03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №761/38881/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/11324/2015 /2014
Головуючий у суді першої інстанції: Рибак М.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
25 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Національний банк України про стягнення коштів,-
ОСОБА_3 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Національний банк України про стягнення коштів в сумі 3 504 000 грн. та 764 621 дол. США.. Посилається на те, що 28.02.2008 року він придбав у ПАТ «Укрсоцбанк» послугу з надання кредиту та уклав з ним відповідні договори (надання кредитної лінії, застави майна, страхування), при цьому наперед авансом сплатив повну вартість за послуги, що мали надаватися відповідачем. 10.10.2008 року придбав другу кредитну лінію. Загалом було закуплено послуги з надання кредиту у розмірі 500 000 грн. та 60 000 дол. США. Гарантією повернення кредитних коштів була застава майна. З 13.10.2008 року відповідач припинив виконувати свої зобов'язання та надавати послугу з надання кредитних коштів, при цьому пояснив свої дії тим, що виконання зобов'язань йому заборонено Національним банком України. У 2011 році працівники банку звернулися до приватного нотаріуса, який посвідчував договір іпотеки квартири та отримали в нього виконавчий напис на стягнення боргу за рахунок квартири, який був переданий до ВДВС за місцем знаходження квартири. 19.12.2011 року при продажу квартири була заплачена удвічі більша сума ніж та, за яку мали намір її продати у ВДВС, проте позивач зазнав збитків у розмірі 125 578,94 дол. США, оскільки заставна вартість квартири у договорі іпотеки встановлена у розмірі 325 578,94 дол. США. Оскільки збитки ОСОБА_3 поніс внаслідок того, що відповідач за відсутності у нього боргу перед Банком оформив та пред'явив до виконання виконавчий напис нотаріуса, то такі дії є винними і саме на відповідачеві лежить обов'язок відшкодувати завдані збитки згідно ст.1166,1172,1192 ЦК України. Крім того, при продажу квартири Банк примусив віддати кошти у розмірі 18 182,18 дол. США та 95 260 дол. США в рахунок боргу, який позивач начебто мав перед Банком. Проте, як стверджує позивач, жодних боргових зобов'язань перед Банком у нього немає і фактично Банк отримав від ОСОБА_3 повторно кошти, які були оплачені раніше. Відповідно до положень ст.1212 ЦК України ПАТ «Укрсоцбанк» зобов'язаний повернути безпідставно отримані кошти.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзіОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» на його користь пеню за період з 16.12.2013р. по 15.12.2014р. включно у розмірі 525 600 дол. США та 3 504 000 грн.; збитків від продажу 19.12.2011р. квартири № 194 в м. Києві по вул. Краснова,17 у розмірі 125 578,94 дол. США; безпідставно набуті кошти у розмірі 18 182,18 дол. США та 95 260 дол. США. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
За умовами ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішенняу справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строквиконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2008 року між ОСОБА_3 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 030.29-50/352-С, за умовами якого Кредитор зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання окремими частинами (кожна частина окремо - Транш) зі сплатою 14,5 процентів річних в межах максимального ліміту заборгованості до 500 000 грн., з кінцевим терміном повергнення до 27 лютого 2018 року (а.с.4).
10.10.2008 року між ОСОБА_3 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладено договір кредиту № 700/744019-КV, за умовами якого Кредитор зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 60 000 грн., зі сплатою 16% річних та комісій (а.с.5).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 700/744019-КV, 10.10.2008 року між ОСОБА_4 та АКБСР «Укрсоцбанк» укладено іпотечний договір № 700/744021-ІО, предметом іпотеки є квартира № 194 загальною площею 113,40 кв.м, житловою площею 70,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.54).
19.12.2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 за ціною 1 598 000 грн., що на день укладення договору складало 200 000 дол. США (а.с.52).
Судом встановлено та сторонами при розгляді справи у районному суді не заперечувалося, що квартира була реалізована в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором.
Відповідно до ч.1,2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Доводи ОСОБА_3 стосовно того, що йому завдано збиток від продажу вказаної квартири у розмірі 125 578,94 дол. США, оскільки його дружина була зобов'язана продати квартиру на невигідних умовах за відсутності боргових зобов'язань перед банком у зв'язку з проведенням зарахування споріднених зустрічних вимог у період з 08.12.2008р. по 01.10.2010р., безпідставні.
Як вбачається з договорів, укладених між сторонами, ОСОБА_3 являється позичальником кредитних коштів, а Банк - кредитором. Також встановлено, що між сторонами зобов'язань, в яких Банк був би боржником позивача не існує, не надано суду й належних та допустимих доказів того, що між сторонами існують однорідні зустрічні вимоги.
За умовами ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майноабо зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Оскільки доказів набуття Банком грошових коштів у сумі 18 182,18 та 95 260 дол. США без достатньої на те правової підстави, а також передачі вказаних коштів під впливом обману суду не надано, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених вимог щодо повернення як безпідставно набутих вищевказаних коштів.
Позовні вимоги належним чином розглянуті судом першої інстанції, всім дослідженим доказам дана належна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на законність ухваленого рішення. Підстав для скасування рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-