Справа №2-617/10 23.12.2010 23.12.2010 23.10.2010
Провадження №22ц-8751/10
23 грудня 2010 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Данилової О.О.
суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі Поліщук Ю.В.
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_2
на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про визначення частки у спільному майні та визнання права власності
У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визначення частки у спільному майні та визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку №16 по вул. Жовтневій смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області.
Позивач зазначав, що цей будинок на праві власності належав його батькам - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 9 вересня 2005 року померла його мати ОСОБА_3, спадкоємцем якої є він - ОСОБА_1 Відповідач ОСОБА_2 відмовився від спадщини на його користь.
Посилаючись на те, що житловий будинок є спільної власністю подружжя і частка спадкодавця не визначена, ОСОБА_1 просив визнати частку померлої у спільному майні та визнати за ним право власності на Ѕ частину будинку в порядку спадкування.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на те, що він відмовився на користь сина лише від частини спадщини, а саме майнового та земельного паю.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2010 року позов задоволено. За ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності по Ѕ частині житлового будинку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на те, що суд не дав оцінку всім доказам та домовленості між спадкоємцями про поділ майна, а також порушив норми процесуального права, просив рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що житловий будинок № 16 по вул. Жовтневій в смт. Костянтинівка є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2К.( а.с.34)
9 вересня 2005 року ОСОБА_3 померла ( а.с.6).
9 лютого 2006 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини відкрито спадкову справу.
Того числа до нотаріальної контори надійшла письмова заява ОСОБА_2 про відмову від належної йому частку спадкового майна на користь сина ОСОБА_1 (а.с.52).
6 квітня 2006 року ОСОБА_1 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом - на земельну частку (пай) та майновий пай, які належали ОСОБА_3 (а.с.8,9).
У видачі свідоцтва про право власності на частину житлового будинку позивачу відмовлено у зв'язку з невизначеністю часток подружжя в спільному майні ( а.с.25).
Встановивши ці обставини та виходячи з норм сімейного законодавства щодо рівності часток подружжя у спільній власності і вимог спадкового законодавства щодо спадкування за законом та порядку його здійснення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність всіх передбачених законом підстав для визнання за спадкоємцем ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину спірного будинку в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам статті 70 СК України, статей 1261, 1274 ЦК України.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апелянта ОСОБА_2 про те, що він відмовився лише від частини спадщини - майнового паю та земельної частки (паю).
Так, статтею 1274 ЦК України передбачено право спадкоємця на відмову від прийняття спадщини, яка за своїм складом є сукупністю прав та обов'язків спадкодавця ( статті 1218 ЦК України), а не відмову від успадкування окремих матеріальних об'єктів ( речей).
Крім того, за змістом заяви про відмову від прийняття спадщини від 9 лютого 2006 року ОСОБА_2 відмовився від спадщини, а не від певних об'єктів права власності спадкодавця.
Не має правового значення і посилання апелянта на домовленість між спадкоємцями про поділ спадкового майна.
Відповідно до правил частини 5 статті 1273 ЦК України відмова від спадщини є безумовною та беззастережною, а тому і не передбачає будь-яких домовленостей.
Вимог про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною ОСОБА_2 не порушував.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм спадкового законодавства, апеляційна скарга не містить. Отже, підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий: Судді: