Справа № 359/7852/15-ц Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.
Провадження № 22-ц/780/6722/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 33 23.12.2015
Іменем України
23 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого: Мережко М.В.,
Суддів: Суханової Є.М., Сержанюка А.С.
Секретар: Бобко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО”, третя особа: Публічне акціонерне товариство „Правекс банк” про стягнення страхового відшкодування.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,
У серпні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернуся до суду із позовом до ПрАТ СК „ВУСО”, третя особа: ПАТ „Правекс банк” про стягнення страхового відшкодування.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що між ним та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №1614326-02-10-01, згідно умов якого було застраховано автомобіль НОМЕР_1.
Позивач зазначав, що 03 січня 2015 року в м.Борисполі на вул. Дзержинського, 203, автомобіль під керуванням його потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої автомобіль отримав механічні пошкодження, а позивачу завдані матеріальні збитки.
Позивач вказував, що на місце дорожньо-транспортної пригоди були викликані працівники ДАІ, представник страхової компанії, аварійний комісар, якому було написано заяву на виплату страхового відшкодування.
Позивач зазначав, що в період від дня ДТП 03 січня 2015 року по травень, ним були подані відповідачу усі необхідні документи, в тому числі лист від банку - вигодонабувача, рахунок, квитанцію і акти виконаних робіт з СТО.
Позивач 19 червня 2015 року отримав лист відповідача, датований 18 червня 2015 року, про відмову у виплаті страхового відшкодування, в якому зазначено, що виплати страхового відшкодування не здійснювалась у зв'язку з ненаданням страхувальником усіх необхідних документів компетентних органів, визначених п.15.7.1, 15.8 Договору добровільного страхування наземного транспорту №1614326-02-10-01 від 24.11.2014, а саме: документу, що підтверджує проходження медичного огляду для встановлення вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння, засвідчений у встановленому порядку.
Позивач вказував, що відповідачем були порушені умови п.9.5, 17.15 Договору. Позивач вважає відмову протиправною, стверджує, що позивач з формальних причин відмовляє у виплаті страхового відшкодування, не наводячи жодних доказів, що він був нетверезим, а також, що зазначені відповідачем документи у нього раніше не витребовувались, а зазначений протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп'яніння не складався, а тому не міг бути наданий відповідачу. Він звертає увагу, що відповідач в порушення вимог п.9.5 Договору протягом 30 календарних днів з моменту настання страхового випадку мав виплатити страхове відшкодування, або відмовити в його виплаті, тоді як відповідач відмовив у виплаті після спливу шести місяців.
Позивач зазначав, що у порушення умов договору, не пізніше 04 лютого 2015 року, відповідач не виплатив страхове відшкодування в сумі 46 000 грн, а також відповідно до ст.625 ЦПК України та ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», п.13.1 Договору відповідач у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання та умов договору повинен сплатити витрати від інфляції в розмірі 16 151 грн 36 коп, пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 2 грн 50 коп, три відсотки річних в розмірі 748 грн.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2015 року позовні вимоги задовлено частково. Стягнуто з ПрАТ СК «ВУСО»на користь ОСОБА_2, страхове відшкодування в сумі 46 000 грн, витрати від інфляції в сумі 184 грн, пеню за прострочення виконання зобов'язання в сумі 2 грн 50 коп, три відсотки річних в сумі 98 грн 30 коп, а всього на загальну суму 46 284 грн 80 коп. Стягнуто з ПрАТ СК «ВУСО» судовий збір на користь держави в сумі 462 грн 85 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПрАТ СК „ВУСО” просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування відмовити.
В апеляційній скарзі ПрАТ СК „ВУСО” зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на порушення позивачем пункту 15.7.1 договору, яким визначено обов'язок надати страховику протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння (за вимогою страховика).
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 24 листопада 2014 року між відповідачем ПрАТ СК «ВУСО» та позивачем ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №1614326-02-10-01, згідно умов якого було застраховано автомобіль НОМЕР_2 (а.с.11-16, 78-83).
З наданого позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ААЕ 041243 від 21 листопада 2012 року встановлено, що автомобіль НОМЕР_2 належить позивачу ОСОБА_2 (а.с.50).
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 березня 2015 року громадянина ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП. Справу відносно ОСОБА_2 закрито за пропуском строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. (а.с.22).
Згідно із довідки виданої ВДАІ з обслуговування м.Бориспіль та Бориспільського району підпорядковане УДАІ ГУ МВС України в Київській області, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження: деформовано ліві передні та задні двері, лівий поріг, дах автомобіля, ліва центральна стійка, переднє ліве крило, арка лівого заднього колеса; розбито скло лівих передніх та задніх дверцят, декоративні накладки лівих дверцят ( а.с.20).
