Номер провадження 2/754/3790/15
Справа №754/8132/15-ц
Іменем України
23 грудня 2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Клочко І.В.
при секретарі Щедріковій В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28.09.2011 р. на Рибальському шосе в м. Києві сталась ДТП за участю автомобіля «Хонда» д/н НОМЕР_1, під керуванням відповідача та автомобіля «Міні» д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2Внаслідок зазначеної ДТП автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження. На момент ДТП між сторонами по справі був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.11.2010 р. №ВЕ/5084916, за яким був застрахований автомобіль "Хонда" дн НОМЕР_1. Постановою Подільського районного суду м. Києва відповідача було визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП. Позивачем на підставі оцінки транспортного засобу та Звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Міні», виплачено потерпілому страхове відшкодування в розмірі 3 420, 99 грн. У зв'язку з тим, що відповідач не повідомив позивача про настання страхового випадку в строки передбачені законодавством України, у останнього виникло право регресної вимоги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладене в позовній заяві.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що у передбачений законом 3 - х денний строк не мав можливості повідомити страхувальника про настання страхового випадку з поважних причин, а саме через перебування в відрядженні. По поверненню з відрядження відразу звернувся до позивача з відповідною заявою, у зв'язку з чим порушення з його відсутні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 04.11.2010 року між сторонами було укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/5084916, за яким був застрахований автомобіль "Хонда" дн НОМЕР_1.
28.09.2011 р. відповідач, керуючи автомобілем "Хонда" на Набережнорибальському шосе в м. Києві здійснив зіткнення з транспортним засобом «Міні Купер» д/н НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2).
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 09.12.2011 р., відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. (а.с. 11)
01.11.2011 р. водій постраждалого транспортного засобу ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 10), 04.07.2013 р. позивачем здійснено виплату постраждалій особі страхового відшкодування у розмірі 3 420,99 грн. (а.с. 34)
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на підпункт «ґ» п.п.38.1.1 пункту 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», текст якого у позовній заяві було викладено позивачем такому вигляді: страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.п.33.1.4 п.33.1 ст. 33 цього Закону.
При цьому, згідно з підпунктом 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 вищевказаного Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Із викладеного позивач робить висновок про те, що у зв'язку із тим, що відповідач, як особа, яка винна у настанні вказаного ДТП, не повідомив його у триденний строк про настання страхового випадку, то у даному випадку у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача про стягнення відшкодованої матеріальної шкоди.
Однак, такі вимоги позивача є безпідставними і необґрунтованими, виходячи із такого.
Відповідно до підпункту «ґ» п.п.38.1.1 п. 38.1. ст. 38 Закону після виплати страхового відшкодування страховик має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.п.33.1.2 п.33.1 ст. 33 цього Закону.
Згідно з підпунктом 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 вищевказаного Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.
Із викладеного вбачається, що позивач у тексті позовної заяви не правильно виклав зміст підпункту «ґ» п.п.38.1.1 п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який із посиланням на п.п.33.1.2 не передбачає набуття страховиком права регресної вимоги до страхувальника за вказаним договором, або до водія, винного у настанні ДТП, у разі несвоєчасного повідомлення ними про факт настання страхового випадку.
Зазначене свідчить про те, що позов поданий із посиланням на норму матеріального права, яка не підлягає застосуванню при ухваленні судового рішення за наслідками його розгляду, що свідчить про незаконність і необґрунтованість вимог даного позову, що є підставою для відмови у їх задоволенні.
Крім того, заперечуючи проти задоволення даного позову, відповідачем було надано суду копію наказу (розпорядження) № 36 про відрядження від 29.09.2011 р., у відповідності до якого відповідача було відряджено до м. Севастополь з 29.09.2011 р. (тобто на наступний день після ДТП) по 06.10.2011 р. з метою встановлення партнерських відносин та співпраці, а відтак, звернувся до позивача із заявою про факт настання страхового випадку протягом трьох дняв з моменту повернення з відрядження, а саме 07.10.2011 року (а.с. 65).
Зокрема, відповідач надав суду копію акту про знищення документів, термін зберігання яких закінчився від 02.02.2015 р., на підтвердження факту знищення документів, яку підтверджують факт перебування відповідача у відрядженні, у відповідності до Закону України «Про затвердження переліку типових документів».
Наведене свідчить про поважність причин пропуску відповідачем триденного строку на повідомлення позивача про факт настання страхового випадку.
З урахуванням вищевикладеного позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, здійснені позивачем судові витрати відповідно до статті 88 ЦПК України відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213 - 215, 224 - 233 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
В задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий