Справа №2а-16/10 09.09.2010 09.09.2010 09.09.2010
Провадження №22ц-3226/10
іменем України
9 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Данилової О.О.,
суддів: Буренкової К.О., Довжук Т.С.,
розглянувши у відсутності сторін у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу
управління Пенсійного фонду України в м.Южноукраїнську Миколаївської області
на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 лютого 2010 року по справі за позовом
ОСОБА_1
до управління Пенсійного Фонду України в м.Южноукраїнську Миколаївської області
про визнання дій протиправними, покладення обов'язку провести перерахунок пенсії та стягнення заборгованості
У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду в м. Южноукраїнську Миколаївської області (далі - УПФ) , в якому, уточнивши позовні вимоги, зазначав, що він є ліквідатором та інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому повинен отримувати державну та додаткову пенсії відповідно до статей 50 та 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі - Закон №796-ХІІ ).
Посилаючись на те, що розмір призначених йому та виплачених пенсій не відповідає розміру, встановленому цим законом, а відповідач відмовив провести перерахунок, ОСОБА_1 просив визнати протиправною таку відмову, зобов'язати УПФ провести перерахунок пенсії з 1 жовтня 2006 року та стягнути 233781 грн.23 коп.заборгованості та 233781 грн.23 коп. моральної шкоди.
Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 лютого 2010 року позов задоволено частково. Дії відповідача визнано протиправними, на УПФ покладено обов'язок здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії відповідно до вимог статей 50, 54 Закону №796-ХІІ з 1 жовтня 2006 року. В задоволені решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на безпідставність висновку суду щодо протиправних дій при нарахуванні пенсії позивачу, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи, та має право на пенсію відповідно до закону № 796-ХІІ.
Статтею 49 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, встановлюються у вигляді : а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону №796-ХІІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій не можуть бути меншими, ніж по ІІ групі інвалідності - вісім мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього закону інвалідам ІІ групи цієї категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі -Закон №1058-ІУ ) встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складав: з 1 січня 2006 року - 350 грн., з 1 квітня 2006 року - 359 грн., з 1 жовтня 2006 року - 366 грн., з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 406 грн., з 1 жовтня 2007 року - 411 грн., з 1 січня 2008 року 470 грн., з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 жовтня 2008 року - 498 грн., у 2009 році - 498 грн.
Розрахунок державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 до 1 січня 2008 року відповідач здійснював відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року, тобто в меншому розмірі ,ніж передбачено Законом №796-ХІІ (а.с.43).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про державний бюджет України на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Таким чином, дії відповідача щодо виплати пенсій до 1 січня 2008 року в розмірі, меншому ніж встановлено статтями 50,54 Закону №796-ХІІ, є неправомірними.
Тому висновок суду про задоволення вимог позивача за цей період є законним та обгрунтованим.
Законом України від 28 грудня 2007 року №107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (підпункти 12 та 15 пункту 28 розділу ІІ ) змінено редакцію статей 50 та 54 Закону №796-ХІІ). Цими нормами, які набули чинності з 1 січня 2008 року, передбачено, що державна пенсія інвалідів ІІ групи не може бути меншої ніж 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія - 20 процентів цього мінімуму.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Отже, розмір державної та додаткової пенсії з 1 січня до 22 травня 2008 року визначався статтями 50 та 54 Закону №796-ХІІ в новій редакції, а після 22 травня 2008 року - в редакції, яка діяла до 1 січня 2008 року.
Таким чином, у 2008 році тільки з 22 травня у позивача виникло право на перерахунок державної та додаткової пенсії у розмірах, встановлених Законом №796-ХІІ, в попередній редакції.
Суд першої інстанції не звернув належної уваги на зміни закону та безпідставно зобов'язав відповідача перерахувати державну та додаткову пенсії за весь 2008 рік.
За таких обставин постанова суду в цій частині підлягає зміні.
В 2009 році бюджетне законодавство не встановлювало будь-яких обмежень у застосуванні правил статей 50 та 54 Закону №796-ХІІ.
Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, не можуть бути підставою для нарахування державної та додаткової пенсій розміри, передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 та № 654 від 16 липня 2008 року.
Інших доводів, які стосуються висновків суду та застосування ним норм пенсійного та бюджетного законодавства, в тому числі і застосування правил статті 100 КАС України, апеляційна скарга не містить.
Керуючись статтями 304-1, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Южноукраїнську Миколаївської області задовольнити частково.
Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 лютого 2010 року в частині покладення обов'язку щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій з 1 жовтня 2006 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Южноукраїнську Миколаївської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію та додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статей 50 та 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з величини прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідні періоди, з 1 жовтня 2006 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року.
В інший частині судове рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :