печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20107/15-ц
Категорія 48
16 грудня 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Гладун Х.А.
при секретарі - Кулаковій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач звернувся до суду із вищезазначеним позов, мотивуючи його тим, що з 23.12.1988 р. перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Протягом останнього періоду часу сімейне життя поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин з січня 2015 р.. На даний момент ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено. Зазначає, що оскільки сім'я носить лише формальний характер, подальше спільне проживання, примирення та збереження шлюбу є неможливим.
В судовому засіданні 16.10.2015 за клопотанням сторонам надано 2-місячний строк для примирення, який виявився безрезультатним.
В судовому засіданні позивач підтримав поданий позов в повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 23 грудня 1988 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінградського райвиконкому м. Києва між громадянами ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 було зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 2294.
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Судом встановлено, що сторони з початку 2015 р. проживають окремо, подальше спільне проживання не вбачається можливим та суперечить інтересам кожного з подружжя.
При цьому, судом враховано, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що за час строку, наданого судом на примирення ним вчинялися заходи задля примирення та відновлення нормальних сімейних відносин. Доводи позовної заяви в належний спосіб відповідачем не спростовані.
Частинами 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За таких обставин, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу і його рішення є виваженим і остаточним, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін, що має істотне значення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 21, 24, 56, 105, 110-112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений та зареєстрований 23 грудня 1988 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Ленінградського райвиконкому м. Києва між громадянами ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 2294) - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Х.А. Гладун