Судом встановлено, що в матеріалах страхової справи також містяться документи компетентних органів: довідка з переліком пошкоджень від 03 січня 2015 року; довідка №9484147 з зазначенням інформації про учасників ДТП від 08 січня 2015 року.
Згідно із довідкою №9484147 про дорожньо-транспортну пригоду за результатами перевірки на стан сп'яніння, яка здійснювалась працівниками міліції, перевіркою водія ОСОБА_2 встановлено стан - тверезий (а.с.115-116).
Відповідно до копії рахунку №46 від 09.04.2015 ФОП ОСОБА_3, (а.с.23), рахунку №47 від 22 травня 2015 року ФОП ОСОБА_3, копією акту здачі-прийому виконаних робіт від 25 травня 2015 року (а.с.71-72), які надавались позивачем відповідача, вартість проведеного ремонту пошкодженого автомобіля позивача становить 46 000 грн, що були сплачені ним згідно з квитанцією №634661 від 25 травня 2015 року (а.с.51), яка також була надана відповідачу, що підтверджується вищенаведеним листом відповідача від 15 вересня 2015 року №3900 (а.с.70).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору;
За змістом ч.1 ст.990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ч.1 ст.991 Цивільного кодексу України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:
1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;
2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;
5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) наявності інших підстав, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч. 2-3 вказаної статті договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Аналогічні за змістом положення щодо підстав відмови у виплаті страхового відшкодування містяться в ст.26 Закону України «Про страхування».
Відповідно до листа від 18 червня 2015 року за №2720/628840, відповідач повідомив позивачу про те, що виплата суми страхового відшкодування по події за участю автомобіля НОМЕР_4, яка відбулася 03 січня 2015 року за адресою: Київська область, м.Бориспіль, вул.Дзержинського, 203 в результаті якого застрахований транспортний засіб було пошкоджено, не здійснюється, у зв'язку з ненаданнями ОСОБА_2 усіх необхідних документів компетентних органів, визначених п.15.7.1, 15.8 Договору добровільного страхування наземного транспорту №1614326-02-10-01 від 24 листопада 2014 року, а саме: документа, який підтверджує проходження медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння, засвідчений у встановленому порядку.
Згідно із п.17.1.5 Договору добровільного страхування наземного транспорту №1614326-02-10-01 від 24.11.2014 року, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо Страхувальник своєчасно не надав Страховику всі документи, необхідні для виплати страхового відшкодування (у т.ч. заяву на виплату страхового відшкодування)у строк та у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п.п. 15.7.1, 15.8 Договору, для підтвердження факту настання страхового випадку і визначення розміру заподіяних збитків Страхувальник зобов'язаний надати Страховику наступні документи «дорожньо-транспортна пригода»: копію посвідчення водія особи, що керувала ТЗ (окрім випадків, якщо застрахований ТЗ було пошкоджено в результаті ДТП під час його стоянки); довідку ДАІ або за згодою Страховика, іншого компетентного органу про ДТП (обов'язково має бути вказано прізвище, ім'я та по-батькові власника застрахованого ТЗ, номер і серія посвідчення водія, водіїв-учасників ДТП, реєстраційні номери ТЗ, що брали участь в ДТП, учасники ДТП), винуватці ДТП, пункти ПДД, порушені учасниками ДТП); копію проколу огляду місця ДТП (за можливістю); копію протоколу огляду і перевірки технічного стану ТЗ (за можливістю); копію схеми ДТП (за можливістю); протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння (за вимогою Страховика) (підпункт 15.7.1 п.15). Страховик має право вимагати від Страхувальника надання інших документів про причини і обставини страхового випадку (за умови, що ці документи перебувають у Страхувальника або у останнього є можливість їх одержати), якщо відсутність цих документів у Страховика робить для нього неможливим (або вкрай складним) визначення факту настання страхового випадку або розміру заподіяних збитків (підпункт 15.8 п.15).
Відповідно до п.п. 9.5 п.9 Договору, Страховик має право, у разі ненадання, або надання не в повному обсязі документів, вказаних в розділі Перелік документів, що підтверджують факт настання страхового випадку протягом 30 календарних днів (з урахуванням інших умов цього договору) з моменту настання страхового випадку, відмовити Страхувальнику у виплаті страхового відшкодування як в цілому так і частині збитку, непідтвердженого такими документами. Дія цього пункту не розповсюджується на ситуації, коли ненадання, або надання документів не в повному обсязі не залежало від можливості Страхувальника їх одержати з поважних причин.
Згідно із п.п. 14.3 п.14 укладеного сторонами Договору, у разі настання страхового випадку Страхувальник зобов'язаний до зміни обстановки (картини) події (місцезнаходження учасників ДТП, слідів настання страхового випадку і т. ін.), що сталася, але не пізніше ніж через 2 години, повідомити про настання страхового випадку Страховика (представника Страховика) за телефоном НОМЕР_5 і виконувати його інструкції, а також до державних органів, в компетенцію яких входить підтвердження факту настання страхового випадку (ДАІ, МВС, Гідрометеоцентр, пожежна охорона та ін (далі «Компетентні органи»)) та протягом 2-х годин з моменту ДТП пройти медичний огляд на предмет алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння в закладах охорони здоров'я, на вимогу аварійного комісара або Компетентних органів.
Судом встановлено, що на виконання вищенаведених вимог підпункту 14.3 укладеного сторонами Договору, позивачем було надано відповідачу: копія чеку про проходження перевірки на стан сп'яніння на алкотестері Драгер від 03 січня 2015 року; довідка №9484147 з зазначенням інформації про учасників ДТП від 08 січня 2015 року (а.с.70, 115-116), з яких видно, що позивач, як учасник дорожньо-транспортної пригоди на вимогу компетентних органів МВС пройшов перевірку на стан сп'яніння.
Доводи відповідача, що позивач не надав протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння (за вимогою Страховика), суд першої інстанції вірно вважав такими, що суперечать вищенаведеним вимогам підпункту 9.5 п.9 Договору, оскільки така вимога була зазначена Страховиком у вищенаведеному листі від 18 червня 2015, тобто після спливу визначених договором 30 календарних днів з моменту настання страхового випадку, коли ненадання витребуваного протоколу не залежало від можливості Страхувальника.
Доводи відповідача, що представником страховика страхувальник направлявся на огляд в наркодиспансер, та був ознайомлений з вимогою представника страховика, а тому відповідно до вимог п.14.3 Договору був зобов'язаний протягом 2-х годин з моменту ДТП пройти медичний огляд на предмет алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння в закладах охорони здоров'я, відповідачем не доведені, оскілки наданий на підтвердження вказаних обставин ОСОБА_4 виїзду на місце події від 03 січня 2015 року, складений представником ПрАТ «СК ВУСО», тобто юридичної особи, належним чином не засвідчений підписами сторін та печаткою юридичної особи, а також не містить розписки водія щодо ознайомлення з вимогою представника страховика пройти медичний огляд на предмет алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння в закладах охорони здоров'я (а.с.84-85).
Судом встановлено, що в акті виїзда на місце події значиться запис про те, що водій ОСОБА_2 направлявся в наркодиспансер, проте підпис позивач на цьому аркуші акту відсутній. (а.с.84).
Крім того, в ОСОБА_4 виїзду на місце події від 03 січня 2015 року будь-які сумніви щодо тверезого стану водія ОСОБА_2 представником ПрАТ «СК «ВУСО» не зазначено. (а.с. 84-85).
Також, не встановлено обставин керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, судом, який розглянув справу щодо водія ОСОБА_2 за наслідками скоєного ним адміністративного правопорушення. (а.с.22).
Судом встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі фактично сплачених ним на ремонт пошкодженого застрахованого транспортного засобу коштів в сумі 46 000 грн та розмір якого ніким не оспорюється (а.с.23,51)
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що страховою компанією позивачу страхове відшкодування виплачено не було, то з ПрАТ «СК «ВУСО» підлягає стягненню понесені позивачем витрати на відновлювальний ремонт застрахованого транспортного засобу в сумі 46 000 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.992 Цивільного кодексу України та відповідно до умов п.13.1 Договору Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страховиком страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику пені у розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний календарний день прострочки виплати.
Оскільки, позивачем відповідні документи на підтвердження здійснених витрат на ремонт застрахованого транспортного засобу були подані відповідачу лише 25 травня 2015 року (а.с.70) та враховуючи вимоги ст.11 ЦПК України, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пенів межах заявленої позивачем суми 2 гривні 50 копійок.
Відповідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_5 «СК «ВУСО» прострочив виконання грошового зобов'язання щодо виплати належного позивачу розміру страхового відшкодування, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості з урахуванням інфляції та щодо стягнення трьох відсотків річних є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню за період червень - липень 2015 року.
Так, розмір заборгованості по виплаті страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції за вказаний період червень та липень 2015 року становить: 46 000грн.х 100,4%(1,004 -індекс інфляції за червень 2015 )= 184,00 грн.
Розмір трьох відсотків річних за період з 26 травня 2015 року складає 98 грн.30коп.(46 000 х0,03 х 26:365 = 98,30 грн), а всього стягненню з відповідача ОСОБА_5 «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_2 підлягає сума 46 284 гр 80 коп (46 000 грн + 2,50 грн + 184 грн + 98,30 грн).
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки посилання відповідача на наявність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, є такими, що суперечать умовам укладеного сторонами договору та порушують права позивача на отримання визначеного договором страхового відшкодування у зв'язку з заподіяною йому матеріальною шкодою внаслідок пошкодження належного йому застрахованого відповідачем транспортного засобу.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий М.В. Мережко
Судді Є.М. Суханова
ОСОБА_4