"12" січня 2016 р. м. Київ К/800/61236/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
при секретарі Калініні О.С.
за участю представника позивача - Ільченко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл»
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014
у справі № 804/1298/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл»
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 03.10.2013 № 0000431501 та № 0000441501.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову; у задоволенні позовних вимог відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пролетарське Стіл» з питання правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, складено акт № 1048/15-3/35201064 від 18.09.2013, в якому зафіксовані порушення: пп. 14.1.36, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) та занижено податок на додану вартість.
На підставі результатів проведеної перевірки, 03.10.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000431501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 883 060 грн.;
- № 0000441501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 931,25 грн., в т.ч.: 3 945 грн. основного платежу та 986,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Перевіркою визначення частини залишку від'ємного значення, встановлено наступне.
Відповідно до поданої ТОВ «Пролетарське Стіл» до ДПІ у Жовтневому районі декларації з ПДВ за липень 2013 року (вх. 13.08.2013 № 9049749256) рядок 21 «Залишок від'ємного значення - попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - 2 883 060 грн. (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду), рядок 22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» 2 883 060 грн. та рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» 2 883 060 грн.
В довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації за липень 2013 року), зазначено, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного податкового) періоду) складається із сум ПДВ, які виникли, зокрема, в звітних періодах: лютий 2008 року, січень, лютий, березень, квітень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2013 року.
Від'ємне значення у перевіряємих періодах, яке задекларовано підприємством ТОВ «Пролетарське Стіл» по декларації з ПДВ за липень 2013 року у розмірі 2 883 060 грн. виникло внаслідок отримання послуг та робіт з дослідження Пролетарського родовища залізистих кварцитів. Основним постачальником є ТОВ «Оберон-Вугілля».
Основним видом діяльності підприємства, згідно баз даних ДПІ та реєстраційних документів, є добування залізних руд. Крім того, ТОВ «Пролетарське Стіл» має право здійснювати наступні види діяльності: надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, розвідувальне буріння, оптова торгівля металами та металевими рудами, неспеціалізована оптова торгівля, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
В перевіряємих періодах ТОВ «Пролетарське Стіл» декларувало від'ємне значення податку на додану вартість. Дана сума складається з сум від'ємного значення попередніх періодів (по декларації за липень 2013 року (вх. № 9049749256 від 13.08.2013) від'ємне значення складає 2883,1 тис. грн.). До складу податкового кредиту попередніх періодів підприємством включено суми ПДВ по податковим накладним, за отримані роботи по геологічному вивченню Пролетарської ділянки (геологічні звіти, буріння свердловин, виконання геологічного супроводу, дослідження в свердловині, складання електронної бази даних та надання послуг бухгалтерського обліку, оренда офісу, тощо), що обліковується на рахунках бухгалтерського обліку: 15 «Капітальні інвестиції», 151 «Капітальне будівництво».
На момент проведення перевірки ТОВ «Пролетарське Стіл» взагалі не здійснювало будь-якої господарської діяльності у сфері добування залізних руд у перевіряємих періодах.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право на включення сум податку на додану вартість з придбання результатів геологорозвідувальних робіт, геологічної інформації, до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів та на формування залишку від'ємного значення, оскільки отримані ТОВ «Пролетарське Стіл» роботи (послуги) по геологічному вивченню Пролетарської дільниці (геологічні звіти, буріння свердловин, виконання геологічного супроводу, дослідження у свердловині, складання електронної бази даних та надання послуг бухгалтерського обліку, оренда офісу) використовувавались та використовуються позивачем у його господарській діяльності: до видів діяльності підприємства, крім добування металевих, залізничних руд, кольорових металів, також належить і пошук (розвідка корисних копалин, геофізичні роботи), у зв'язку з чим висновок податкового органу про невикористання отриманих робіт у господарській діяльності підприємства є безпідставним; факт виконання укладених договорів підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що із наданих до перевірки документів неможливо виявити зв'язок отриманих у 2007 році послуг з господарською діяльністю позивача, що одночасно означає невідповідність цих документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; отримання доходу шляхом декларування бюджетного відшкодування не відповідає меті господарської діяльності; позивач з 2007 року та на час розгляду справи в суді фактично знаходиться на стадії геологорозвідки та техніко-економічної оцінки запасів залізних руд і до їх розробки не приступав і не має конкретних термінів початку виконання таких робіт та ним не обґрунтовується правомірність (доцільність) такого тривалого терміну їх невиконання.
Проте, суд касаційної інстанції з таким висновком апеляційного адміністративного суду погодитись не може, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 139 Господарського кодексу України залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під терміном «основні фонди» слід розуміти основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції», для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух об'єктів і майнових комплексів, що віднесені до складу основних засобів - рахунок 10 «Основні засоби». До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.
На думку відповідача, оскільки отримані роботи (послуги) по геологічному вивченню Пролетарської ділянки (геологічні звіти, буріння свердловин, виконання геологічного супроводу, дослідження в свердловині, складання електронної бази даних в надання послуг бухгалтерського обліку, оренда офісу, балансова вартість яких складається із нарахованих витрат на придбання, до введення їх в дію (прийняття в експлуатацію) не використовуються у господарській діяльності платника податку та не вважаються основними фондами, суми витрат на придбання таких робіт (послуг) не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту підприємства.
Відповідно до п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно П(с)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1591 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Відповідач вважає, що в зв'язку з тим, що позивач не здійснює ніяких із вище зазначених видів господарської діяльності, не є можливим встановити факт використання отриманих робіт (послуг) по геологічному вивченню Пролетарської ділянки (геологічні звіти, буріння свердловин, виконання геологічного супроводу, дослідження в свердловині, складання електронної бази даних та надання послуг бухгалтерського обліку), у межах господарської діяльності підприємства, а саме: добування залізних руд, надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, розвідувальне буріння, оптова торгівля металами та металевими рудами, неспеціалізована оптова торгівля, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
З огляду на викладене, відповідачем зроблено висновок, що ТОВ «Пролетарське Стіл» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковій декларації за липень 2013 року, сформовані за рахунок робіт (послуг) по геологічному вивченню Пролетарської ділянки (геологічні звіти, буріння свердловин, виконання геологічного супроводу, дослідження в свердловині, складання електронної бази даних та надання послуг бухгалтерського обліку).
Матеріалами справи встановлено, що згідно до ст. 2 статуту ТОВ «Пролетарське Стіл», зареєстрованого 01.11.2011, товариство створене з метою продовження діяльності щодо геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Пролетарської ділянки родовища залізистих кварцитів, а також одержання прибутку шляхом здійснення виробничої, торгівельної, посередницької, зовнішньоекономічної та інших видів діяльності, виконання робіт та надання послуг. При цьому п. 2.2. ст. 2 статуту передбачено значний перелік предмету та основних видів діяльності ТОВ «Пролетарське Стіл», серед яких є крім добування металевих, залізних руд, руд кольорових металів, також зазначені такі види діяльності: пошук (розвідка) корисних копалин; геофізичні роботи (сейсморозвідка, магніторозвідка, радіометрія і ядерна геофізика); свердловинна геофізика, шахтна геофізика та інше; буріння свердловин з метою пошуку (розвідки) твердих корисних копалин та інше; буріння свердловин з метою пошуку (розвідки) нафти і газу; буріння спеціальних гідрогеологічних свердловин (складання проектів та кошторисів) та інше.
Відповідно до ст. ст. 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; види діяльності та інше. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Враховуючи викладене, висновок відповідача про те, що основним видом діяльності ТОВ «Пролетарське Стіл» є лише добування залізних руд, суд першої інстанції вірно визнав необґрунтованим.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
В судовому порядку встановлено, що в період з 2007 року та на час розгляду справи в суді ТОВ «Пролетарське Стіл» знаходиться на стадії геологорозвідки та техніко-економічної оцінки запасів залізних руд, з метою отримання ліцензії на добування корисних копалин, після захисту запасів. Це підтверджується також: спеціальним дозволом на користування надрами від 13.12.2007 № 3214 строком до 18.11.2014, в якому зазначено, що метою користування надрами є геологічне вивчення залізистих кварцитів з метою визначення їх речовинного складу, якості та технологічних властивостей, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями; ліцензією від 08.11.2007 на пошук (розвідку) корисних копалин; програмою робіт з геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Пролетарської ділянки, додаток № 2 до спеціального дозволу на користування надрами від 13.12.2007 № 3214.
У зв'язку із здійсненням позивачем діяльності щодо геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки пролетарської ділянки залізистих кварцитів після переоформлення спеціальних дозволів на користування - надрами пролетарських ділянок розташованих у Кіровоградській області від 18 листопада 2004 року, позивачем (покупцем) були укладені договори купівлі-продажу результатів геологорозвідувальних робіт та геологічної інформації, згідно з якими продавець (зокрема ТОВ «Оберон-Вугілля») надає позивачу результати робіт, інформації виражені у матеріальному носії, а саме в оригінальних екземплярах на паперовому носії і, за наявності, на СD - дисках і в електронному вигляді, а також у вигляді керну укладеного в спеціальні ящики, що зберігається в керносховищі.
На виконання договорів продавцем виписані податкові накладні, які ТОВ «Пролетарське Стіл» віднесені до податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за вищевказані періоди.
Результати робіт та інформація передаються продавцем покупцю на підставі актів прийому-передачі.
Факт виконання вказаних договорів підтверджено наступними первинними документами: договорами; податковими накладними; актами приймання-передачі, довідками про послідовність виконання робіт.
В підтвердження правильності формування податкового кредиту внаслідок здійснення операцій з придбання послуг (робіт) позивачем надавалися для перевірки всі зазначені первинні документи.
Враховуючи викладене, згідно переліку видів діяльності, які передбачені у ст. 2 статуту товариства, отримані роботи (послуги) по геологічному вивченню Пролетарської ділянки (геологічні звіти, буріння свердловин, виконання геологічного супроводу, дослідження в свердловині, складання електронної бази даних та надання послуг бухгалтерського обліку, оренда офісу), використовувались та використовуються позивачем у своїй господарській діяльності.
Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.08.2008 № 1090 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1591, витрати підприємства, пов'язані з розвідкою запасів корисних копалин, включаються до складу витрат звітного періоду відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 зa № 27/4248, якщо: такі витрати здійснені до отримання права на розвідку запасів корисних копалин у межах визначеної ділянки (території); подальша розвідка запасів корисних копалин у межах визначеної ділянки (території) не передбачається; видобуток визначених запасів корисних копалин є технічно неможливим та/або економічно недоцільним; закінчився строк дії ліцензії та інших спеціальних дозволів у межах визначеної ділянки (території) та не очікується його продовження.
Витрати на розвідку запасів корисних копалин визнаються активами з розвідки запасів корисних копалин у складі нематеріальних активів після визнання підприємством технічної можливості та/або економічної доцільності подальшого їх видобутку.
Тобто, понесені витрати на розвідку запасів корисних копалин позивач мав право віднести до складу нематеріальних активів після затвердження запасів залізистих кварцитів в ДКЗ України, яке заплановано на 1-2 кв. 2014 року згідно «Програми робіт з геологічного вивчення залізистих кварцитів» затвердженої у Дод. № 2 до угоди про умови користування надрами з метою геологічного вивчення від 13.12.2007 № 3214, укладеної між позивачем та Державною геологічною службою України.
Відповідно до п. 148.1 ст. 148 Податкового кодексу України будь-які витрати на розвідку/дорозвідку, облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у підпункті «з» підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 цього Кодексу) включаються до окремого об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації.
До витрат, що включаються до окремого об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин платника податку, відносяться: витрати на придбання геологічної інформації, що є в розпорядженні інших юридичних осіб; витрати на попередню розвідку родовищ (запасів) корисних копалин, проведену за рахунок власних коштів підприємств, що включає проектні роботи, пошуково-розвідувальні, бурові та гірничі роботи, геофізичні, геохімічні та інші дослідження в межах визначеної ділянки (території); витрати на детальну розвідку родовищ (запасів), проведену за рахунок власних коштів підприємств, що включає проектування, облаштування родовищ (з будівництвом селища тощо), бурові та гірничо-прохідницькі роботи, геофізичні та інші дослідження, комплекс випробувальних робіт, технологічні дослідження тощо; витрати, пов'язані з державною експертизою та оцінкою запасів корисних копалин;\витрати на розроблення техніко-економічних обґрунтувань, бізнес-планів, угод (контрактів), концесійних договорів на користування надрами тощо; витрати на проектування розробки родовищ (запасів) корисних копалин; витрати на дорозвідку родовищ (запасів) корисних копалин, що здійснюється підприємством після завершення детальної розвідки паралельно з експлуатаційними роботами в межах гірничого відводу і які супроводжуються нарощуванням запасів корисних копалин чи переведенням запасів у більш високі категорії розвіданості (включаючи виконання бурових, гірничопрохідницьких робіт тощо) (п. 148.2 ст. 148 ПК України).
У бухгалтерському та податковому обліку при відображенні витрат на розвідку запасів корисних копалин позивач керувався П (С) БО № 33 та ст. 148 Податкового кодексу України, акумулюючи витрати, пов'язані з розвідкою та дослідженням Пролетарського родовища залізистих кварцитів, в тому числі на придбання геологічної інформації, на бух. рахунку № 15 для подальшого визнання активу з розвідки запасів корисних копалин, та формуючи окремий об'єкт необоротних активів у податковому обліку, який підлягає амортизації з того періоду, в якому почнеться промисловий видобуток корисних копалин.
З огляду на викладене, ТОВ «Пролетарське Стіл» мало право на включення сум податку на додану вартість з придбання результатів геологорозвідувальних робіт, геологічної інформації, до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, та на формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, включаючи перевіряємий період - липень 2013 року.
Зазначене дозволяє погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» підлягає задоволенню, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 - скасуванню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 - залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 скасувати та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2014.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний