11 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальне провадження № 12014100050011506 щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає в
АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 16.01.2003 Деснянським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 185,
ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- 08.06.2006 Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186,
ч.1 ст. 309 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- 17.01.2011 Деснянським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 185,
ст. 395 КК України на 4 роки позбавлення волі,
по обвинуваченню за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_5
цим вироком ОСОБА_5 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді 2 років обмеження волі.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишено без зміни, до вступу вироку в законну силу.
Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що він 23 грудня 2014 року близько 17 год. 30 хв., з корисливих мотивів, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, знаходячись по вул. Полярній, 20-Д в м. Києві в приміщенні магазину «Епіцентр», намагався повторно таємно викрасти товари, а саме батарейки на загальну суму 2791 грн. 03 коп., належні ТОВ «Епіцентр К», однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину, які виявили та вилучили у нього викрадений товар.
Справа № 11-кп/796/39/2016 Категорія: ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України
Головуючий у І-й інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого, фактичні обставини провадження та кваліфікацію його дій, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Вказує, що судом при призначенні покарання належним чином не враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, сукупність усіх обставин, що характеризують обвинуваченого, а саме те, що він раніше був неодноразово судимий, втім на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий корисливий злочин.
В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого, який проти неї заперечив, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово ОСОБА_5 , вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у пред'явленому йому обвинуваченні, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, оскільки не довів злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними у ньому доказами, які досліджені у суді в порядку, визначеному ч.3 ст. 349 КПК України, і ніким з учасників судового провадження не оспорювалися раніше і не оспорюються тепер, а тому апеляційним судом у відповідності до ч.1 ст. 404 КПК України, не перевіряються.
За встановлених судом першої інстанції обставин, кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України є правильною.
Покарання ОСОБА_5 призначено судом першої інстанції у відповідності до ст. 65 КК України.
Зокрема, при призначенні ОСОБА_5 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше судимий, на спеціальних обліках не перебуває, не працює, позитивно характеризується, проходить курс реабілітації, обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття та обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів, і призначив покарання у виді 2 років обмеження волі, з чим погоджується колегія суддів.
Тобто, усі обставини, наведені в апеляційній скарзі прокурора, для необхідності призначення ОСОБА_5 більш суворого покарання, судом враховані.
При перевірці кримінального провадження, істотних порушень кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування або зміни вироку суду, не встановлено.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_5 покарання дотримався вимог кримінального закону, врахував всі передбачені ним обставини у їх сукупності і підстав для призначення обвинуваченому більш суворого покарання з підстав, наведених в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається, у зв'язку з чим вона має бути залишена без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року щодо ОСОБА_5 - без змін.
Касаційна скарга може бути подана до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: _____________ ______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3