Справа 688/4032/15-ц
№ 2/688/43/16
Рішення
Іменем України
(заочне)
04 січня 2016 року Шепетівський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі :
головуючої - судді Козачук С.В.,
секретаря с/з - Гаврилової Н.К.,
з участю представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою,
встановив:
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. У її квартирі з 22.01.2001 року зареєстрований син ОСОБА_4, але фактично з серпня 2012 року і по даний час там не проживає, комунальні послуги не сплачує, не несе інших витрат по утриманню квартири. Разом з тим, всі витрати несе вона сама. А тому, просить суд визнати відповідача ОСОБА_4 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, хоча про час, день та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Проте, подала до суду письмову заяву, у якій, посилаючись на неспроможність до руху внаслідок перенесеного інсульту, просила розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та суду пояснила, що відповідач є сином позивачки, однак разом з нею не проживає з серпня 2012 року. З того часу, він ні разу не приходив до квартири, не допомагає в утриманні квартири та не здійснює оплату за комунальні послуги. На неодноразові її прохання знятися з реєстраційного обліку відмовлявся. З серпня 2012 року, відповідач забравши свої особисті речі, переїхав проживати в квартиру АДРЕСА_2. З 15.08.2014 року знаходиться в розшуку.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.
Суд вважає за можливе справу розглянути без участі відповідача, на підставі наявних в справі доказів, із винесенням заочного рішення по справі, оскільки відносно цього не заперечив представник позивача.
Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідност. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Як встановлено в суді, позивач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 08 грудня 1997 року Шепетівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованим в реєстрі за №3095.
Згідно даних домової книги на квартиру АДРЕСА_1, в ній значаться зареєстрованими ОСОБА_3 та ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1 року останній помер.
Разом з тим, відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 22 січня 2008 року Шепетівським МВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_4, останній з 22 січня 2008 року значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний факт також підтверджується відомостями адресно-довідкового підрозділу Шепетівського МВ УДМС України Хмельницької області від 04.11.2015 року.
Як вбачається з акту від 09 жовтня 2015 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_1, а саме: кв. № 1 ОСОБА_6, кв. № 2 ОСОБА_7, кв. № 3 ОСОБА_8, та посвідченого майстром Приватного підприємства «Управлінська компанія «Управдом» Колесник Л.Є., ОСОБА_4, який проживав в квартирі АДРЕСА_1 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 в серпні 2012 року вибув із вказаної квартири на інше місце проживання і перевіз предмети особистого користування (одяг, взуття, білизну, постіль, кухонний посуд), інші побутові речі та майно. З серпня 2012 року і по даний час він не з'являється у вказаній квартирі.
Відповідно до повідомлення № М/53 від 14.09.2015 року Шепетівського МВ УМВС України в Хмельницькій області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований в АДРЕСА_1 з 15.08.2014 року оголошений в розшук Шепетівським МВ УМВС України в Хмельницькій області за ухилення від органів досудового розслідування за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ст.191 ч. 5 КК України.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Допитані судом свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_7 показали, що добре знають позивача ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_4, оскільки проживають неподалік. Вказували, що позивач в даний час хворіє, не може пересуватися самостійно, оскільки перенесла інсульт, а вони часто бувають у неї вдома, навідують, допомагають по господарству, купують продукти харчування. А тому, стверджують, що її син ОСОБА_4 разом із нею в квартирі не проживає з серпня 2012 року, її не провідує, не допомагає, житлом не цікавиться.
Отже, судом не встановлено поважних причин відсутності ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1.
З огляду на вказане, суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_4 в серпні 2012 року добровільно залишив спірну квартиру і не проживає у ній понад три роки без поважних причин. З часу залишення квартири ОСОБА_4 житловою площею у ній не цікавиться. Та обставина, що відповідач, обравши собі інше місце проживання, залишився перебувати на реєстраційному обліку у спірному будинку, значення для вирішення даного спору не має, оскільки наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням чи відмови в цьому.
Вирішуючи позов, суд виходить з положень ст. 391 ЦК України, яка надає власнику право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, та ст. 383 ЦК України, відповідно до якої власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає доведеним, що перебування відповідача на реєстраційному обліку у квартирі, яка належить на праві власності позивачу, порушує право останньої вільно розпоряджатися своїм майном.
Порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання ОСОБА_4, який вибув на постійне проживання в інше жиле приміщення, таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
А тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі ст. 383, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 214, 224-226 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою - задовольнити.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Шепетівка, Хмельницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання рішення.
Суддя: