Апеляційний суд Київської області
м. Київ, вул. Володимирська, 15, 01601, (044) 278-46-20
04 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах 5Шле.іяціііного суду Київської області у складі: головуючого: судді Поліщука М.А.
суддів: Малорода О.І., Голуб С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні апеляційного суду Київської
області адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області на постанову ького міськрайонного суду' Київської області від 14 квітня 2009 року по справі за Іриюаом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вровести перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.
встановила:
В березні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, неправомірною та зобов'язати відповідача здійснити нарахування йому як дитині війни, державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечити виплату невиплаченої допомоги за 2006-2008 рік в сумі 3593 грн.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2009 року задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача у відмові провести перерахунок та виплату позивачці щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачці недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з березня 2008 року. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ > Фастівському районі Київської області просить скасувати постанов)' суду та направити справ) на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те. що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело, на думку відповідача, до неправильного вирішення справи.
Перевіривши закони сть : обфунговвніеть рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скзр:я та аитеог. шжзенкх у суді першої інстанції, колегія суддів
»важає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно ч.З ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч.І ст.55 Конституції України кожному гарантується право на ягеарта»*вя» і суді г еечь іІ.й чи 5с »діяльності органів державної влади, органів
ет.- - .. •садових ; службових осіб.
ГіїРІУі »і іім і ' щваозпй статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту « їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної
іхтею 6 зазначеного Закону передбачена державна соціальна підтримка дітей
РрІІметом якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове у тримання чи державна
ІНдда: а Закон) України "Про соціальний захист дітей війни" цей
зкшомога. що виплачується замість пенсії, підвиїцуіоться на ЗО відсотків а* пенсії за віком.
ідно ст.7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного зеджету України.
По справі встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УГІФУ у Фастівському районі Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, така надбавка їй виплачувалась у значно меншому розмірі, оскільки підпунктом 2 пункту 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким текст етапі 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був викладений в новій редакції, були звужені гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" права позивачки на державну соціальну підтримку дітей війни у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від
22.05.2008року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4. 6-8. 10-18. підпункту 7 пункту 19. пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35. пункгів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно пункту 5 зазначеного Рішення положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обгрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач, як орган, якому де юговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен б>і діяти у відповідності
з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. І [роблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у постанові суду першої інстанції, висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини 5 статгі 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Г оловуючий:
Судді: