Справа №2-533/2007р
13 листопада 2007 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ткаченко Л.Я.
при секретарі Ранкової О.О.
адвокатів ОСОБА_1. ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засідання у м. Харцизьку цивільна справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про услиення перешкод у здійсненні права
користування власником своїм майном, а також за зустрічним позовом ОСОБА_5 до
ОСОБА_3 про визнання права власності на будівлю та визнання частково
недійсним права власності на гараж. -
Позивач-відповідач ОСОБА_3 (надалі позивач) 02 лютого.2007 року звернувся до суду з позовом до відповідача-позивача (надалі відповідач) ОСОБА_5, в якому прохає витребувати у ОСОБА_5 ключ від замка на двері пристройки до гаражу, розташованому у АДРЕСА_1 / територія колишнього дитячого садка №3 «Ромашка»/, усунути перешкоди у здійсненні ним права користування його нерухомим майном - пристройки для входу у підвальне приміщення /шийка підвалу/, розташованого за вказаною адресою.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у 1967 році він збудував гараж загальною площею 24, 60 кв.м. на території колишнього дитсадку №3 „Ромашка" за адресою: АДРЕСА_1. 04 червня 1997 року рішенням виконкому м. Харцизька був затверджений Акт державної комісії про прийняття в експлуатацію цього гаражу, а пізніше йому було видано свідоцтво про право власності на гараж на підставі рішення виконкому від 07.04.2004 року. Гараж був зареєстрований у БТІ м. Харцизька на його ім'я.
Разом з гаражем він одночасно побудував пристройку для входу у підвальне приміщення, що також належить йому на праві приватної власності. Зазначеною пристройкою він користується для входу у підвал.
Поряд з його гаражем та пристройкою розташований гараж відповідача ОСОБА_5
Одного разу, дату вже не пам»ятає він передав колишньому працівнику дитсадка „Ромашка" гвинтовий ключ від замка до пристройки та тривалий час не мав змоги забрати його за сімейними обставинами, внаслідок чого працівник дитсадку передав ключ відповідачу.
У березні 2004 року він вимагав від відповідача добровільно повернути йому ключ, проте той відмовився це зробити, посилаючись на те, що ключ потрібний йому для особистого користування пристройкою. Внаслідок цього позивач був змушений замінити замок, проте відповідач зірвав його та встановив новий, а ключа від нового замку йому не надав.
Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_5 незаконно порушує його право користування майном - пристройкою для входу в підвал, тобто чинить йому перешкоди у здійсненні ним права власності. Зазначене призвело до настання негативних нематеріальних наслідків, оскільки він відчуває моральні страждання, нервує з цього приводу, переживає стрес, відчуває незручності через неспроможність користування своєю пристройкою. Також він змушений звертатись до суду та вирішувати спірне питання в судовому порядку, що, в свою чергу, потребує від нього додаткових зусиль, витрат та переживань. Завдану протиправними діями відповідача моральну шкоду іін оцінює в 500грн., яку і просить стягнути з останнього на його користь.
В подальшому ОСОБА_3 надав суду заяву про доповнення своїх позовних вимог, в якій зазначив, що, оскільки його право власності не визнається ОСОБА_5, просив визнати за ним в судовому порядку право власності на гараж і пристройку до гаражу для входу у підвальне приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та суду показав, що гараж разом з пристройкою він побудував самостійно, тому правомірно має право
власності на них. Він неодноразово попереджав ОСОБА_5 про повернення йому ключа від пристройки, на що йому було відмовлено. Внаслідок цього він не має змоги користуватись своєю власністю - пристройкою близько трьох років.
Відповідач-позивач ОСОБА_5 заявлений позов не визнав у повному обсязі та надав суду зустрічну позовну заяву, в якій зазначив, що йому на підставі державного акту на право постійного користування землею від 23.05.1997 року була надана земельна ділянка, що розташована в районі колишнього дитсадку №3 «Ромашка» по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування гаражу, що був ним куплений разом з пристройкою /шийка підвалу- вхід у підвал, який знаходиться під його гаражем/ у 1997 році. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 23.11.2006 року, виданого Харцизькою міською радою, ця ж земельна ділянка була передана йому у власність, при цьому були уточнені межі земельної ділянки, з урахуванням місця розташування гаражу, який належить позивачу ОСОБА_3, і в який прибудований до його гаражу та до пристройки.
При розгляді справи в суді, з наданих позивачем суду документів йому стало відомо, що позивач ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності №203 від 09 квітня 2004 року на гараж, загальною площею 24.60 кв.м. , куди увійшла частина його власності, а саме пристройка -шийка підвалу, яку від купував разом із гаражем, і яка є невід'ємною частиною гаражу, і розташована на його власній земельній ділянці.
Вважає, що позивач ОСОБА_3 ввів в оману виконавчий комітет Харцизької міської ради, працівників БТІ м. Харцизька, і таким чином отримав свідоцтво про право власності на гараж загальною площею 24, 60 кв.м, оскільки в свідоцтві зазначена і частка нерухомого майна - пристройки до гаражу / вхід в гараж/, яку він купляв і яка розташована на його земельній ділянці і має суцільний з його гаражем фундамент . Прохає визнати свідоцтво про право власності на ім. 'я ОСОБА_3 частково недійсним, визнавши за ним право власності на частку будівлі (пристройки) до його гаражу, що є входом в його підвал - шийка підвалу.
В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав свої позовні вимоги та суду пояснив, що він з 1994року по 1997рік працював оператором котельної в житлово-комунальному відділі Акціонерного товариства відкритого типу «Сілур», а після закриття дитячого садку він влаштувався туди сторожем для охорони приміщення садку та підсобних приміщень. Для цього ключі передавались лише сторожам, оскільки ОСОБА_3 не працював сторожем, то і ключів у нього не могло бути. Коли приміщення дитсадку почали здавати в оренду, він звернувся до начальника ЖЕДу із заявою про викуп підсобного приміщення - сараю з підвалом, вартість яких була оцінена в 400 гривень. Зазначену суму він сплатив до каси заводу. Для отримання правовстановлюючих документів він звернувся до відділу земельних ресурсів виконкому Харцизької міської ради, посадові особи якого прибули на території будівлі та склали відповідний акт у присутності ОСОБА_3, який зазначив, що не має претензій до нього. Крім того, в ході підготовки документації на відвід землі в натурі з позивачем ОСОБА_3 узгоджувались межі земельної ділянки, і це узгодження було підписане самим ОСОБА_3, який не заперечував проти виділення відповідачу саме цієї земельної ділянки на якій розташований його гараж з спірною пристройкою. Відповідач також просив суд прийняти до уваги той факт, що спірна пристройка є не самостійною будівлею, а служить безпосереднім входом до підвалу /шийка підвалу/, який розташований під гаражем
ОСОБА_5 також зазначив, що він самостійно купував будівельні матеріали для ремонту гаражу та пристройки. Пристройка будувалась разом з гаражем. На протязі 9 років ОСОБА_3 не мав до нього жодних претензій, а минулого року почав претендувати на спірну пристройку. Він разом з позивачем були викликані до відділу земельних ресурсів, де вивчили спірне питання та пояснили позивачу, що спірна споруда знаходиться не на його земельній ділянці. Після цього позивач самовільно замінив замок на пристрой ці. Проте він зірвав цей замок та встановив новий, оскільки вважає спірну пристройку своєю. Відповідач ОСОБА_5 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 надумані, безпідставні та необгрунтовані, оскільки він правомірно володіє спірною пристройкою. Крім того, позивач не будував дану пристройку, вона була збудована разом із сараєм як одне ціле, на суцільному фундаменті. Це позивач прибудував до вказаного сараю з пристройкою свій гараж.
Суд, заслухавши доводи сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування власником своїм Майном " не підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на
будівлю та визнання частково недійсним права власності на гараж підлягає задоволенню з наступних підстав.
Свідок ОСОБА_6 суду показала, що у грудні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до КП „БТІ" з приводу спірної пристройки та в підтвердження своїх доводів надав їй свідоцтво про право власності на гараж. Візуально по документам ОСОБА_3 все нібито було правильно і у неї сумнівів не виникло, а тому вона і надала відповідь про те, що пристройка належить позивачу ОСОБА_3 Оскільки спір не втихав, вона за проханням відповідача ОСОБА_5 вийшла до спірної пристройки. Двері на пристройці були відкритими. В результаті огляду вона з'ясувала, що пристройка є шийкою підвалу (ступені у підвал), який знаходиться під гаражем ОСОБА_5, а стіни підвалу є продовженням стін гаражу. І гараж и шийка підвалу збудовані на суцільному фундаменті і одночасно, це вбачається з самої будівлі. А гараж позивач прибудував до колишнього сараю, який належав дитячому садочку і який потім переобладнав під гараж відповідач ОСОБА_5 Відповідач надав їй державний акт на землю. Довжина земельної ділянки відповідала довжині гаражу, тдвалу та шийки підвалу, тобто і підвал і шийка підвалу знаходилися на земельній ділянці ОСОБА_5 Також ОСОБА_5 надав їй довідку про купівлю гаражу та шийки підвалу, підписану Буряком. Вважає, що працівник який готував документи - Щербак , не оглядав спірну шийку підвалу, тому помилково виготовив поетажний план , в який включив спірну пристройку без правовстановлюючих документів на неї, що призвело до неправомірної видачі свідоцтва на право власності ОСОБА_3 на гараж загальної площею 24.6 кв.м, що суперечить рішенню виконкому, від 04.06.1997р, згідно якого загальна площа гаражу ОСОБА_3 становить 16 кв.м. Вважає, якщо б працівники БП були допущені позивачем до спірної шийки підвалу, оглянули її, то вони б зрозуміли, що це не продовження гаражу ОСОБА_3, а шийка підвалу, який знаходиться під гаражем ОСОБА_5, і що позивач претендує на неї. Входу у шийку підвалу з гаражу ОСОБА_3 не має . По результатам огляду гаражу по вул. Краснознаменській у м. Харцизьку нею була надана довідка від 21.03.2007 року, в якій вона зазначила, що пристройка до гаражів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є шийкою підвалу, який розташований під гаражем ОСОБА_5 та перебуває на земельній ділянці останнього, про що свідчить державний акт на право власності за землю від 26.10.2006 року. В документи ОСОБА_5 вона ніякі зміни не вносила, нічого не креслила у них та не виправляла. Первинну відповідь на запит адвоката вона давала після візуального огляду документів ОСОБА_3 Проте, коли вона вийшла на об'єкт та оглянула його, то побачила зовсім іншу картину. Тому вона і надала вищевказану довідку, зміст якої підтверджує у судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_8, спеціаліст першої категорії управління архітектури та містобудування виконкому Харцизької міської ради, в суду пояснила, що ОСОБА_3 дійсно звертався до управління зі скаргою на те, що ОСОБА_5 чинить йому перешкоди в користуванні пристройкою. По результат розгляду його скарги було встановлено, що ця пристройка старої забудови, будь-які документи до неї в управлінні були відсутні. Свідок зазначила, що двічі виходила на об'єкт для дачі висновку по спірному питанню, проте оглянути пристройку не надалось можливим, оскільки ОСОБА_5 був відсутнім.
Свідок ОСОБА_9 , яка працює спеціалістом першої категорії управління земельних ресурсів виконавчого комітету Харцизької міської ради, суду пояснила, що сторони дійсно звертались до їхньої установи з приводу спірної пристройки та їм було рекомендовано звернутись до суду з цим питанням. Щодо земельного питання було встановлено, що ОСОБА_3 не має документів на земельну ділянку під гараж, а у ОСОБА_5 є рішення виконкому №315 від 14.05.1997 року про передачу йому в користування земельної ділянки площею 68 кв.м для функціонування гаражу, на підставі чого в 1997 році йому був виданий державний акт на право постійного користування землею. У зв'язку зі змінами в земельному законодавстві ОСОБА_5 втратив право на користування землею, після чого звернувся до управління земельних ресурсів з приводу передачі йому землі у власність. Його заява була розглянута на сесії Харцизької міської ради, на якій було прийняте позитивне рішення від 26.10.2006 року. Крім того, свідок зазначила, що спірна пристройка розташована на земельній ділянці ОСОБА_5
Судом встановлено, що у 1967 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Головного архітектора м. Харцизька із заявою про виділення земельної ділянки під будівництво гаражу в районі 86 будівельного кварталу і погодив це питання з санепідемстанцією та з пожежниками (а.с. 34-36).
04 червня 1997 року рішенням виконкому Харцизької міської ради за №378 був затверджений Акт державної комісії про прийняття в експлуатацію гаражу в районі будинку №180 86 кварталу по АДРЕСА_1 загальною площею 16 кв. м, збудованого ОСОБА_3, який проживає за адресою:м. АДРЕСА_2 (а.с. 2).
На підставі рішення виконавчого комітету Харцизької міської ради №203 від 07.04.2004 року ОСОБА_3 було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно - гараж АДРЕСА_1. Із свідоцтва вбачається, що загальна площа гаражу складає 24, 60 КВ.М. і в поетажному плані на будову літер А-гараж по АДРЕСА_1 до гаражу на схемі намальована пристройки (а.с. 3-5).
У 1997 році позивач ОСОБА_3 звернувся із заявою до голови Харцизького міськвиконкому про дачу дозволу на оформлення гаражу у власність (а.с. 37).
Рішенням виконавчого комітету Харцизької міської ради від 14.05.1997 року №315 відповідачу ОСОБА_5 була надана в постійне користування земельна ділянка площею 0.0068га по вул. . Краснознаменській у м. Харцизьку для будівництва та обслуговування гаражу, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 23.05.1997 року (а.с. 42-43).
