79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.01.2016р. Справа№ 914/3837/15
За позовом: Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТБ І КО”,
м. Львів
про: демонтаж тимчасової споруди,
Суддя Долінська О.З.
При секретарі Вашкевич Н.І.
За участю представників:
позивача: ОСОБА_1М - дов. №34-вих-2089 від 07.12.2015 року,
відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 17.12.2015 р.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось.
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТБ І КО” про демонтаж тимчасової споруди. Ухвалою від 09.11.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.11.2015р.
Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.12.2015 р. за клопотанням відповідача продовжувався строк розгляду справи з 07.01.2016 р. на 15 календарних днів і розгляд справи відкладено на 11.01.2016 року.
Через канцелярію суду 05.01.2016 року за вх. №17/16 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Франківським районним судом м. Львова адміністративного позову ОСОБА_3 «ВТБ І КО» про скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації ЛМР №353 від 30.07.2015 року.
Через канцелярію суду 05.01.2016 року за вх. №17/16 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Франківським районним судом м. Львова адміністративного позову ОСОБА_3 «ВТБ І КО» про скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації ЛМР №353 від 30.07.2015 року.
В судове засідання 11.01.2016 року представник позивача з'явився, позов підтримав, вимоги ухвали суду від 17.12.2015 р. виконав частково.
В судове засідання 11.01.2016 року представник відповідача з'явився, проти позову заперечив, вимоги ухвал суду від 17.12.2015 р. не виконав, письмового відзиву не подав.
Суд вирішив клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 914/3837/15 (вх. №17/16 від 05.01.2016 року) розглянути по суті у наступному судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене, у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвал суду в повному обсязі, в судовому засіданні суд ухвалив: оголосити перерву до 12.01.2016р. до 12год. 45 хв.
В судове засідання 12.01.2016 року представник позивача з'явився, позов підтримав, із підстав, викладених у позовній заяві просить позов задоволити. Вимоги ухвали суду від 17.12.2015 р. виконав.
Додав 12.01.2016 року в судовому засіданні наступні матеріали: ухвалу ЛМР від 01.06.2011 року №566, заперечили та заяву представника Сихівської районної адміністрації, що дозвіл на встановлення тимчасової споруди на пр. Червоної Калини, 109 відповідачу не видавався.
В судове засідання 12.01.2016 року представник відповідача з'явився, проти позову заперечив, відзив не подав, вимоги ухвали суду виконав частково.
Підтримав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Франківським районним судом м. Львова адміністративного позову ОСОБА_3 «ВТБ І КО» про скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації ЛМР №353 від 30.07.2015 року до якого долучено копію позовної заяви ОСОБА_3 «ВТБ І КО» з відміткою суду про її прийняття 04.01.2016 р. ы просить його задоволити. 12.01.2016 р. в судовому засіданні подав клопотання про доручення до матеріалів справи: - постанови Франківського райсуду м. Львова від 30.08.2013 р. у справі №1326/3191/2012, якою визнано нечинним «підпункт 53 пункту 2 «Інші пропозиції додатку 14-ЗМ «Зміни та доповнення у додатки 1-21 до перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм, як частини програми комплексного благоустрою території міста» до ухвали ЛМР від 22.03.2012 р. №1331, яким вилучено з додатку 1-НД Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм окремий конструктивний елемент благоустрою пл. 60 м2 м. Львів, пр.. ОСОБА_4, 109, що переданий в користування ОСОБА_3 «ВТБ І КО»; - ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від24.02.2014 року у справі №1210/14, якою постанову Франківського районного суду м. Львова від 30.08.2013 року у справі №1326/3191/2012 залишено без змін; - копію дозволу №145 від 13.10.2011 року на виконання робіт, виданого Сихівською районною державною адміністрацією на термін з 14.10.2011 року по 13.11.2011 року та копію погодження проекту заблокованих павільйонів на пр.. ОСОБА_4, 109 №5-10637/2401, що видана 04.10.2011 року управлінням архітектури департаменту містобудування ЛМР. Представник позивача заперечив проти зупинення провадження уданій справі. Просить відмовити в задоволенні даного клопотання.
