Києво-Святошинський районний суд Київської області
Справа № 369/11797/15-ц
Провадження №2/369/4970/15
Іменем України
11.12.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Кондратенко М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 міської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 районного відділу ОСОБА_4 Державної міграційної служби України в Київській області, ОСОБА_4 Державної міграційної служби України в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунальне підприємство «Готельно-Гуртожитковий комплекс», про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, і зняття з реєстраційного обліку,
Позивач ОСОБА_1 міська рада Києво-Святошинського району Київської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, і зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим на підставі рішення виконкому ОСОБА_1 міської ради № 30/9 від 23 квітня 2008 року, територіальна громада м. Вишневого в особі ОСОБА_1 міської ради Києво-Святошинського району, Київської області є власником гуртожитку, що знаходиться по вул. Святошинська, 46 в м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області. Відповідно до статуту КП «Готельно-Гуртожитковий комплекс» є балансоутримувачем вказаного гуртожитку і здійснює управління гуртожитком щодо порядку користування жилими приміщеннями.
ОСОБА_2 був зареєстрований в гуртожитку з 10 вересня 2013 року. Даний гуртожиток знаходиться по вул. Святошинська, 46 в м. Вишневе, що підтверджується карткою прописки (форма № 16).
В гуртожитку за відповідачем не було закріплено певної кімнати. Для проживання йому виділялось койко-місце в одній з вільних або не повністю зайнятих кімнатах. З невідомих причин на протязі останніх років відповідач не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Неодноразово в усній формі, а потім і в письмовій формі 07 листопада 2014 року комендант гуртожитку доповіла, що з лютого 2014 року ОСОБА_2 не знаходиться за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, 46.
23 січня 2015 року було складено акт, в якому зазначено, що дійсно відповідач не знаходиться в гуртожитку, в ньому не залишилось особистих речей відповідача, на його ім»я не надходила кореспонденція, плату за користування гуртожитком та комунальні послуги за останні роки відповідач не платить.
Тривала відсутність відповідача та несплата ним комунальних послуг та плати за користування гуртожитком створює перешкоди у здійсненні житлових прав мешканців гуртожитку, в якому проживав відповідач, адже протягом тривалого часу в тих кімнатах, де за відповідачем було закріплено койко-місце, проживають інші люди.
Відповідно до житлового законодавства України особа при тимчасовій відсутності понад шість місяців право користування житловим приміщенням втрачає. А як стверджують доповідні записки коменданта гуртожитку та акти, які складені на протязі більш, як півроку, та свідчення сусідів по кімнаті, де останнім часом проживав відповідач, він дійсно в гуртожитку не проживає та відсутній понад строки, передбачені ст. 71 ЖК України.
Аналізуючи вищевказане законодавство, яке регулює правовідносини, що виникли між сторонами, можна зробити висновок, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням та повинен бути знятий з реєстраційного обліку в гуртожитку за адресою: вул. Святошинська, 46, м. Вишневе.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 міська рада Києво-Святошинського району Київської області з посиланням на вимоги ст. ст. 71, 132 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні», просив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у гуртожитку за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, 46, та зняти його з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Ухвалою суду від 15 травня 2015 року судом залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 районний відділ ОСОБА_4 Державної міграційної служби України в Київській області.
У жовтні 2015 року позивач ОСОБА_1 міська рада Києво-Святошинського району Київської області подав суду заяву про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_4 Державної міграційної служби України у київській області.
В судовому засіданні 22 жовтня 2015 року судом ухвалено залучити до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_4 Державної міграційної служби України в Київській області.
В судовому засіданні 17 листопада 2015 року судом ухвалено виключити з числа відповідачів ОСОБА_4 Державної міграційної служби України в Київській області.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 міської ради Києво-Святошинського району Київської області і третьої особи КП «Готельно-Гуртожитковий комплекс» не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій позов підтримав і просив його задовольнити та розглянути справу у відсутності представника позивача і третьої особи.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав і заперечував проти його задоволення.
У судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 районного відділу ОСОБА_4 Державної міграційної служби України в Київській області не з”явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з”ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно Територіальній громаді м. Вишневого в особі ОСОБА_1 міської ради на праві комунальної власності належать приміщення гуртожитків № № 42 і 46 по вул. Святошинській, № № 42, 46 у м. Вишневому, Києво-Святошинського району, Київської області.
Відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 19 червня 1997 року № 43 створено Державне комунальне підприємство «Готельно-гуртожитковий комплекс», яке підпорядковане виконавчому комітету ОСОБА_1 міської ради, і передано безкоштовно державному комунальному підприємству «Готельно-гуртожитковий комплекс» будинки по вул. Святошинська, 42, 46 в м. Вишневе.
ОСОБА_5 п. 2 Статуту Комунального підприємства «Готельно-гуртожитковий комплекс», затвердженого рішенням Вишнівської міської ради від 11 березня 2003 року, і зареєстрованого ОСОБА_3 райдержадміністрацією від 21 липня 1997 року, метою діяльності підприємства є забезпечення житлово-комунальними послугами жителів м. Вишневе і інших громадян, та основним предметом діяльності підприємства є надання готельних та житлових послуг населенню.
Відповідно до статуту КП «Готельно-Гуртожитковий комплекс» є балансоутримувачем вказаних гуртожитків і здійснює управління гуртожитками щодо порядку користування жилими приміщеннями.
Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 23 серпня 2013 року № 48/17 «Про надання житлової площі в гуртожитках, підпорядкованих міській раді», вирішено надати житлову площу в гуртожитках, які підпорядковані міській раді та перебувають в управлінні комунального підприємства «Готельно-гуртожитковий комплекс» наступним громадянам, в тому числі ОСОБА_2 на склад сім»ї 1 особа житлову площу в межах санітарних норм, визначених для проживання в гуртожитку- 6 кв.м. на одну особу за адресою: вул. Святошинська, 46, терміном проживання 1 рік, та зобов»язано директора комунального підприємства «Готельно-гуртожитковий комплекс» ОСОБА_6 видати вищевказаним громадянам спеціальні ордери.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії ордера № 64 на жилу площу в гуртожитку від 09 вересня 2013 року вбачається, що він виданий ОСОБА_2 на право вселення сім»єю з 1 особи в жиле приміщення в гуртожитку по вул. Святошинська, 46, площею л/м, і ордер виданий на підставі спільного рішення ОСОБА_1 міської ради та адміністрації КП «ГГК» № 48/17 від 23 серпня 2013 року.
В наданій довідці КП «Готельно-гуртожитковий комплекс» № 39 від 26 січня 2015 року вказано, що ОСОБА_2 дійсно зареєстрований з 10 вересня 2013 року, але не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 в гуртожитку.
Відповідно до доповідних записок коменданта гуртожитку ОСОБА_7 директору Комунального підприємства «Готельно-гуртожитковий комплекс» від 07 листопада 2014 року, від 11 листопада 2015 року ОСОБА_2, який був зареєстрований в період з 10 вересня 2013 року по даний час, в кімнаті не проживає, до кімнати не приходить, особисті речі в кімнаті відсутні.
Відповідно до складеного ОСОБА_5 огляду житлових кімнат Комунального підприємства «Готельно-Гуртожитковий комплекс» від 23 січня 2015 року комендантом гуртожитку ОСОБА_7, головою ради гуртожитку ОСОБА_8, черговим вахтером ОСОБА_9, 23 січня 2015 року проведено перевірку осіб, які зареєстровані і фактично проживають в гуртожитку за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, 46, і встановлено, що за вказаною адресою ОСОБА_2 з лютого 2014 року по даний час не проживає, в кімнаті особистих речей мешканця не виявлено.
ОСОБА_5 огляду житлової кімнати КП «Готельно-Гуртожитковий комплекс» від 11 листопада 2015 року комендантом гуртожитку ОСОБА_7, головою ради гуртожитку ОСОБА_10, черговим вахтером ОСОБА_11, 11 листопада 2015 року проведено перевірку осіб, які зареєстровані і фактично проживають в гуртожитку за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, 46, і встановлено, що за вказаною адресою ОСОБА_2 з 10 вересня 2013 року по даний час не проживає, в кімнаті особистих речей мешканця не виявлено.
У відповідності до вимог ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім”ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору-судом.
За правилами ст. 132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв»язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв»язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення. Надаване громадянам у зв»язку з виселенням з гуртожитку інше жиле приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою статті 114 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Однак, слід зазначити, що в матеріалах справи наявна копія відповіді заступника міського голови ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_12 від 24 жовтня 2013 року на ім»я ОСОБА_13, в якій її повідомлено, що виконком не має повноважень надавати кімнати в гуртожитках та по питанню отримання ліжко-місць їй необхідно звертатись безпосередньо до керівництва КП «Готельно-Гуртожитковий комплекс».
Також і в наданій ОСОБА_13 відповіді Комунальним підприємством «Готельно-Гуртожитковий комплекс» 15 квітня 2014 року № 28 повідомлено, що немає можливості надання окремого жилого приміщення для її сім»ї у складі трьох осіб у даному гуртожитку, оскільки ОСОБА_1 міська рада надала дозвіл громадянам приватизувати свої жилі приміщення гуртожитку по вул. Святошинська, 46, у яких вони фактично проживають і сплачують комунальні послуги більше 5 років.
В наданих суду письмових запереченнях представник ОСОБА_1 міської ради і КП «Готельно-гуртожитковий комплекс» зазначав, що відповідно до ордера № 64 від 09 вересня 2013 року ОСОБА_2 мав право на заселення на ліжко-місце (вказівка у ордері як л/м), а не до окремої кімнати гуртожитку, проте навіть цим правом протягом 30 днів не скористався, до гуртожитку не вселявся, а лише зареєстрував за адресою знаходження гуртожитку своє місце проживання. Як вказано у письмових поясненнях представника позивача і третьої особи, ніяких реальних перешкод у користуванні жилою площею у гуртожитку по вул. Святошинській, 46 в м. Вишневе, ОСОБА_2 не чинилось ні з боку позивача, ні з боку третьої особи, оскільки сам відповідач ОСОБА_2 вчасно не скористався виданим йому ордером і не зайняв виділене йому ліжко-місце.
Проте, з такими доводами представника позивача і третьої особи погодитись неможливо, оскільки вони спростовуються наявною в матеріалах справи копією відповіді заступника голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Київської області від 25 вересня 2013 року на ім»я ОСОБА_13, в якій ОСОБА_13 повідомлено, що враховуючи її численні звернення, які розглядались на особистих прийомах у міського голови ОСОБА_1 міської ради, їй надана реєстрація в гуртожитку КП «Готельно-Гуртожитковий комплекс» з урахуванням вагітності і необхідності, та оскільки в гуртожитках місця, вільні кімнати і ліжко-місця відсутні, то вирішити її питання по суті немає можливості.
В позовній же заяві позивач ОСОБА_1 міська рада зазначала, що ОСОБА_2 був зареєстрований в гуртожитку з 10 вересня 2013 року, і даний гуртожиток знаходиться по вул. Святошинська, 46 в м. Вишневе, що підтверджується карткою прописки (форма № 16). В гуртожитку, як вказував позивач, за відповідачем ОСОБА_2 не було закріплено певної кімнати, а для проживання йому виділялось койко-місце в одній з вільних або не повністю зайнятих кімнатах, та з невідомих причин на протязі останніх років відповідач не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Однак, в обгрунтування заявлених вимог позивачем не надано належних і допустимих доказів, яким чином надавалось койко-місце відповідачу у справі ОСОБА_2 відповідно до виданого на його ім»я ордера № 64 від 09 вересня 2013 року, та яке конкретно койко-місце і в якій кімнаті було закріплено за відповідачем, та якими доказами це підтверджується. Відповідач ОСОБА_2 згідно виданого на нього ордера № 64 від 09 вересня 2013 року дійсно зареєструвався за адресою знаходження гуртожитку: м. Вишневе, вул. Святошинська, 46, гурт. В наданих суду поясненнях представник позивача і третьої особи зазначав, що відповідно до ордера № 64 від 09 вересня 2013 року ОСОБА_2 мав право на заселення на ліжко-місце (вказівка у ордері як л/м) протягом 30 днів, проте навіть цим правом протягом 30 днів не скористався, до гуртожитку не вселявся, а лише зареєстрував за адресою знаходження гуртожитку своє місце проживання. Відповідач ОСОБА_2 зареєструвався в гуртожитку 10 вересня 2013 року.
Доводи представника позивача ОСОБА_1 міської ради і третьої особи Комунального підприємства «Готельно-Гуртожитковий комплекс», що відповідач ОСОБА_2 своїм правом на вселення в гуртожиток протягом 30 днів з дати видачі ордера не скористався, до гуртожитку не вселявся, вчасно не скористався виданим йому ордером і не зайняв виділене йому ліжко-місце, є необгрунтованими, оскільки не підтверджені ніякими доказами у справі.
Доказів, що відповідач ОСОБА_2 втратив право користування жилим приміщенням та повинен бути знятий з реєстраційного обліку в гуртожитку за адресою: вул. Святошинська, 46, м. Вишневе на підставі вимог ст. ст. 71, 132 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зазначених у позові, позивачем суду не надано.
ОСОБА_5 вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
ОСОБА_5 вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 міською радою не надано суду належних доказів про порушення його прав при зверненні до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_2, а тому суд відмовляє у задоволенні позову.
Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 71 Житлового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 3, 10, 60, 213-215, 218 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_1 міської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 районного відділу ОСОБА_4 Державної міграційної служби України в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунальне підприємство «Готельно-Гуртожитковий комплекс», про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, і зняття з реєстраційного обліку, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.
Суддя Ковальчук Л.М.