Справа№2-249/2007р.
06 грудня 2007 року. Варвинський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого - судді Кучеріна О.Ф.
при секретарі Петренко Т.І.
з участю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Варва справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення
перешкод у здійсненні права користування житловим будинком, -
23 жовтня 2007 року до суду звернувся позивач з позовом до відповідачки про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим будинком №АДРЕСА_1 посилаючись на те, що він, відповідачка та їхніх троє дітей володіють вказаним будинком на праві спільної сумісної власності. Відповідачка чинить йому перешкоди в користуванні цим будинком, замінила замки в будинку та зачиняє вхід на подвір,я і він не може потрапити туди. Тому він вважає дії відповідачки незаконними і просить встановити порядок користування вказаним житловим будинком, виділивши йому одну з жилих кімнат, підсобні приміщення коридор, кухню, ванну кімнату та надвірні будівлі і споруди залишити у спільному користуванні та зобов,язати відповідачку не перешкоджати користуванню виділеною йому кімнатою, підсобними приміщеннями.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги у повному обсязі.
Відповідачка позовні вимоги визнала лише частково, посилаючись на те, що вона не заперечує на те, щоб позивач користувався житловим будинком і іншими надвірними спорудами, але тільки в її присутності, оскільки він з нею не живе протягом останніх 8 років, а він приїде мотоциклом, заїде в двір і забирає з будинку і підсобних приміщень господарства все майно, яке йому потрібне, тому вона і замінила замки на будинку і всіх приміщеннях господарства.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково за таких підстав.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 28 лютого 1997 року, будинок № АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної (сумісної) власності позивачу, відповідачці та їхнім дітям: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, (ас.8).
Встановлено, що сторони разом не проживають у спірному будинку на протязі останніх 8 років, позивач має окремий будинок в с Остапівка Варвинського району, де і проживає, (ас.5). До літа 2007 року замків на дверях житлового будинку та підсобних приміщенням господарства не було, оскільки з відповідачкою проживали її діти, і позивач мав вільний доступ до будинку і підсобних приміщень господарства, користуючись ними. При цьому він забирав необхідне йому в своєму господарстві (в с Остапівка) майно і
реманент. З літа 2007 року відповідачка залишилась одна, тому вона повісила замки на будинок і підсобні приміщення господарства, але ключів від замків позивачу не видала.
Відповідачка в судовому засіданні пояснила, що вона не заперечує про те, щоб позивач користувався спірним будинком і підсобними приміщеннями, але тільки в її присутності, оскільки позивач в її відсутність забирає необхідне йому спільне майно. Цієї обставини не заперечував в судовому засіданні позивач.
Свідок ОСОБА_4. підтвердив факти про те, що сторони по справі - його батьки - під час сумісного проживання не мирилися між собою, постійно між ними виникали сварки то через те, що батько вживав спиртні напої, то просто так; що вони разом не проживають близько 8 років; що батько приїздив до спірного будинку де жив і по тижню, або був один день; що батько з господарства забирав майно, яке йому було потрібне не питаючи про це нікого; що батько не платить комунальних послуг за цей будинок.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Через зазначене суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов,язання відповідачки не перешкоджати користуванню будинком та підсобними приміщеннями спірного будинку.
Разом з тим суд вважає, що вимоги позивача про виділення йому однієї кімнати із житлового будинку не підлягають задоволенню, оскільки позивач не представив суду жодних доказів з цього приводу і не навів в суді таких доказів.
Таким чином, дослідивши в судовому засіданні всі докази в їх сукупності, суд і прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. слід задовольнити частково, дозволивши йому користуватися житловим будинком і господарськими будівлями по вулиці АДРЕСА_1 лише в присутності відповідачки у вихідні дні один раз на тиждень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 391 ЦК України, ст. 155 ЖК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов,язати ОСОБА_2 не перешкоджати користуванню ОСОБА_1 житловим будинком № АДРЕСА_1 у вихідні дні один раз на тиждень в присутності ОСОБА_2.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення.