Справа №2-368/10 30.09.2010 30.09.2010 30.09.2010
Провадження №22-ц-6994/10
30 вересня 2010 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Данилової О.О.,
суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі Бобуйок І.Ф.
за участю відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
представника відповідача ОСОБА_2
на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2010 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_3
до ОСОБА_1
про повернення безпідставно отриманих коштів
У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про повернення безпідставно отриманих коштів.
Позивач зазначав, що 22 вересня 2008 року він та ОСОБА_1 уклали письмовий договір про намір купівлі-продажу земельної ділянки та недобудованого об'єкта нерухомого майна по пров. Електронному, 13 у м.Миколаєві. Сторони узгодили ціну, строки укладення договору купівлі-продажу, обов'язки сторін та він, позивач, передав ОСОБА_1 25250 грн. авансу. Додатковою угодою від 20 листопада 2008 року змінено остаточний строк укладення договору на 20 грудня 2008 року.
Посилаючись на те, що внаслідок порушень ОСОБА_1 умов цієї угоди договір купівлі-продажу укладено не було, а відповідач відмовляється повернути авансові платежі, ОСОБА_3 просив стягнути з останнього 25 250 грн. безпідставно отриманих коштів.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та зазначив, що договір купівлі-продажу земельної ділянки укладено не було з вини позивача, що звільняє його від обов'язку повернення авансових сум.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2010 року позов задоволено. Зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто 25250 грн. та судові витрати.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 просив рішення скасувати та відмовити в позові, посилаючись на те, що суд не звернув належної уваги на об'єкт купівлі-продажу та причини неукладення цього договору.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення за таких підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 22 вересня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали договір про намір купівлі-продажу земельної ділянки. Об'єктом купівлі-продажу зазначена земельна ділянка з недобудованим об'єктом нерухомого майна по пров.Електронному, 13 у м.Миколаєві ( а.с.6).
Сторони обумовили ціну та строки укладення договору купівлі-продажу - не пізніше 22 листопада 2008 року. ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 25250 грн. авансу як еквівалент 5000 доларів США. Крім того, сторони домовились, що у разі невиконання умов договору з вини сторони, яка дала аванс, ці кошти залишаються у іншій сторони, а у разі наявності вини сторони, яка отримала аванс, ці кошти повертаються в подвійному розмірі.
20 листопада 2008 року сторони склали акт внесення змін до договору про намір купівлі-продажу житлового приміщення від 22 вересня 2008 року, в якому зазначені строки остаточного розрахунку та укладення договору купівлі-продажу - 20 грудня 2008 року ( а.с.7).
Отже, за умовами угоди сторін ( а.с.6.7) ОСОБА_1 звільняється від обов'язку повернути аванс у тому разі, якщо доведе, що договір купівлі-продажу не укладено з вини ОСОБА_3
Разом з тим, з матеріалів справи, письмового заперечення, пояснень сторін у судових засіданнях вбачається, що договір купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не було укладено внаслідок суперечок щодо дійсного об'єкту купівлі-продажу (земельної ділянки чи земельної ділянки та незавершеного будівництва ) та обов'язку продавця оформити правовстановлюючі документи на об'єкт незавершеного будівництва.
Умовами угод від 22 вересня та 20 грудня 2008 року однозначно ці питання не вирішені.
Отже, відмова ОСОБА_3 укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки без належного оформлення продавцем об'єкта незавершеного будівництва, не може вважатись порушення умов договору від 22 вересня 2008 року, а тому і бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від обов'язку повернути аванс.
Майно та інші матеріальні блага, передані на виконання правочину, який не було вчинено (договір, що не відбувся), є безпідставним збереженням майна за рахунок іншої особи та підлягає поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.
Оскільки суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, але невірно зазначив норму права, яка підлягає застосуванню, судове рішення в цій частини підлягає зміні.
Доводи апелянта про те, що договір від 22 вересня 2008 року не є попереднім договором в розумінні статті 635 ЦК, не мають правового значення, оскільки суд не застосовує наслідки, передбачені цією нормою.
Апелянт на надав апеляційному суду доказів того, що при укладенні договору від 22 вересня 2008 року сторони узгодили всі суттєві умови договору купівлі-продажу і укладення договору купівлі-продажу не відбулось тільки з вини позивача.
Таким чином, колегія не вбачає підстав для скасування судового рішення та відмови ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2010 року змінити в частині правової норми, якою суд керувався.
Вважати нормою права, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, статтю 1212 ЦК України.
В іншій частині судове рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: