36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.01.2016 р. Справа №917/1852/15
Господарський суд Полтавської області
в складі головуючого судді Кульбако М.М.,
за участю представників:
позивача: не з'явились,
відповідача (заявника): не з'явились.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат"
про розстрочку виконання рішення суду від 15.10.2015 р. по справі
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2 а, м. Полтава, 36008
до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат", вул. Харчовиків, 6, м. Полтава, 36000
про стягнення 15 217,60 грн., -
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" про стягнення 15 217,60 грн., з яких 13 284,47 грн. основний борг; 1790,67 грн. пеня, 89,32 грн. 3 % річних; 53,14 грн. інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язання за укладеним між сторонами 14.10.2005р. договором №584 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення гуртожитку по вул. Павленка, 18 в м. Полтаві.
15.10.2015 року винесено рішення про задоволення позову, яким стягнуто з Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" 13 284,47 грн. основної заборгованості, 1 790,67 грн. пені, 89,32 грн. 3% річних, 53,14 грн. інфляційних втрат та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
03.11.2015р. на виконання вказаного рішення господарським судом Полтавської області видано відповідний наказ.
05.11.2015р. до господарського суду Полтавської області звернулося Колективне підприємство "Полтавський м'ясокомбінат" із заявою про розстрочку виконання рішення суду від 15.10.2015р., в якій боржник просить розстрочити виконання рішення рівними частинами в сумі 5072,53 грн. щомісячно строком на три місяці, починаючи з дня винесення ухвали по 01.02.2016 року, посилаючись на скрутне фінансове становище, так як за результатами фінансово-господарської діяльності за перше півріччя 2015 року КП "Полтавський м'ясокомбінат" отримало загальні збитки в розмірі 1 920 000,00 грн., крім того підприємство майже зупинило здійснення своєї виробничої діяльності.
Ухвалою від 10.11.2015 року заява прийнята до розгляду та призначена на 19.11.2015 року. Ухвалою суду від 19.11.2015 р. відмовлено Колективному підприємству "Полтавський м'ясокомбінат" в задоволенні вказаної заяви.
28.12.2015 р. від Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" надійшла аналогічна заява про розстрочку виконання рішення суду від 15.10.2015 р. яка прийнята судом до розгляду та призначена до слухання на 11.01.2016 р. В поданій заяві боржник просить розстрочити виконання рішення рівними частинами в сумі 5072,53 грн., щомісячно, періодом з дня постановлення відповідної ухвали судом по 01 квітня 2016 року (в редакції заявника).
В судове засідання представники сторін явку уповноважених представників не забезпечили, причин щодо того суду не повідомили. Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" повідомлене належним чином про час та місце слухання заяви. Ухвала суду про прийняття заяви до розгляду від 30.12.2015 р. направлялась Колективному підприємству "Полтавський м'ясокомбінат" на адресу зазначену в заяві та згідно з витягом з ЄДР, однак станом на час проведення судового засідання у суду відсутні відомості щодо вручення вказаної ухвали заявнику.
Явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
Враховуючи встановлені ГПК України строки розгляду заяв про розстрочку виконання рішення суду, а також виконання судом вимог ГПК України щодо повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду заяви, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представників сторін.
Оцінюючи подані заявником докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин, на які посилається заявник в обґрунтування своєї заяви, суд вважає, що заява КП "Полтавський м'ясокомбінат" про розстрочку виконання рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 1 статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як зазначено у п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17 жовтня 2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.
Отже, в основу ухвали про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Суд також враховано те, що п. 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
В зв'язку з тим, що розстрочка виконання рішення подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Заявник, в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду, посилається на складне фінансове становище, що значно ускладнює виконання рішення суду, оскільки за результатами фінансово-господарської діяльності за перше півріччя 2015 року КП "Полтавський м'ясокомбінат" отримало загальні збитки в розмірі 1 920 000,00 грн., крім того підприємство майже зупинило здійснення своєї виробничої діяльності. На підтвердження несприятливої фінансової ситуації боржник додав до заяви звіт про фінансові результати за 2014 рік та 9 місяців 2015 року.
Як вже зазначалось в ухвалі суду від 19.11.2015 р., відповідно до статті 42 Господарського кодексу України господарська діяльність є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Отже, суд повторно звертає увагу заявника (боржника) на те що, складне фінансове становище підприємства не є виключною об'єктивною обставиною, за умови наявності якої, суд може розстрочити виконання рішення.
Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, боржником суду не надано та не враховано матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан.
Відповідно до статті 4-3,статті 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на обставини, які зазначені в заяві про розстрочку виконання рішення та надані для її обґрунтування документи, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
1. В задоволенні заяви Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат"
про розстрочку виконання рішення суду відмовити.
2. Ухвалу може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом 5-ти днів.
3. Копію ухвали направити сторонам по справі.
Суддя Кульбако М.М.