Щодо клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі (вх. №17/16 від 05.01.2016 року), то суд вирішив відмовити в задоволенні даного клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
За приписами п. 3.16. постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Як вбачається із поданого представником відповідача клопотання вх.№17/16 від 05.01.2016 р. про зупинення провадження у даній справі та доданих відповідачем письмових доказів, то відповідач, як підставу зупинення провадження у справі долучив копію позовної заяви ОСОБА_3 «ВТБ і КО» з відміткою про її прийняття 04.01.2016 р. Франківським районним судом м. Львова (про що зазначалось вище). На час розгляду по суті даного клопотання в судовому засіданні 12.01.2016 р., представник відповідача не надав суду копії ухвали Франківського районного суду м. Львова про відкриття провадження у адміністративній справі за позовною заявою відповідача від 01.01.2016 р. та пояснив суду в судове засідання 12.01.2016 року, що згідно його інформація така ще не прийнята Франківським райсудом м. Львова.
З огляду на викладене і на те, що Франківським районним судом м. Львова не відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 «ВТБ І КО» про скасування розпорядження Сихівської РА ЛМР №353 від 30.07.2015 року, то господарський суду Львівської області не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача від 05.01.2016 року вх. №17/16 про зупинення провадження у справі №914/3837/15.
В судовому засіданні 12.01.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив таке.
18.10.2011р. між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВТБ І КО” (відповідачем) було укладено договір №68-11 на право тимчасового користування (оренди) окремими конструктивними елементами благоустрою, зокрема встановлення об'єкту торговельного призначення, тимчасова споруда на просп. Червоної калини 109 у м. львові.
В п. 6.3 договору сторони визначили термін його дії - 3 роки, тобто термін дії його закінчився 18.10.2014 р.
Згідно п. 5.7.ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015р. №4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» продовження терміну дії договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасових споруд здійснюється на підставі відповідних ухвал міської ради з дотриманням вказаних в ухвалах термінів.
Ухвалою від 23.04.2015р. №4527 Львівська міська рада ухвалила продовжити терміну дії договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасових споруд здійснюється на підставі відповідних ухвал міської ради з дотриманням вказаних ухвалах термінів, Львівська міська рада ухвалила укласти та продовжити із суб'єктами підприємницької діяльності договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд терміном до 30.12.2016р., згідно з додатками 2Р-К, 1П.
Як зазначає позивач, у даному переліку таких тимчасових споруд згідно вищенаведених додатків - тимчасова споруда відповідача ОСОБА_3 “ВТБ І КО” на просп. Червоної калини, 109 у м. Львові - відсутня.
Згідно п.7.1 наведеної вище ухвали ЛМР, демонтажу підлягають тимчасові споруди для встановлення яких закінчився термін дії договору оренди, а також які не включені до Комплексної схеми розміщення.
Як вбачається із даної ухвали, зокрема п.2.18, п.7.3, контроль за встановленням тимчасових споруд здійснюють районні адміністрації, а в разі порушення господарськими суб'єктами правил розміщення таких споруд - адміністрації приймають рішення про їх демонтаж.
Так, позивач наголошує, що відповідно до акту проведення обстеження тимчасової споруди відповідача від 14.07.2015р. встановлено, що остання на час здійснення перевірки функціонувала без дозвільних документів (зокрема договору оренди), а відтак, розпорядженням Сихівської районної адміністрації ЛМР від 30.07.2015р. №353, зобов'язано власника ОСОБА_3 “ВТБ І КО” добровільно здійснити демонтаж самовільно розміщеної споруди за адресою: просп. Червоної калини, 109 у м. Львові - до 20.08.2015р.
16.09.2015р. представниками комісії відділу соціально-економічного розвитку Сихівської районної адміністрації проведено повторне обстеження тимчасової споруди відповідача та встановлено, що останній розпорядження позивача про демонтаж споруди не виконав, а нового договору оренди не уклав.
З огляду на вищенаведене, Сихівська районна адміністрація звернулася до господарського суду з вимогою про зобов'язання ОСОБА_3 “ВТБ І КО” здійснити демонтаж тимчасово встановленої споруди на просп. Червоної калини, 109 у м. Львові - в судовому порядку.
Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. При цьому, суд виходить із наступного:
Відповідно до статті 1 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
За частинами 1 та 4 статті 20 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Згідно ст.21 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.
Відповідно до ст.28 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Так, судом встановлено, що між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_3 “ВТБ І КО” (відповідачем) було укладено договір №68-11 на право тимчасового користування (оренди) окремими конструктивними елементами благоустрою, терміном дії на 3 роки (розділ 7 Договору).
Термін дії вказано договору, згідно п. 6.3, закінчився 18.07.2014 р. В матеріалах справи відсутні докази переукладення даного договору сторонами чи продовження його дії на новий строк.
Більше того, у переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015р. №4527 - тимчасова споруда відповідача ОСОБА_3 “ВТБ І КО” на просп. Червоної калини, 109 у м. Львові - відсутня.
Відповідно до п. 2.2.5 згаданого договору, орендар зобов'язується демонтувати тимчасову споруду після закінчення терміну його дії.
Судом встановлено, що на підставі наданих повноважень позивачем було прийняте розпорядження від 30.07.2015р. №353 про зобов'язання ОСОБА_3 “ВТБ І КО” добровільно здійснити демонтаж самовільно розміщеної споруди - до 20.08.2015р.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, а також представлених суду доказів, згадана тимчасова споруда відповідача станом на час розгляду спору не демонтована. Доказів, які підтверджують протилежне суду представлено не було. Крім того, відповідач не надав суду жодних доказів, які свідчили б про продовження спірного договору оренди конструктивного елемента благоустрою на встановлення тимчасової споруди чи будь-які інші дозвільні документи на підтвердження законності перебування цієї споруди на просп. Червоної калини, 109 у м. Львові.
Згідно п. 2.5 Правил благоустрою та утримання території м. Львова, які затвердженні ухвалою Львівської міської ради на ІІ-й сесії 3-го скликання №816 від 26.10.2000, порушенням правил благоустрою є самовільне встановлення малих архітектурних форм, або їх несвоєчасна перереєстрація.
Згідно з пунктами 3.8.,7, 3.8.8. вказаних Правил споруди побутово-торгівельного призначення, спеціальні конструкції зовнішньої реклами після закінчення терміну дозволу повинні бути демонтовані без нагадування, або перереєстровані не пізніше 20 днів після закінчення терміну дії дозволу, після цього терміну вони вважаються самовільно встановленими, а самовільно встановленні споруди, в тому числі і об'єкти, дозволи на які скасовані, після застосування до їх власників штрафних санкцій підлягають примусовому демонтажу.
На даний час в Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово - комунального господарства України №244 від 21.10.2011 року, підставою для розміщення тимчасової споруди визначено паспорт прив'язки тимчасової споруди (п. 2.1.). Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки, відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається (п. 2.20., 2.21. Порядку). Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється (2.31 Порядку). У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу (п. 2.30 Порядку). Документація щодо тимчасових споруд, видана до набрання чинності даним Порядком, дійсна до закінчення її терміну дії (п. 2.35 Порядку). Відповідно до приписів статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.4).
Відповідач зазначає, що договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності та умовах оренди для розміщення пересувних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності діє до сьогодні. Суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки як чітко у розділі 1 договору, його предметом є надання в оренду об'єкту на термін відповідно до Ухвали ЛМР від 01.06.2011 р. №566.
Що стосується доводів відповідача про наявність у відповідача права на подальше знаходження малої архітектурної форми на підставі вказаного вище договору №68/11 від 18.10.2011 р., то як вбачається із встановлених судом обставин справи, та з урахуванням наведених норм права, лише сама наявність такого договору не надає права відповідачу після закінчення терміну дії відповідного дозволу на подальше знаходження малої архітектурної форми за вказаною адресою.
Дана правова позиція у постанові ВГСУ у справі №5015/1240/12.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що позивачем представлено достатньо належних та переконливих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, а відповідачем не надано суду доказів та не наведено жодних правових підстав розміщення тимчасової споруди ОСОБА_3 “ВТБ І КО” на просп. Червоної калини, 109 у м. Львові, то вимога Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про демонтаж дана тимчасової споруди підлягає до задоволення.
За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “ВТБ І КО” (79053, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36929628) здійснити демонтаж тимчасової споруди на просп. Червоної Калини, 109 у м. Львові.
Стягувач: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради (адреса: 79049, м.Львів, просп. Червоної Калини, 66, код ЄДРПОУ 25258931).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТБ І КО” ((79053, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36929628) на користь Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (адреса: 79019, м.Львів, просп. Червоної Калини, 66, код ЄДРПОУ 25258931) 1 218, 00 грн. - понесених витрат на сплату судового збору.
4.Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.01.2016 р.
Суддя Долінська О.З.