"16" грудня 2015 р. справа № 804/5119/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,
за участю представника відповідача Довгуль В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 р. у справі №804/5119/15
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
У квітні 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №000004/04-07-21/2739103852 від 18.03.2015 року про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 23800,00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 р. позов задоволено.
Постанова мотивована тим, що ОСОБА_3 на час вчинення правопорушення не перебувала у трудових відносинах з позивачем; відповідач не повідомив позивача про розгляд питання про застосування фінансових санкцій, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості реалізувати своє право на участі у процесі прийняття рішення, подавати необхідні доводи та пояснення.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі відповідач посилається порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначив, що 16.08.2014р. приблизно о 19:00 год. ОСОБА_3, яка знаходилась на робочому місці в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" розташованого за адресою АДРЕСА_1, продала слабоалкогольний напій ("Шейк мохіто коктейль", 0,5 л., 7 % об. алк.) особі, яка не досягла 18 років. (ОСОБА_4 - 1998 р.н.). У зв'язку з наведеним працівником Нікопольського MB ГУ МВС України в Дніпропетровській області (о/у СКМСД Нікопольського MB лейтенант міліції Лимещенко О.В.)
було складено протокол про адміністративне правопорушення ДН № 111912 від 16.08.2014 року.
На підставі протоколу відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 18.03.2015р. № 000004/04-07-21/2739103852.
Факт продажу алкогольних напоїв, особі яка не досягла 18 років підтверджується матеріалами, копії яких надавалися до суду. Постановою виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 11.09.2014 №186, якою ОСОБА_3 визнана винною в порушенні вимог ч.2 ст.156 КУпАП.
На думку відповідача ОСОБА_3 знаходилась на момент перевірки у трудових відносинах з позивачем.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову першої інстанції та ухвалити нову - про відмову у задоволенні позову.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 16.08.2014 року працівником Нікопольського MB ГУ МВС України в Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення ДН № 111912 від 16.08.2014 року, яким зафіксовано факт продажу ОСОБА_3 слабоалкогольного напою неповнолітній особі у магазині за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до протоколу №33 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нікопольської міської ради від 11.09.2014 року ОСОБА_3 підтвердила факт продажу слабоалкогольного напою неповнолітній особі, з порушенням згодна.
Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нікопольської міської ради по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення від 11.09.2014 року № 186 притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності згідно ч.2 ст. 156 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1020 грн.
В подальшому до відповідача надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідачем на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ДН № 111912 від 16.08.2014 року, пояснень осіб, які містилися у справі про адміністративне правопорушення, постанови по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення від 11.09.2014 року № 186 винесено рішення від 18.03.2015 року № 000004/04-07-21/2739103852 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 23 800,00 грн., з яких 6800,00 грн. - штрафна санкція за порушення правил торгівлі алкогольними напоями та 17 000,00 грн. - за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії.
Судом також встановлено, що відповідач під час накладення фінансових санкцій на позивача не досліджував питання стосовно перебування продавця ОСОБА_3 у трудових відносинах з позивачем.
Приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 орендують одночасно як позивач, так і ФОП ОСОБА_6, що підтверджується копіями договорів оренди нежитлових приміщень від 01.01.2014 року та від 01.08.2014 року, які містяться у матеріалах справи.
У приміщенні магазину є куток споживача, який містить інформацію як про позивача так і про ФОП ОСОБА_6, а також те, що торгові місця позивача та ФОП ОСОБА_6 знаходяться у одному торговому залі одне навпроти одного.
ФОП ОСОБА_6 має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольним напоями, що видана 22.07.2014 року по 22.07.2015 року для здійснення вказаної діяльності за адресою: АДРЕСА_1.
За висновком суду першої інстанції, оскаржена постанова є неправомірною та підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не перебувала на час вчинення адміністративного правопорушення у трудових відносинах з позивачем, позивача не було повідомлено про розгляд питання про застосування фінансових санкцій.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до відповідальності за його порушення притягається саме суб'єкти господарювання.
Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не пов'язує відповідальність суб'єкта господарювання з тим, хто саме здійснив порушення вимог вказаного закону (офіціант, бармен, продавець чи інший працівник господарської одиниці), а визначає, що необхідною умовою для відповідальності суб'єкта господарювання є факт порушення вимог закону особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом господарювання.
Відповідно до п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. N 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:
- акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;
- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Зі змісту рішення від 18.03.2015 року №000004/04-07-21/2739103852 про застосування фінансових санкцій вбачається, що воно було прийнято на підставі протоколу про адміністративне правопорушення Нікопольського MB (з обслуговування м.Нікополь та Нікопольського району) ГУ МВС України в Дніпропетровській області ДН №111912 від 16.08.2014 року.
Відповідно до цього протоколу ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 було вчинено правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.
На думку відповідача, ОСОБА_3 на час чинення правопорушення була працівником позивача, тому відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що є підставою для застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу відповідно до статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Проте, протокол ДН №111912 від 16.08.2014 року не містить відомостей щодо того, що ОСОБА_3 є працівником саме позивача.
З матеріалів справи вбачається, що приміщення за адресою АДРЕСА_1, орендується двома суб'єктами господарювання - позивачем та ФОП ОСОБА_6 Відповідно до письмових пояснень ФОП ОСОБА_6 у зазначеному приміщенні продаж алкогольних напоїв було можливо здійснювати лише з її прилавку, а позивач торгівлею таких товарів не займається.
Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що проданий товар належав саме позивачу.
Наведені пояснення підтверджуються листом Нікопольського міськрайонного центру зайнятості від 28.04.2015р. №1040, відповідно до якого позивач не мав зареєстровано трудового договору з ОСОБА_3.
В рішенні відповідача №000004/04-07-21/2739103852 від 18.03.2015 року також відсутні будь-які відомості, що свідчать про наявність трудових відносин між позивачем та ОСОБА_3
З наведеного вбачається, що оскаржене позивачем рішення відповідача №000004/04-07-21/2739103852 від 18.03.2015 року не відповідає вимогам щодо його обґрунтованості, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 р. у справі № 804/5119/15 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун