08.01.2016
Єдиний унікальний № 497/44/16-к
Провадження № 1-кс/497/15/16
08.01.2016 року м. Болград
Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області, ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, лейтенанта поліції ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна, -
06 січня 2016 року слідчий Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, лейтенант поліції ОСОБА_2 звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, погодженим з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в зв'язку з досудовим розслідуванням по кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015160270000834 від 20.12.2015 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України за фактом розбою, спрямованого на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчиненого організованою групою, або поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
З поданого клопотання вбачається, що 05.01.2016 року на підставі ухвал слідчих суддів було проведено обшук:
- за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 . Під час обшуку було виявлено та вилучено: два фрагменти пластикових пляшок зі слідами нагару коричневого кольору на його поверхні; паперовий згорток з речовиною зеленого кольору рослинного походження в подрібненому вигляді зовнішньо схожою на наркотичну речовину канабіс; поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження в подрібненому вигляді зовнішньо схожою на наркотичну речовину канабіс; порожню пачку цигарок, в якій знаходиться паперовий згорток з речовиною зеленого кольору рослинного походження в подрібненому вигляді, зовнішньо схожою на наркотичну речовину канабіс та два поліетиленових пакетика з речовиною рожевого кольору у вигляді порошку, яка може бути наркотичною речовиною вилученою з обігу; паперовий згорток з речовиною зеленого кольору рослинного походження в подрібненому вигляді, зовнішньо схожою на наркотичну речовину канабіс.
- за адресою: АДРЕСА_2 , орендарем якої є ОСОБА_4 . Під час обшуку було виявлено та вилучено: шкіряний гаманець із згортком фольги у якому знаходилася речовина рожевого кольору у вигляді порошку, яка може бути наркотичною речовиною вилученою з обігу; електронні ваги сірого кольору; паперовий згорток з речовиною зеленого кольору рослинного походження в подрібненому вигляді зовнішньо схожою на наркотичну речовину канабіс; фрагмент скла із слідами речовини рожевого кольору у вигляді порошку; поліетиленовий пакетик із слідами речовини зеленого кольору рослинного походження в подрібненому вигляді; зіскоб речовини рожевого кольору у вигляді порошку; паперовий згорток з речовиною зеленого кольору рослинного походження в подрібненому вигляді; два поліетиленових пакета з речовиною зеленого кольору рослинного походження в подрібненому вигляді; три згортка фольги з речовиною рожевого кольору у вигляді порошку; два фрагменти пластикових пляшок.
Слідчий вважає, що вилучені в ході обшуків предмети могли бути використані як засіб та знаряддя вчинення злочину та можливо зберегли на собі його сліди, або самі по собі являються предметом правопорушення. З метою запобігання знищенню, пошкодженню та зміни вилученого майна, яке має значення у кримінальному провадженні та потребує криміналістичних досліджень, вважає за необхідне здійснити арешт вищевказаного вилученого майна.
В судове засідання слідчий не прибув, будь-яких заяв, клопотань про проведення судового розгляду у його відсутність не подавав.
Розглянувши матеріали поданого клопотання, обставини та підстави наведені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору на підставі наступного.
Після дослідження в судовому засіданні наданих документів встановлено, що окрім протоколів обшуків та протоколів допиту декількох свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (які не засвідчені належним чином) слідчому судді не надано жодного іншого доказу та документів на обґрунтування поданого клопотання.
Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
Арешт майна є одним із таких заходів забезпечення кримінального провадження - ст. 131 ч.2 п.7 КПК України.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
При цьому слідчий суддя враховує, що обов'язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.
Стаття 132 КПК України визначає загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Так, відповідно до частини 3 цієї статті застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Аналогічне роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладено в «Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 року.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.5).
Відповідно до ст. 132 ч.3 п.6 КПК України до клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Положеннями ч.1 ст.170 КПК України регламентовано, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно частини 5 цієї ж статті КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, у порушення усіх вище перелічених вимог КПК України дане клопотання слідчого про арешт майна є безпідставним і не вмотивованим в розумінні п.1 ч.2 ст. 171 КПК України, оскільки не зазначено підстави і мети відповідно до положень 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання - не додано.
Відсутні документи, що підтверджують повноваження слідчого, який звернувся з даним клопотанням до слідчого судді, не надано документу щодо повноважень прокурора, який погодив подане клопотання.
З клопотання вбачається, що воно подано в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за ознаками кримінального злочину, передбаченого ст. 187 ч.4 КК України за фактом розбою, спрямованого на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчиненого організованою групою, або поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Втім, не зрозумілим є, яке має відношення до даного кримінального провадження вилучене під час обшуку майно, на яке просить слідчий накласти арешт.
З тексту клопотання та доданих до нього документів не вбачається, чи надавався слідчим суддею дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення саме цих речей, про які йдеться в даному клопотанні.
Слідчий в даному клопотанні не зазначив, яким саме із критеріїв, зазначених у ч. 2 ст. 167 КПК, відповідають речі, на які він просить накласти арешт, та не навів жодного мотиву в підтвердження цього висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, лейтенанта поліції ОСОБА_2 про арешт майна - повернути прокурору зі всіма доданими до нього документами для усунення недоліків.
Встановити строк у сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1