Справа №2-а-690/10
іменем України
21 січня 2010 року Кролевецький районний суд Сумської області
у складі судді Сірої Г.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Кролевці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
позивач звернувся до суду з указаним позовом та просить визнати дії управління праці та соціального захисту Кролевецької райдержадміністрації щодо нарахування та виплати йому щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік у меншому розмірі, ніж встановлено статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», незаконними, такими, що порушують його права у сфері соціального захисту, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік у розмірі, встановленому статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для 2-ї категорії осіб - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до другої категорії, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
В листопаді 2009 року він звернувся з письмовою заявою до відповідача з вимогою перерахувати йому допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. На заяву отримав письмову відповідь про виплату вказаної допомоги згідно з постановою КМ України від 12.07.2005 року №562. Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки вони не відповідають діючому законодавству, яке регулює дані питання.
Дійсно, пунктом 11 статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у новій редакції, відповідно до якої, зокрема, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та в розмірах, встановлених КМУ.
Однак рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет) визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.11 ст.28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до положень ст.152 Конституції України і ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і зворотної дії у часі не мають.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які віднесені до другої категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбачена одноразова щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, а мінімальна заробітна плата визначається на момент виплати.
17.08.2009 року йому була виплачена допомога на оздоровлення в розмірі 100 гривень, тоді як відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 1 липня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати складає 630 гривень, тобто відповідач повинен був виплатити йому допомогу на оздоровлення в розмірі 3150 гривень. Таким чином, йому не доплачено 3050 гривень.
Такі дії відповідача порушують його право на соціальний захист, гарантований Конституцією України, а відмова у перерахунку зазначеної допомоги вчиняє щодо нього протиправні дії, у зв'язку з чим він просить задовольнити його позовні вимоги.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач - управління праці та соціального захисту населення Кролевецької РДА (далі УПСЗН) свого представника в суд не направив, надавши письмове клопотання, в якому просить розглядати справу без свого представника.
Частина 3 статті 122 КАС України передбачає, що судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
З урахуванням зазначеного положення КАС України та клопотань сторін судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідач позову не визнав, надавши суду письмове заперечення, обґрунтовуючи його тим, що відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат;
Статтею 62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання місцевими органами державної виконавчої влади. Такий порядок і було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з вищевказаною постановою регламентовано розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії - 100 грн.
Згідно зі ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Конституцією України визначено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються Законом України «Про Державний бюджет України». Відповідно до п.2 ст.4 Бюджетного кодексу України визначено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу та Закону України «Про Державний бюджет України». Таким чином норми, які вводяться законом про Державний бюджет діють протягом бюджетного року, є безумовними та пріоритетними відносно інших законів.
Відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами від 28.12.2007 р. (в редакції від 01.01.2008 року) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, і на даний час відсутні інші нормативні документи, які передбачають виплату допомоги в іншому розмірі, крім передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05р. №562 для відповідної категорії осіб.
Тому відповідач вважає, що його дії щодо виплати позивачу допомоги на оздоровлення є такими, що відповідають чинному законодавству України, а вимоги позивача - безпідставні і такі, що не підлягають задоволенню.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, що підтверджується ксерокопією паспорта позивача, посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1988 роках, категорія 2, виданого Сумською обласною державною адміністрацією 20.12.1996 року (а.с.3, 4).
За даними відповідача позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії 17.08.2009 року було проведено виплату допомоги на оздоровлення згідно з порядком, визначеним постановою КМ України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2009 рік в сумі 100 грн (а.с. 10).
У період, за який пред'явлено позовні вимоги, діяло таке законодавство.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Частина перша статті 9 КАС України визначає, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абз. 4 ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії передбачена одноразова щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.
Згідно з ч. 7 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Зазначена виплата щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюється щороку та має разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.
Таким чином, дії УПСЗН Кролевецької РДА Сумської області щодо виплати грошової допомоги на оздоровлення позивачу у 2009 році в розмірі 100 гривень суд визнає неправомірними, оскільки зі змісту Закону У краї ни «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", і сам відповідач не надав належного обґрунтування підстав, виходячи з яких ним проводилось нарахування та виплата допомоги на оздоровлення позивачу в розмірі 100 гривень за цей період.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями ч.4 ст.9 КАС України в тому, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що розмір щорічної грошової допомоги на оздоровлення, виплачений відповідачем позивачу за 2009 рік, є неправильним, оскільки допомога на оздоровлення повинна була виплачуватись, виходячи із кратності суми мінімальної заробітної плати на момент виплати відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2009 року - 630 гривень на місяць, тобто і на час виплати допомоги позивачу - 17.08.2009 року.
Враховуючи те, що позивачу було виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік 17.08.2009 року, коли розмір мінімальної заробітної плати становив 630 грн., відповідач повинен був виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 3150 грн. (630 грн. х 5). Таким чином, необхідно зобов'язати відповідача провести виплату на користь позивача недоплачену грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік в сумі 3050 грн. (3150 грн,-100 грн.).
Беручи до уваги вищезазначені обставини, є достатні підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання дій управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області щодо нарахування та виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії у меншому розмірі, ніж це передбачено абзацом четвертим частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», незаконними, такими, що порушують права позивача у сфері соціального захисту, та щодо зобов'язання відповідача провести відповідну доплату щорічної допомоги на оздоровлення позивачу за 2009 рік, з урахуванням проведених виплат, в сумі 3050 грн.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись п.10 ст.3, ст.ст.6. 8, 9. 11. 17. 18. 89. 94. 99-100. ч.3 ст.122, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України. ст.ст.19. 113 Конституції України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. ст.48. 62. 70 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
постановив:
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області щодо нарахування та виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії у меншому розмірі, ніж це передбачено абзацом четвертим частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», незаконними, такими, що порушують його права у сфері соціального захисту.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області нарахувати щорічну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії за 2009 рік відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 630 гривень, та провести виплату різниці між нарахованою таким чином допомогою на оздоровлення та фактично сплаченими ОСОБА_1 з цією метою коштами за 2009 рік у розмірі 3050 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд Сумської області шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ Г.І.Сіра