Справа 826/24112/15
Суддя доповідач Борисюк Л.П.
15 січня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Борисюк Л.П., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшері Буд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання договору про визнання електронних документів № 310820151 від 31.08.2015.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.
Однак, перевіривши апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України, до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на час подання апеляційної скарги), ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою в редакції Закону України «Про судовий збір» станом на дату подання даного адміністративного позову становив 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік становив 1 218 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що даний спір має немайновий характер.
Виходячи з цього, сума судового збору за подання апеляційної скарги, що підлягає сплаті, становить 1 339 грн. 80 коп. (1 218 грн. 110%).
Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:
Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача: 38004897.
Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820019, рахунок: 31211206781007.
Код класифікації доходів бюджету: 22030001.
З аналізу ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання апеляційної скарги, якою встановлено пільги щодо сплати судового збору) вбачається, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не звільнена від сплати судового збору за подання апеляційних скарг на судові рішення.
Таким чином, апеляційна скарга відповідача не відповідає встановленим вимогам.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами.
Поряд з цим, апелянтом заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку із відсутністю коштів на цю мету.
Звертаючись до суду з вказаним клопотанням, апелянт посилається на те, що є бюджетною установою, фінансується з Державного бюджету України та бюджетом якої на 2015 рік не передбачено коштів на сплату судового збору.
Однак, обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для звільнення від сплати державного мита, встановленого законом.
Надана відповідачем копія кошторису на 2015 рік є внутрішньою документацією управління та не підтверджує фактичну відсутність коштів на рахунках.
При цьому, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» акцентував увагу на тому, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд також зазначає, що п. 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкових органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Апелянтом не надано суду доказів на підтвердження факту відсутності можливості сплати судового збору за рахунок інших коштів, ніж ті, що передбачені кошторисом витрат по функції «керівництво та управління у сфері фіскальної політики» на сплату судового збору та вжиття заходів спрямованих на отримання коштів для сплати судового збору, зокрема додаткових бюджетних асигнувань, шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів.
Аналогічної позиція дотримується Верховний Суд України в Ухвалі від 27.10.2015 року (номер в ЄДРСР - 52867921).
Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві необхідно залишити без руху та встановити їй строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання документу про сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 108, 189 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року - залишити без руху та надати строк до 29 січня 2016 року для усунення недоліків.
У випадку невиконання вимог ухвали, апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Суддя: Л.П. Борисюк