Справа №2-14-2004/09 18.02.2010 18.02.2010 18.02.2010
Провадження №22ц-364/10
18 лютого 2010 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Данилової О.О.,
суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі Аніщенко Д.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_3
до ОСОБА_4, ПОНОМАРЬОВОЇ
ОСОБА_5, ОСОБА_2
про вселення та усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням
У січні 2009 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про захист житлових прав.
Позивачка посилалась на те, що з 2001 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 З 2002 року проживала як член сім'ї батька чоловіка - ОСОБА_4 в трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1. У листопаді 2006 року шлюб з ОСОБА_2 розірвано. Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 24 червня 2008 року їй виділено в користування кімнату площею 11,5 кв.м з лоджією, а побутові приміщення залишені у спільному користуванні сторін.
Посилаючись на те, що відповідачі створюють перешкоди у користування нею кімнатою та іншими приміщеннями в квартирі, ОСОБА_3 просила вселити її у виделену кімнату та зобов'язати відповідачів не перешкоджати їй у користуванні житлом та побутовими приміщеннями.
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 листопада 2009 року позов задоволено. ОСОБА_3 вселено до кімнати площею 11,5 кв.м з лоджією та зобов'язано відповідачів не чинити перешкоди у користуванні житлом та кухнею, вбиральнею, коридором, ванною кімнатою шляхом надання вільного доступу і передачі ключів від вхідних дверей.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати та залишити позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду, посилаючись на те, що суд допустився таких порушень норм процесуального права, які призвели до невірного вирішення справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що право на користування трьохкімнатною квартирою № 17 по вул. Архітектора Старова.10-г мають позивачка ОСОБА_3 та відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 24 червня 2008 року змінено договір найму житлового приміщення, а саме ОСОБА_3 виділено в користування кімнату площею 11,5 кв.м з лоджією площею 3,8 кв.м, а ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 - кімнату 18 кв.м с лоджією і кімнату 9,6 кв.м, у спільному користуванні сторін залишені кухня, коридор, вбиральня, та ванна кімната. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 20 серпня 2009 року виконавчий комітет Миколаївської міськради зобов'язано відкрити окремі особові рахунки. В іншій частині судове рішення залишено без зміни.
Встановивши, що на час звернення до суду позивачка має право на проживання та користування визначеними приміщеннями, а відповідачі перешкоджають їй в реалізації цих прав, суд обґрунтовано визнав житлові права ОСОБА_3 порушеними, та поновив їх шляхом вселення до спірного житла та заборони відповідачам чинити перешкоди.
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам статті 47 Конституції України та статей 9 та 64 ЖК України.
Доводи апелянтів про порушення судом вимог процесуального законодавства колегія не може прийняти до уваги за наступним.
Так, ОСОБА_2 посилався на те, що суд першої інстанції відкрив провадження у цій справі без врахування недоліків позовної заяви, а саме відсутності необхідної кількості копій позовної заяви та копій доданих до неї документів. Крім того, копій цих документів та ухвали про відкриття провадження у справі йому поштою надіслано не було.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачі є членами однієї родини та проживають в квартирі разом. За заявою ОСОБА_4 представник відповідача особисто отримав копії позовної заяви та доданих до неї документів (а.с.38). ОСОБА_2 підтвердив той факт, що йому були надані для ознайомлення матеріали справи, а тому він мав змогу ознайомитись та отримати копії цих документів ( а.с. 66 ). Але жодних клопотань про відкладення розгляду справи ОСОБА_2 у суді не заявляв ( технічний запис судового засідання від 20 листопада 2009 року).
Крім того, відповідно до правил частини 3 статті 309 ЦПК України порушення судом норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції лише за умови, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Але ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не зазначив, які обставини суд не з'ясував, не дослідив та не дав оцінку через порушення порядку вручення відповідачам матеріалів позовної заяви.
Не можна вважати обґрунтованими і посилання апелянта на розгляд справи у його відсутності.
Так, з технічного запису судового процесу 20 листопада 2009 року вбачається, що ОСОБА_2 був присутнім у судовому засіданні на початку розгляду справи, а згодом відмовився від подальшої участі у судовому засіданні та без будь-яких пояснень покинув приміщення суду під час перебування суду у нарадчій кімнаті . Цей факт підтвердив і апелянт ( а.с.66).
При цьому будь-яких процесуальних дій щодо подальшого розгляду справи (звернень, клопотань, зауважень тощо) ОСОБА_2 не вчинив.
Відповідно до статті 27 ЦПК України участь у судовому засіданні є правом відповідача, крім випадків, коли суд визнає потрібним особисті пояснення сторони.
Отже, суд першої інстанції, діючи за правилами частини 5 статті 169 ЦПК України, обґрунтовано закінчив розгляд справи у відсутності апелянта.
Таким чином, колегія суддів не встановила таких порушень процесуальних норм, які призвели до неправильного вирішення справи чи є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Інших доводів щодо незаконності судового рішення апеляційна скарга не містить.
Керуючись ст.ст.308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Центрального районного м. Миколаєва від 20 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення , але протягом двох місяців з цього моменту може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: