печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17543/14-к
26 серпня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу, яка подана ОСОБА_3 , на бездіяльність прокуратури м. Києва щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
У провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 у порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність прокуратури м. Києва, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 12.05.2014.
З скарги вбачається, що 12.05.2014 р. до Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка в подальшому була перенаправлена до прокуратури м. Києва.
14.06.2014 ОСОБА_3 отримав лист прокуратури м. Києва, у якому зазначено про відсутність підстав для внесення його звернення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
ОСОБА_3 зазначає у поданій скарзі, що бездіяльність прокуратури м. Києва полягає у невиконанні положень ст. 214 КПК України, а саме - до ЄРДР не було внесено відомості із заявою останнього про вчинення кримінального правопорушення, як вважає ОСОБА_3 .
Посилаючись на зазначене ОСОБА_3 просить зобов'язати прокуратуру м. Києва внести відомості про кримінальне правопорушення, як вважає заявник, до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 та представник прокуратури м. Києва у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про розгляд скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що представник прокуратури м. Києва не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду направив письмові заперечення, суд визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без участі особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 та представника прокуратури м. Києва в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, вивчивши подані письмові докази, приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Судом встановлено, що 12.05.2014 ОСОБА_3 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення, на його думку, кримінального правопорушення суддів Верховного суду України.
Листом прокуратури м. Києва від 03.06.2014 № 06/1-20075-14 за підписом старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури м. Києва особу, що подала скаргу, ОСОБА_3 повідомлено, що відомості за його заявою до ЄРДР не вносились, оскільки вона не містить достатніх даних, які б достовірно свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, що охоплюються поняттям злочину.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
По суті заяви вбачається, що ОСОБА_3 просить внести відомості щодо вчинення, на його думку, суддями Верховного суду України кримінального правопорушення, в результаті його незгоди з процесуальними діями.
Положення ч. 2 ст. 126 Конституції України проте, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму ВСУ «Про незалежність судової влади» втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.
Крім цього, означені положення кореспондуються з правовою позицією, викладеною в рішенні ЄСПЛ у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року, де вказується, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким рішенням суду.
Здебільшого, особа, яка подала скаргу на бездіяльність слідчого та прокурора, які полягають у невнесенні відомостей до ЄРДР про можливі вчинення злочинів суддею, у своїй заяві виказує фактичну незгоду з прийнятим процесуальним рішенням судді.
Таким чином, зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР за заявою такого роду, де фактично заявником висловлюється у такий спосіб незгода з прийнятим процесуальним рішенням судді прямо суперечить ст. 126 Конституції України, Закону України «Про статус суддів та судоустрій» та не відповідає практиці ЄСПЛ.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає, що скарга є необґрунтованою, тому відмовляє у задоволенні скарги та, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу, яка подана ОСОБА_3 , на бездіяльність прокуратури м. Києва щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1