ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" грудня 2015 р. Справа № 809/3148/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Матуляка Я.П.
при секретарі Щербяк В.С.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, вул. Симоненка, 13/27, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: УМВС України в Івано-Франківській області, вул. Ак. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018
про визнання незаконною та скасування довідки від 12.05.2015 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УМВС України в Івано-Франківській області про визнання незаконною та скасування довідки від 12.05.2015 року, визнання незаконними та скасування результатів перевірки на яких ґрунтується оскаржувана довідка.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана довідка містить недостовірні дані щодо здійснених ОСОБА_1 виплат, оскільки відомості, зазначені у довідці від 12.05.2015 року не відповідають фактичним обставинам, так як позивач вказаних виплат не отримував.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити.
З урахуванням висновків Львівського апеляційного адміністративного суду відображених в ухвалі від 20.10.2015 року, судом було здійснено розгляд даної справи по суті.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.
З 01.03.2013 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду лікаря ультразвукової діагностики поліклініки сектору медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області на період відпустки ОСОБА_3 (наказ від 25.02.2013 року за № 10).
Згідно наказу від 11.03.2013 року за № 13, позивач переведений на 1,0 ставки лікаря УЗД поліклініки на період лікарняного ОСОБА_3
Наказом за № 267 о/с від 08.07.2013 року, ОСОБА_1 переведений на посаду лікаря УЗД лікарні з поліклінікою сектору медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області на час декретної відпустки ОСОБА_3
24.11.2014 року позивач звільнений з роботи на підставі наказу за № 623 о/с від 24.11.2014 року.
На виконання вказівки керівництва УМВС України в Івано-Франківській області завідувачем СВА УМВС в області ОСОБА_4 проведена перевірка правильності нарахування заробітної плати колишньому працівникові сектору медичного забезпечення при УМВС в області ОСОБА_1, за результатами якої складено довідку від 12.05.2015 року (а.с.5). У вказаній довідці зазначено, що перевірка проведена згідно особової картки нарахування заробітної плати, а також те, що вислуга даного працівника на 20.10.2014 року становила 3 роки 01 місяць 18 днів; використав оплачувані відпустки в 2013-2014 роках загальною тривалістю 43 дні (4 відпустки); перебував в неоплачуваних відпустках загальною тривалістю 16 днів (4 відпустки); матеріальна допомога в 2013 та 2014 роках виплачувалась; індексація нараховувалась. Перевіркою правильності нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи в СМЗ при УМВС в області з 01.03.2013 року до 24.11.2014 року недоплат не виявлено.
З метою з'ясування усіх обставин у справі ухвалою суду від 03.12.2015 року судом було витребувано у сектору медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області належним чином завірені копії особової картки нарахування заробітної плати ОСОБА_1, копії бухгалтерських документів щодо вислуги років ОСОБА_1, виплати коштів при використанні ним оплачуваних відпусток, перебування в неоплачуваних відпустках, виплати матеріальної допомоги у 2013-2014 роках та нарахування індексації.
Такі документи надійшли на адресу суду 15.12.2015 року.
Так, згідно довідки сектора медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області індексація заробітної плати ОСОБА_1 виплачувалась з квітня по жовтень 2014 року в сумі 556,62 грн. (а.с.84).
За період 2013-2014 роки позивачу було виплачено матеріальну допомогу у сумі 3568,00 грн., що підтверджується довідкою сектора медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області (а.с.85).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у відпустці без збереження заробітної плати 16 календарних днів (а.с.86), а саме 16 та 19 серпня 2013 року, з 24 по 26 вересня 2013 року, 18 червня 2014 року та з 18 по 27 липня 2014 року, що підтверджується витягами з наказів від 02.08.2013 року за № 52 (а.с.89), від 24.09.2013 року за № 65 (а.с.91), від 18.06.2014 року за № 52 (а.с.94), від 17.07.2014 року за № 64 (а.с.96).
Також позивачу було надано щорічну основну відпустку за 2013 рік з 10 по 23 вересня 2013 року та з 29 жовтня по 08 листопада 2013 року відповідно до наказів від 04.09.2013 року за № 59 (а.с.90), від 25.10.2013 року за № 72 (а.с.92) та чергову відпустку за 2014 рік з 05 по 06 лютого 2014 року, з 24 червня по 10 липня 2014 року, з 03 по 07 листопада 2014 року згідно наказів від 04.02.2014 року за № 12 (а.с.93), від 23.06.2014 року за № 55 (а.с.95), від 29.09.2014 року за № 87 (а.с.97). Загальна тривалість основної відпустки становить 48 днів, що складає суму в розмірі 3384,92 грн. відповідно до довідки (а.с.87).
Як вбачається з довідки сектора медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 було нараховано і виплачено компенсацію за невикористану відпустку за період 2013-2014 роки у кількості трьох днів у сумі 223,26 грн. (а.с.88).
В судовому засіданні встановлено, що наказом від 04.11.2014 року за № 574 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 установлено надбавку за медичний стаж роботи, що склав 03 роки 01 місяць 18 днів станом на 20.10.2014 року (а.с.98).
Згідно вимог частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд звертає увагу сторін на ту обставину, що предметом розгляду у даній справі є встановлення відповідності відображених даних в оскаржуваній довідці первинним документам, а не проведення та встановлення відповідних розрахунків позивачем.
Зважаючи на те, що позивачем не надано жодних доказів щодо підтвердження невідповідності відображених в оскаржуваній довідці даних та надання відповідачем письмових доказів, які вказують на правильність таких даних, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.
Що стосується посилань позивача на ту обставину, що документи надані суду на виконання ухвали від 03.12.2015 року є сфальсифікованими та містять дані, які не відповідають дійсності, то слід зазначити, що позивачем не надано жодних доказів, які б вказували на його звернення до правоохоронних органів з цього приводу. Не надано суду й інших доказів, які б підтверджували факт фальсифікації оскаржуваної довідки та поданих письмових доказів.
Як наслідок, підстав для винесення окремих ухвал, як того просить позивач в клопотанні від 16.12.2015 року, немає.
Судом також встановлено наявність трудового спору між позивачем та відповідачем, що підтверджується ухвалою Івано-Франківського міського суду від 27.01.2015 року (а.с.45).
А отже, суд зазначає, що питання неналежної виплати позивачу коштів передбачених чинним законодавством, які відображені в оскаржуваній довідці, правильності їх нарахування, розміру та своєчасності виплати може бути предметом дослідження в межах трудового спору, який вирішується в порядку цивільного судочинства. В той же час, з урахуванням заявлених позовних вимог, в межах даної справи підлягає встановленню обставина з приводу формування оскаржуваної довідки відповідачем та її відповідність наявним у відповідача документам, про що судом зазначено вище.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Матуляк Я.П.
Постанова складена в повному обсязі 21.12.2015 року.