Із копії довідки Директору КП «БТІ» м. Харцизька ОСОБА_10 вбачається, що при огляді гаражу , розташованому по вул. . Краснознменській, в районі колишнього дитячого садка №3 м. Харцизька було встановлено, що пристройки до гаражів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є шийкою пілвалу, який знаходиться під гаражем ОСОБА_5 та знаходиться на його земельній ділянці / держ.акт на право власності на земельну ділянку від 26.10.2006 р. №5/8-330. Довідка «Сілур-жилкомунгоспу» від 20.03.2007 року підтверджує, що сарай (гараж) був проданий разом із підвалом. Вартість підвалу увійшла у вартість гаражу, (а.с. 45).
Згідно довідки «Сілур-жилкомунгоспу» від 20 березня 2007 року у 1997 році було продано сарай з підвалом по вул. . Краснознаменській в м. Харцизьку (бувший дитячий садок №3), який у той час належав вказаному дитячому садку. Сарай та підвал були продані по остаточній вартості, яка склала 400грн.(а.с. 46).
Рішенням виконкому Харцизької міської ради №573 від 02.08.2006 року «Про оформлення власності на гараж» ОСОБА_5 було дано дозвіл на оформлення право власності на гараж, розташований на земельній ділянці, загальною площею'0.0068га по вул. . Краснознаменській, в районі колишнього дитячого садка №3 у м. Харцизьку. На підставі вказаного рішення відповідачу ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - гараж загальною площею 18, 0 кв.м, розташованого за вищевказаною адресою (а.с. 47-52).
Згідно рішення Харцизької міської ради від 26.10.2006 року №5/8-330 ОСОБА_5 була передана у власність земельна ділянка площею 0, 0062га в районі дитячого садка №3 по вул. Краснознаменська м. Харцизька для функціонування індивідуального гаражу, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 23.11.2006 року (а.с. 53).
За оформлення права власності на гараж та земельну ділянку відповідачем ОСОБА_5, були сплачені відповідні платежі (а.с. 54-58).
У технічному паспорті на гараж, виданому відповідачу ОСОБА_5 вказані гараж, площа якого становить 18 кв.м та пристройки до гаражу площею 5.4кв.м. В оцінювальному акті вказано: А -гараж, а- шийка, підвал (а.с. 73-78).
З ксерокопії справи на гараж по вул. Краснознаменська м. Харцизька / з оцінювального акту на гараж/, який належить позивачу ОСОБА_3 вбачається :А- зовнішні обміри, внутрішні обміри, аі - пристройка, а 2- оглядова яма. Проте даний документ ніким не підписаний та невідомо ким складений (а.с. 79-82).
В проекті відводу земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1, в районі колишнього дитячого садку №3 під будівництво та обслуговування гаражу гр. ОСОБА_5 є копії таких документів:
· заяви відповідача на ім. 'я голови виконкому про надання земельної ділянки для експлуатації раніше придбаного в ЖКО ВАТ «Сілур» гаражу по АДРЕСА_1,
· довідка Бюро технічної інвентаризації №1184 від 1997 p., згідно якої ОСОБА_5 на праві власності в АДРЕСА_1 /р-н колишнього дитячого садку №3 / належить гараж з підвалом,
· квитанція, яка підтверджує , що відповідач придбав у AT«Сілур» 12.12.1996 р. сарай та підвал за 416грн. 67 коп.,
- службова записка начальника ЖКО Буряка Я.О. про надання дозволу про передачу у
власність сараю-підвалу , розташованого по вул. Краснознаменській м. Харцизька, який раніше
належав дитячому садку №3, згідно поданої заяви,
- акт земельної ділянки для узгодження місця розташування об'єкту на ім'я ОСОБА_5, на якій зазначений гараж разом з пристройкою і на якому на ас. 110 є підпис позивача ОСОБА_3 про те, що він ніяких претензій не має (а.с. 108-112).
Згідно копії трудової книжки (а.с. 113-114) ОСОБА_5 з 20.10.1994 року по 31.12.1997рік працював в АТВТ «Сілур» оператором котельні в ЖКВ, а з 01.01.1998р. по 30.10.1998р. - в ООО «Жилкомхозі» AT «Сілур» оператором котельні.
Згідно акту державної прийомки будівлі -дитячі яслі-садочок за 1968рік (а.с. 182-188) були прийнято в експлуатацію вказані яслі - садочок разом с господарським корпусом.
Згідно ст. ст. 328, 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Переданням майна вважається вручення його набувачеві...
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 правомірно володіє часткою будівлі пристройки - шийки підвалу, розташованої у АДРЕСА_1, в районі дитячого садку №3, оскільки право на володіння даної частки будівлі він набув в наслідок правочину -купівлі-продажу, що підтверджується показами свідка ОСОБА_6 та вищеназваними документами, а тому позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання за ним право власності на частку будівлі /пристройки/ до його гаражу, яка є входом в його підвал, розташовану у АДРЕСА_1, в районі дитячого садку №3 та визнання частково недійсним свідоцтво про право власності на гараж за №203 від 09.04.2004 року виданого на ім'я ОСОБА_3 Харцизькою міською радою в частині будівлі пристройки , розташованої у АДРЕСА_1, в районі дитячого садку №3 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. ст. 386 , 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно ст. . 391 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього кодексу.
Згідно ст. 48 Закону України «Про власність» власник може вимагати усунення будь яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Проте, факт того, що відповідач порушує право позивача по відношенню до пристройки до гаражу-шийкою підвалу, розташованої у АДРЕСА_1, в районі дитячого садку №3 , а саме забрав ключ від замку, не дає користуватися шийкою підвалу та підвалом , в судовому засіданні не встановлено, інші докази цього суду позивачем не надані та судом добуті не були. Крім того, позивач не довід суду той факт, що спірна пристройку до гаражу відповідача належить йому на праві власності на підставі правовстановлюючих документів, оскільки в свідоцтві про право власності, виданого на ім'я позивача вказано гараж, загальною площею 24.6 кв.м, проте як в рішенні виконкому Харцизької міської ради від 04.06.1997 р. №378, яким затверджено акт державної комісії від 28.05.1997р. вказана загальна площа гаражу 16 кв.м. , звідки появилися лишки площі позивач суду не довів.
Таким чином у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_3 , а саме витребувати у відповідача ключ від замку пристройку до гаражу, розташованої за вищевказаною адресою, зобов»язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні права користування нерухомим майном -пристройки - шийки підвалу, визнати за ним право власності на гараж та пристройку до гаражу - шийку підвалу, розташованої у АДРЕСА_1, в районі дитячого садку №3, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючи документи на пристройку до гаражу, і відповідно ці вимоги є необгрунтованими.
В силу ст. . 1167 ЦК України, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Проте, факт того, что відповідач заподіяв позивачу моральну шкоду не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні. А тому в задоволенні позовних вимог в частині стягненні моральної шкоди слід відмовити.
Доводи позивача про те, що він будував спірну пристройку, про те що він дав ключ від замка на пристрой ці працівнику дитячого садка, а той передав ключ відповідачу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, спростовуються вищевказаними показами свідків та матеріалами справи. Крім того, суд не приймає до уваги при постановленні даного рішення заяви від громадян ОСОБА_11, ОСОБА_12, Буряка, які були надані в судовому засіданні позивачем, оскільки дані громадяни не попереджалися судом про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384-385 КК України, і суду не відомо хто , коли та за яких обставин написав вказані заяви.
Покази відповідача ОСОБА_5 підтверджується показами свідка ОСОБА_6, узгоджуються с наданими суду документами і суд приймає їх за основу при постановлені даного рішення.
В силу ст. 88 ЦПК України з позивача-відповідача підлягає стягненню на користь відповідача-позивача сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі ЗО гривень.
Враховуючи те, що позивач-відповідач є інвалідом 2 групи та звільнений від сплати судового збору, сплачений відповідачем-позивачем судовий збір в сумі 51 гривні в порядку ст. 88 ЦПК України підлягає компенсації за рахунок держави.
Керуючись ст. 48 ЗУ «Про власність», ст. ст. 328, 334, 386, 387, 391, 1167 ЦК України, на підставі ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на будівлю та визнання частково недійсним права власності на гараж - задовольнити.
Визнати право власності за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Безродні Мурошонського району Кіровської області, на частку будівлі пристройки до його гаражу, яка є входом в його підвал та розташована у АДРЕСА_1 в районі дитячого садку №3.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на гараж за №203 від 09.04.2004 року, виданого на ім*я ОСОБА_3 Харцизькою міською радою в часті будівлі (пристройки) до гаражу ОСОБА_5, розташовану у АДРЕСА_1 в районі дитячого садку №3.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування власником своїм майном та визнання права власності, що не визнається іншою особою, - залишити без задоволення у зв'язку із необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у сПочинок Почетського району Брянської області, на користь ОСОБА_5 сплачені при подачі позову до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня постановления судового рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів з дня подачі заяви про оскарження, або протягом 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.