копія
17 листопада 2015 р. Справа № 804/13304/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Олійника В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
03 вересня 2015 року Верхньодніпровська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з суб'єкта господарювання, фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 місце реєстрації проживання - 52201, АДРЕСА_1 - податковий борг в сумі 865,78 (вісімсот шістдесят п'ять гривень 78 коп.), який підлягає зарахуванню на бюджетні реквізити: єдиний податок з фізичних осіб - р/р 31415699700018, банк ГУ ДКСУ Дніпропетровської області, МФО 805012, код банку 36916755, одержувач - місцевий бюджет м. Жовті Води.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 01.11.2014 р. як платник податків на загальних підставах та є платником єдиного податку.
Однак, відповідачем несвоєчасно було сплачено податкові зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості у сумі 865,78 грн.
Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі. Однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою відділення Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".
Згідно зі ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомлений про розгляд справи у скороченому провадженні. Відповідач заперечення на позов протягом десяти днів не надав, позов не визнав.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - відповідач 31.10.2007 року зареєстрований Жовтоводською районною держадміністрацією Дніпропетровської області та отримав відповідне свідоцтво про державну реєстрацію.
На облік в органах державної податкової служби відповідач взятий 01.11.2014 р. як платник податків на загальних підставах.
Відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування позивач є платником єдиного податку відповідно до Податкового кодексу України, ставка єдиного податку становить 15% до розміру мінімальної заробітної плати (група 2).
У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Спрощена система оподаткування була застосована відповідачем з 1 січня 2012 року.
Однак, відповідачем несвоєчасно було сплачено податкові зобов'язання з єдиного податку у розмірі 865,78 грн. з них:
основне зобов'язання - 850,91 грн.
пеня - 14,87 грн.
Відповідно до пп. 129.1.1. п. 129.1. ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п.16.1.4. п.16.1 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до пп. 20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України, органи стягнення мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.
Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до положень ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу направлено засобами поштового зв'язку податкову вимогу № 624-25 від 30.04.2015 року, яка залишена відповідачем без задоволення.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної виконавчої служби.
Враховуючи, що відповідачем заборгованість не сплачена, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг в сумі 865,78 (вісімсот шістдесят п'ять гривень сімдесят вісім копійок), які підлягають зарахуванню на бюджетні реквізити: єдиний податок з фізичних осіб - р/р 31415699700018, банк ГУ ДКСУ Дніпропетровської області, МФО 805012, код банку 36916755, одержувач - місцевий бюджет м. Жовті Води.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 17 листопада 2015 року. Суддя З оригіналом згідно. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник