Справа № 2-1679/1-10
"13" липня 2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Курило А. В.
при секретарі - Косенко О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що відповідач проживає в квартирі № 74, в будинку № 4, на вулиці Бучми, в місті Києві та на цю адресу вони відкрили особистий рахунок споживача електричної енергії № 14415407402. Через неналежне виконання зобов'язання власником квартири щодо сплати спожитої електроенергії у зазначеній квартирі, станом на лютий 2010 року виникла заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 1 028 грн. 04 коп. Незважаючи на неодноразові попередження, відповідач свої зобов'язання не виконав, що змусило позивача звернутись до суду за захистом порушених прав.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просив стягнути заборгованість в сумі 756 грн. 10 коп. та судові витрати.
Відповідач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно п. 7 «Правил користування житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 року за № 575/97-ВР із змінами та доповненнями, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Так, взаємовідносини між громадянами (фізичними особами - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил користування електричною енергією для населення.
Наявність відносин між сторонами, а отже і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: позивач здійснює постачання електричної енергії та через Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації» щомісяця надсилає відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а відповідач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Відповідно до п. п. 19, 21 Правил розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.
Згідно п. 22 Правил, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої енергії може здійснюватись: за розрахунковими книжками; за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником; за карткою попередньої оплати. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Згідно п. 48 Правил споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.
Відповідно до п. 35 Правил енергопостачальник має право відключити споживача у разі порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному п. 27 цих Правил.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору або закону.
Доводи відповідача про те, що позивач може звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів лише в межах строку позовної давності, суд вважає обґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позивачем суду не надано доказів щодо поважності пропуску строку позовної давності.
В порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до виплати відповідачу на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., які сплачено позивачем за подання даного позову до суду.
Керуючись ст. 3 Закону України «Про електроенергетику», п. 7 Правил користування житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1992 року № 572 (із змінами та доповненнями), п. п. 19-22, 27, 35, 42, 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (із змінами та доповненнями), Постановою НКРЕ України «Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» від 04.05.2006 № 562 (із змінами та доповненнями), ст. ст. 257, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 58, 60, 88, 130, 208, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 756 грн. 10 коп., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., а всього на загальну суму 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 10 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцять днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: