Номер провадження 2-а/754/492/15
Справа №754/15056/15-а
22 грудня 2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Макас Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції м. Києва Новака Г.М. щодо виконання виконавчого листа № 2а-3792/11, виданого 25.05.2011 року Деснянським районним судом м. Києва, є неправомірними у зв'язку з винесенням постанови від 27.07.2015 про закінчення виконавчого провадження на підставі того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві позивачу проведено перерахунок пенсії у сумі 3361, 56 грн. та включено позивача у відомість для проведення виплати, а також ненадходження виконавчого документу. Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві судове рішення не виконується, нарахована сума у розмірі 3361,56 грн. не виплачується. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Новак Г.М. щодо невиконання виконавчого листа № 2а-3792/11, виданого Деснянським районним судом м. Києва 25.05.2011 року; скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Новак Г.М. про закінчення виконавчого провадження № 27534686 від 27.07.2015 року, а також зобов"язати Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2а-3792/11, виданого 25.05.2011 року Деснянським районним судом м. Києва.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25.05.2011 по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов"язання провести перерахунок та виплату пенсії зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію, виходячи з розмірів, визначених ст. 50,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 05.11.2010 року додаткової пенсії за шкоду здоров"ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.
На підставі виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м. Києва 25.05.2011 у справі № 2а-3792/11, та заяви ОСОБА_1 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Новак Г.М. 06.07.2011 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та запропоновано боржнику добровільно виконати рішення суду.
30.07.2012 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-3792/11, виданим 25.05.2011 року, у зв"язку з виконанням рішення суду, а саме проведенням перерахунку пенсії ОСОБА_1 в сумі 2261,56 грн. та включення останнього до відомості для проведення виплати.
У подальшому зазначену постанову державного виконавця Деснянським районним судом м. Києва скасовано.
Постановою державного виконавця від 28.01.2014 року повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі того, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.12.2013 задоволено подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості по пенсії в сумі 3 361,56 грн.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17.12.2013 року скасовано.
Після скасування зазначеної ухвали 03.12.2014 року позивачем було направлено заяву до державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві з проханням прийняти на виконання виконавчий документ Деснянського районного суду м. Києва за № 2а-3792/11, виданий 25.05.2011.
15.12.2014 року на адресу позивача з Управління державної виконавчої служби м. Києва надійшло повідомлення про направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві виконавчого документу про перерахунок та виплату пенсії позивачу.
15.02.2015 року на адресу позивача з Управління державної виконавчої служби м. Києва надійшло письмове повідомлення про передачу до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві виконавчого документу про погашення заборгованості по виплаті пенсії позивачу у межах бюджетних асигнувань тільки частково за період з 05.11.2010 року по 22.07.2011 року у сумі 3361, 56 грн.
17.02.2015 року позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві щодо вирішення питання погашення заборгованості на підставі виконавчого документу, але йому було повідомлено про те, що виконавчий документ знаходиться в управлінні без виконання.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 31.03.2015 року скасовано постанову старшого державного виконавця Новак Г.М. від 28.01.2014 року, а дії старшого державного виконавця визнано неправомірними, зобов"язано державного виконавця відновити виконавче провадження.
21.04.2015 року старшим державним виконавцем Новак Г.М. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, згідно постанови суду від 31.03.2015 року.
14.08.2015 року позивач отримав постанову старшого державного виконавця Новак Г.М. про закінчення виконавчого провадження від 27.07.2015 року.
Але позивач вважає дану постанову незаконною, дії старшого державного виконавця неправомірними, оскільки ним не вчинено виконавчі дії по виконання вказаного судового рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом.
Згідно із ч.1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов"язкові для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб на території України.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило перерахунок пенсії, однак не виплатило її позивачу ОСОБА_1 Оскільки фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом не відбулося, тому підстав для закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа, передбачених п. 9 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" у державного виконавця не було.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладається на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено обов"язок державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред"явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 5 Закону державний виконавець зобов"язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених законом, здійснювати необхідні міри для своєчасного і повного виконання рішення способом і в порядку, передбаченому виконавчим документом.
Частиною 1 статті 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов"язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов"язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону і не пізніше п"яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
У разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов"язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Крім того, згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов"язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Таким чином, з наведеного можна зробити переконливий висновок про те, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є передчасною, винесеною без вчинення обов"язкових дій і всупереч існуючим нормам Закону України "Про виконавче провадження", а тому є незаконною.
Посилання державного виконавця у постанові на непред"явлення виконавчого документу, як на підставу для закінчення виконавчого провадження, суд вважає необґрунтованим, а тому вважає дії державного виконавця неправомірними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.
При розгляді справи відповідачем не було надано жодних належних доказів того, що дії державного виконавця при виконанні судового рішення та прийнятті рішення про закінчення виконавчого провадження відповідали вимогам діючого законодавства.
З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 17, 71, 158, 159, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження ", -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Новак Г.М. щодо невиконання виконавчого листа № 2а-3792/11, виданого Деснянським районним судом м. Києва 25.05.2011 року.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Новак Г.М. про закінчення виконавчого провадження № 27534686 від 27.07.2015 року.
Зобов"язати Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2а-3792/11, виданого 25.05.2011 року Деснянським районним судом м. Києва.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.
Головуючий: