печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16053/15-ц
Категорія 33
25 грудня 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Москаленко К.О.,
при секретарі- Козачук К.П., Лисиця О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант», ОСОБА_3 - про відшкодування шкоди та штрафних санкцій,-
12.05.2015 позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, просить стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на його користь матеріальну шкоду в розмірі 24 894 грн. 23 коп., штрафні санкції в розмірі 14 476 грн. 29 коп., а всього - 39 370 грн. 52 коп., стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 137 302 грн. 29 коп., штрафні санкції в розмірі 38 166 грн. 17 коп., додаткові витрати в розмірі 1565 грн. 00 коп., а всього - 177 033 грн. 46 коп., стягнути з відповідачів пропорційно сумі задоволених вимог на користь позивача судові витрати у вигляді витрат за надання правової допомоги в розмірі 3000 грн. 00 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.10.2014 в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Хюндай», д.н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Міцубісі», д.н.з НОМЕР_2, власником якого є позивач. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу автомобіль отримав механічні пошкодження. Постановою Подільського районного суду м.Києва від 20.01.2015, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля згідно звіту №1627 про визначення вартості матеріального збитку складає 186 792 грн. 29 коп. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант». 15.04.2015 ТДВ СК «Альфа-Гарант» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 24 595 грн. 77 коп., що є значно меншою ніж вартість відновлювального ремонту. Оскільки виплачена сума страхового відшкодування є недостатньою для повного відшкодування завданої відповідачем шкоди, позивач просить стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» в межах ліміту відповідальності суму страхового відшкодування в розмірі 24 894 грн. 23 коп. та відповідно до ч.1 ст. 1194 ЦК Ураїни стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 137 302 грн. 29 коп., яка є різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а також понесені збитки в розмірі 1565 грн. 00 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та доводи, просила позов задовольнити.
Представник відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» в судовому засіданні позов не визнав, заперечив проти його задоволення. Вважав позов безпідставним та необґрунтованим. Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що на підставі заяви позивача про виплату страхового відшкодування від 23.03.2015 та Звіту №9686 від 02.01.2015 незалежної оцінки завданого матеріального збитку, складеного ТДВ «Експертум-Аве», ТОВ СК «Альфа-Гарант» виплатило позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 24 595 грн. 77 коп. Наданий позивачем Звіт № 1627 від 19.12.2014 про визначення матеріального збитку вважає неналежним доказом, оскільки не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зокрема, на огляд пошкодженого транспортного засобу не було запрошено ОСОБА_3 та представника ТДВ СК «Альфа-Гарант». Крім того під час огляду вказаного автомобіля спеціалістом ТДВ «Експертум -АВЕ» ОСОБА_5 були виявлені пошкодження, які не відносяться до пошкоджень, отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.10.2014. Також зауважив, що вартість матеріального збитку була визначена не на дату оцінки 19.12.2014, а за цінами, які діяли на березень 2015 року, тобто через три місяця після огляду автомобіля. Таким чином вважає доводи позивача не доведені належними та достатніми доказами.
У судовому засіданні відповідач позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що виплачена позивачу сума страхового відшкодування є достатньою для повного відшкодування матеріальної шкоди, тому вважає відсутніми підстави для стягнення з неї шкоди.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант», відповідача ОСОБА_3, з'ясувавши обставини справи шляхом дослідження письмових доказів, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 30.10.2014 о 16.20 год. на перехресті нерівнозначних доріг вул. Фрунзе-Нижньоюрківської в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Хюндай», д.н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Міцубісі», д.н.з НОМЕР_2, власником якого є позивач ОСОБА_6 Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Міцубісі», д.н.з НОМЕР_2 отримав механічних пошкоджень. (а.с.15,16)
Постановою Подільського районного суду м.Києва від 20.01.2015, залишеною без змін постановою Апеляційного суду м.Києва від 02.03.2015 ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.10.2014.(а.с.16-21)
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Згідно наявного в матеріалах справи Полісу серії АІ №0567030 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.10.2014 була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант». Франшиза згідно вказаного Полісу становить 510 грн. 00 коп., ліміт відповідальності - 50 000 грн. 00 коп.(а.с.24)
Згідно з п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленим цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Як встановлено судом, 23.03.2015 позивач звернувся до відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування. (а.с.22) 15.04.2015 ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило позивачу виплату страхового відшкодування в розмірі 24 595 грн. 77 коп., що не заперечувалось в судовому засіданні сторонами. Виплата страхового відшкодування позивачу була здійснена в межах строку, встановленого пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Як вбачається з наданого позивачем листа ТДВ СК «Альфа-Гарант» від 17.04.2015, підставою для розрахунку страхового відшкодування був Звіт про незалежну експертну оцінку вартості матеріального збитку №9686 від 02.01.2015, складений ТДВ «Експертум-АВЕ», за яким вартість відновлювального ремонту без урахування зносу склала 49 891 грн. 90 коп.(без ПДВ), коефіцієнт зносу склав 62,3%, відповідно вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу склала 24 595 грн. 77 коп. (без ПДВ). (а.с.12) Вказана обставина підтверджується Звітом №9686 від 02.01.2015, складеним ТОВ «Експертум-АВЕ», який приймається судом як належний та достатній доказ на підтвердження виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 24 595 грн. 77 коп. (а.с.117-134) Будь-яких заперечень чи зауважень щодо розміру страхового відшкодування як під час здійснення виплати страхового відшкодування, так і після її виплати у позивача не виникало і такі дані матеріали справи не містять. Відтак позивач погодився із розміром страхового відшкодування, про що також свідчить його заява про перерахунок суми страхового відшкодування на вказані в заяві реквізити.
Разом із тим, судом не приймається наданий позивачем Звіт № 1627 від 19.12.2014 про визначення матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Міцубісі», складений Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_7 як неналежний доказ, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Виходячи зі змісту вказаного Звіту №1627 від 19.12.2014 оцінка пошкодженого транспортного засобу проводилась 19.12.2014, а вартість матеріального збитку згідно наданої позивачем калькуляції №150 від 17.03.2015 та копії наряду - заказу №11087 встановлена не на дату оцінки, а за цінами, які діяли на березень 2015 року, що не відповідає положенням ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Таким чином, враховуючи вищевикладене, наведена у Звіті №1627 від 19.12.2014 вартість матеріального збитку, що складає 110 924 грн. 06 коп. є значно завищеною і такою, що не ґрунтується на положеннях ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а тому суд вважає відсутніми підстави стверджувати про неправомірність розрахунку суми страхового відшкодування, який ніким не оспорювався і з яким погодився сам позивач.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» недоплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 24 894 грн. 23 коп. та відсутність підстав згідно ст. 1194 ЦК України для стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 137 302 грн. 29 коп., а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Посилання представника позивача на положення ч.4 п.14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до яких на винуватця ДТП покладається відповідальність відшкодувати збитки за новими цінами, якщо затримка ремонту виникла саме з його вини є безпідставними, та такими, що базуються на власний розсуд та ґрунтуються на суб'єктивному тлумаченні положень ч.4 п.14 вказаної Постанови.
Так, як роз'яснив ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у вищевказаній Постанові Пленуму, у разі якщо на час виконання рішення суду про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням суду кошти зросли ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких було присуджено відшкодування, потерпілий із цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після зростання цін і тарифів.
З аналізу положень вказаної Постанови випливає, що зростання цін є підставою для присудження додаткових сум тільки після ухвалення рішення суду про відшкодування шкоди.
Оскільки по даному спору рішення суду не ухвалювалось і такого судом не встановлено, і сума страхового відшкодування виплачена позивачу в добровільному порядку, суд вважає безпідставними посилання представника позивача на положення ч.4 п.14 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
Відповідно до 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та виходячи з положень чинного законодавства, оскільки судом не встановлено і в судовому засіданні не доведено порушення прав позивача відповідачами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» штрафних санкцій в розмірі 14 476 грн. 29 коп., з відповідача ОСОБА_3 штрафних санкцій в розмірі 38 166,17грн та додаткових витрат в розмірі 1565 грн. 00 коп., а відтак позов в цій частині також не підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд вважає відповідно до п.36.6 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покласти на відповідача ОСОБА_3 обов'язок відшкодувати позивачу суму франшизи в розмірі 510 грн. 00 коп. та задовольнити в цій частині позов.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.
При цьому вважаю відсутніми згідно положень Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат, на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» та ст.84 ЦПК України підстави для відшкодування заявлених позивачем витрат на правову допомогу, оскільки відсутні дані, які б свідчили, що представник позивача ОСОБА_8 є фахівцем у галузі права та її повноваження підтвердженні у встановленому законом порядку. Зокрема, не надано свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності. Крім того, вартість цих послуг у розмірі 3000 грн. 00 коп. не обґрунтовується та не підтверджується матеріалами справи. Зокрема, не надано доказів, що підтверджують кількість затрачених годин роботи адвоката, пов'язаної із наданням правової допомоги позивачу у розгляді даної цивільної справи та належних доказів оплати таких послуг. Доданий до матеріалів справи акт наданих послуг не є належним доказом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.20 Закону України «Про страхування», ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.ст.3, 16, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 212, 213, 215, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант», ОСОБА_3 - про відшкодування шкоди та штрафних санкцій - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму франшизи у розмірі 510 (п'ятдесят десять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Печерський
районний суду м.Києва К.О. Москаленко