Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "18" січня 2016 р. Справа № 906/1649/15
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 14-126 від 13.05.14р.
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)
до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (м.Бердичів Житомирської області)
про стягнення 4221852,06 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 4221852,06 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/2363-ТЕ-10 від 28.12.12р., з яких 257383,13 грн. пені, 3661447,80 грн. інфляційних нарахувань та 303021,13 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та заперечив щодо задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 10%.
Відповідач у відзиві від 24.12.15р. № 554 проти позовних вимог в частині стягнення пені за період з 28.03.14р. по 28.08.15р. заперечив, просив відмовити в їх задоволенні у зв'язку з пропуском річного строку позовної давності та просив зменшити розмір пені до 10% відповідно до п.3 ст.83, ч.1 ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України (а.с.77-79).
Заявою від 18.01.16р., надісланою електронною поштою, відповідач просив при вирішенні справи врахувати його позицію, викладену у відзиві на позовну заяву (а.с.94).
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.93).
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
Відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 13/2363-ТЕ-10 від 28.12.12р. (а.с.16-21), позивач передав (поставив) відповідачу протягом січня-квітня, жовтня-грудня 2013 року природний газ на загальну суму 17859679,63 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за вказаний період (а.с.24-30).
У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманого природного газу, позивач звернувся з позовом до господарського суду Житомирської області, наслідком чого стало прийняття судом рішення від 12.06.14р. у справі № 906/483/14 про стягнення з КП "Бердичівтеплоенерго" 15247698,39 грн. (а.с.31-43). Дане рішення набрало законної сили.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору та вказаного рішення суду, позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача 4221852,06 грн. штрафних санкцій (пені, інфляційних нарахувань та 3% річних).
Господарський суд, вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).
Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Відповідно до пп.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Згідно пп.9.3 договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунків позивача, розміри пені, інфляційних нарахувань та 3% річних становлять, відповідно, 257383,13 грн., 3661447,80 грн. та 303021,13 грн. (а.с.10-15).
Розрахунки обґрунтовані, відповідають чинному законодавству та умовам укладеного договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати нарахованих сум пені, інфляційних нарахувань та 3% річних не подав.
Як зазначено вище, відповідач у відзиві від 24.12.15р. № 554 (а.с.77-79) проти позовних вимог в частині стягнення пені за період з 28.03.14р. по 28.08.15р. заперечив, просив відмовити в їх задоволенні у зв'язку з пропуском річного строку позовної давності, та просив зменшити розмір пені до 10% відповідно до п.3 ст.83, ч.1 ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України.
Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач, вказав, що КП "Бердичівтеплоенерго" є збитковим підприємством, що підтвердив, зокрема, звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2015 року, згідно якого збиток підприємства становить 4297,00 тис. грн. (а.с.83).
Також відповідач зазначив, що основним видом діяльності підприємства є вироблення теплової енергії та постачання централізованого опалення та, що тарифи на централізоване опалення не покривають фактичних витрат та розраховуються згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" від 01.06.11р. № 869 та "Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання", затвердженого Постановою НКРЕ України від 17.02.11р. № 242, а також те, що даними правовими актами не передбачено включення в структуру тарифів на централізоване опалення витрат на штрафні санкції.
У зв'язку з цим, відповідач вважає, що у разі сплати пені та штрафу він понесе нічим не покриті витрати.
Крім того, відповідач зазначив, що КП "Бердичівтеплоенерго" знаходиться у вкрай важкому фінансовому становищі та, що нарахування та подальше стягнення з нього пені і штрафних санкцій неминуче призведе до негативних наслідків, таких як утворення заборгованості по заробітній платі перед 275 працівниками КП "Бердичівтеплоенерго" та виплатам по листкам непрацездатності, значно підвищить рівень соціальної напруженості у трудовому колективі, а також підприємство не зможе своєчасно розрахуватись по платежах до бюджету, що неминуче призведе до нарахування ще більше штрафних санкцій, а також може призвести взагалі до повної зупинки діяльності підприємства, що виключить надалі можливість розрахунку із Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та може спричинити надзвичайні наслідки екологічного, техногенного, санітарно-епідемічного та соціального характеру, оскільки КП "Бердичівтеплоенерго" є єдиним підприємством по наданню послуг з центрального опалення в місті Бердичів, а це близько 13,5 тис. сімей, а також школи, дитячі садки, заклади охорони здоров'я, культури та спорту.
Також відповідач просив врахувати, що ним було сплачено суму основного боргу згідно договору купівлі-продажу природного газу № 13/2363-ТЕ-10 від 28.12.12р.
Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до пп.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Господарським судом при вирішенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу враховано матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - відсутність наявної загрози банкрутства, відсутність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.
Наведені відповідачем підстави для зменшення пені судом, зокрема, важке фінансове становище, яке пов'язане з його збитковістю не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для зменшення пені. Зазначені відповідачем в заяві явища становлять один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки та носять загальний характер і у повній мірі стосуються обох договірних сторін.
Тобто, в даному випадку, відсутні виняткові обставини, які б мали своїм наслідком зменшення пені судом.
Крім того, судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду також порушує матеріальні інтереси стягувача і може призвести до негативних наслідків для нього.
Врахувавши всі обставини, що призвели до порушення договірних зобов'язань відповідачем, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені у зв'язку з неподанням ним доказів винятковості обставин, які б могли бути підставою для зменшення розміру пені. При цьому, суд враховує також заперечення представника позивача щодо такого зменшення.
Що стосується заперечення відповідача з приводу того, що позивачем пропущено річний строк позовної давності в частині заявленої суми пені за період з 28.03.14р. по 28.08.15р., господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Крім того, згідно ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до п.3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.13р. № 10, за правилами частини першої статті 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність.
Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.
Як вже зазначалося, згідно пп.9.3 договору, сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
Таким чином, посилання відповідача на пропуск позивачем річного строку позовної давності для вимоги про стягнення пені є безпідставним.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 257383,13 грн. пені, 3661447,80 грн. інфляційних нарахувань, 303021,13 грн. 3% річних штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/2363-ТЕ-10 від 28.12.12р.
Сплата судового збору покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго", 13312, м.Бердичів Житомирської області, вул.Шевченка 23, ідентифікаційний код 32794899:
- на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького 6, ідентифікаційний код 20077720 - 257383,13 грн. пені, 3661447,80 грн. інфляційних нарахувань, 303021,13 грн. 3% річних штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/2363-ТЕ-10 від 28.12.12р. та 63327,78 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 18.01.16
Суддя Гансецький В.П.
Друк: 2 прим.:
1 - у справу,
2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).