ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" грудня 2015 р. Справа № 809/858/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Могили А.Б.
за участі:
секретаря судового засідання Ілів Н.І.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 97834,11 грн.,-
Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 97834,11 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що результатами проведеної перевірки позивача встановлено отримання ОСОБА_2 у 2013 році доходу у вигляді додаткового блага у сумі 475 788,76 грн., внаслідок анулювання (прощення) Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" заборгованості в сумі 424 629,96 грн. за кредитним договором № 02/684к від 10.07.2007 року та в сумі 51 158,80 грн. за договором СІ. 35923 від 05.05.2008 року. ОСОБА_2 в порушення вимог Податкового кодексу України не було задекларовано та утримано податок на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих ним у 2013 року, що й стало підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення на загальну суму 97834,11 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовній вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд зазначає наступне.
Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.
Судом встановлено, що позивачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб отриманих доходів за період з 01.01.2013 року до 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт за № 5259/09-15-17-01-02/НОМЕР_1 від 29.07.2014 року (а.с.9-11).
В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення ОСОБА_4 підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пунктів 179.1, 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, що полягало в неподанні податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік з відображенням у ній доходу у вигляді додаткового блага в розмірі 475 788,76 грн., отриманого від Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" внаслідок анулювання (прощення) останнім заборгованості в сумі 424 629,96 грн. за кредитним договором № 02/684к від 10.07.2007 року та в сумі 51 158,80 грн. за договором СІ.35923 від 05.05.2008 року та відповідно не сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 78 131,29 грн.
За наслідками розгляду вищевказаного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0031601701 від 12.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на 97 834,11 грн., з яких 78 131,29 грн. - за основним платежем та 19 702,82 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.13).
Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Приписами пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Платником податку є податковий агент (пп.162.1.3 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Кодексу додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
У відповідності до абзацу «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Пунктом "є" пункту 176.1 статті 176 Кодексу визначено обов'язок платника податків подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №0031601701 від 12.08.2014 року відповідач оскаржив його шляхом подання адміністративного позову.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0031601701 від 12.08.2014 року, - відмовлено.
Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, правомірність нарахування відповідачу контролюючим органом податку на доходи фізичних осіб у сумі 78 131,29 грн. та накладення штрафу у розмірі 19 702,82 грн. підтверджується рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року, а відтак не потребує додаткового дослідження та доказування.
З вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України вбачається, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сформовано податкову вимогу форми "Ф" за №8363-25 від 31.10.2014 року, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 30.10.2014 року становила 97 834,11 грн. (а.с.7).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами в частині адміністрування податків і зборів є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну податкову політику, його територіальні органи.
Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
З врахуванням наведеного, суд вважає що адміністративний позов є підставним і таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер № НОМЕР_1, вул.Кобзаря,52,с.Крихівці,м.Івано-Франківськ,Івано-Франківська область) в дохід бюджету податковий борг в сумі 97834 (дев"яносто сім тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 11 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ ОСОБА_5
Постанова складена в повному обсязі 23.12.2015 року.