ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12741/15-ц
провадження № 2/753/6239/15
"18" грудня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва
у складі: головуючого-судді Даниленко В.В.
при секретарі Пасько І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Дарницькому районному суді м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту.
В своєму позові просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 40.29-34/425 від 29.09.2006 р. в сумі 2 360 426 (два мільйони триста шістдесят тисяч чотириста двадцять шість) гривень 36 копійок. Судові витрати покласти на відповідачів.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 29 вересня 2006 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено Договір кредиту № 40.29-34/425 відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 204 000 (двісті чотири тисячі) доларів США 00 центів, кінцевим терміном погашення заборгованості до 28.09.2033 року на умовах, визначених Договором кредиту.
10.10.2012 року залишок кредитної заборгованості по договору кредиту рефінансовоно в національну валюту України гривню.
29 вересня 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №02-10/2718
Відповідно до п 1.1 Договору поруки, ОСОБА_3 зобов'язався перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов'язань щодо повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку передбачених Договором кредиту.
Станом на 19 червня 2015 року заборгованість за Договором кредиту складає 2 360 426 (два мільйони триста шістдесят тисяч чотириста двадцять шість) гривень 36 копійок.
В судове засідання представники ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 не з'явились надіславши суду заяви в яких просили суд розглядати справу у їх відсутність. ОСОБА_2 будучи неодноразово належним чином повідомлений в судове засідання не з'явився.
Судом встановлено:
29.09.2006р. між Позивачем та ОСОБА_2 (Відповідачем-1) було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 40.29-34/425.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Позивач зобов'язався надати Відповідачу-1 грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості платності та цільового характеру використання (надалі - Кредит) на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.1.1 Кредитного договору надання Кредиту повинно було здійснюватися окремими частинами (траншами) зі сплатою 13,00 відсотків річних та комісії за відкриття позичкового рахунку в розмірі 1,0 відсотка від суми максимального ліміту на день видачі кредиту, в межах максимального ліміту заборгованості до 204 000 (двісті чотири тисячі) Доларів США 00 центів.
Пунктом 1.1.2 Кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення всіх траншів Кредиту - до 28.09.2013р.
Згідно п. 1.3 Кредитного договору в якості забезпечення Відповідачем-1 виконання своїх зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор (Позивач) укладає в день укладення Кредитного договору - з Відповідачем-2 договір фінансової поруки.
29.09.2006р. між Позивачем та ОСОБА_3 (Відповідачем-2) було укладено Договір поруки № 02-10/2718.
Відповідно до п. 1.1 Договору поруки Відповідач-2 зобов'язався перед відповідачем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання Відповідачем-1 зобов'язань щодо
повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу) у розмірі, в строки та в порядку, передбачених Кредитним договором.
Згідно з п. 2.1 Договору поруки зміст забезпеченого порукою зобов'язання, його розмір, строк та порядок виконання становлять:
- повернення Кредиту в сумі 204 000,00 (двісті чотири тисячі) доларів США, з порядком погашення заборгованості за Кредитом, визначеним в договорі, яким обумовлене основне зобов'язання з кінцевим терміном погашення Кредиту до 29.09.2013р., а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов'язання;
- сплата процентів за користування Кредитом у розмірі 13 процентів річних та комісій, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені Кредитним договором;
- сплата можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені Кредитним договором.
25.06.2009р. між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено Додаткову угоду № 1 про внесення змін до Кредитного договору, якою збільшено максимальний ліміт заборгованості до 209 080 (двохсот дев'яти тисяч вісімдесяти) доларів США 53 центів та встановлено інший кінцевий термін повернення всіх траншів Кредиту - до 28.09.2018р.
У зв'язку із внесенням змін до Кредитного договору між: Позивачем, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 25.06.2009р. було укладено відповідний Договір про внесення змін до Договору поруки № 02-10/2718 від 29.09.2006р., яким змінено зміст забезпеченого порукою зобов'язання на наступний:
- повернення Відповідачем-1 траншів Кредиту, що надаватимуться в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі 209 080 (двісті дев'ять тисяч вісімдесят) доларів США 53 центів з порядком погашення заборгованості за Кредитом, визначеним Кредитним договором, з кінцевим терміном погашення всіх траншів Кредиту до 28.09.2018р., а також дострокового погашення у випадках, передбачених Кредитним договором;
- сплата процентів за користування Кредитом, наданим відповідно до Кредитного договору, в розмірі 13 процентів річних та комісій, визначених Кредитним договором;
- сплата можливих штрафних санкцій, визначених Кредитним договором;
- відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за Кредитним договором, та збитків, завданих порушенням Кредитного договору;
- інші витрати на здійснення забезпеченої порукою вимоги.
10.10.2012р. між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено Договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору (надалі - Договір № 2). Вказаним Договором № 2:
- змінено валюту Кредиту та переведено суму Кредиту 160 208 (сто шістдесят тисяч двісті вісім) доларів США 03 центи разом із нарахованими та простроченими процентами в сумі 37 103 (тридцять сім тисяч сто три) долари США 09 центів в гривню за курсом 8,75 гривень за 1 долар США, що станом на дату укладення цього Договору № 2 загалом становить 1 608 085 (один мільйон шістсот вісім тисяч вісімдесят п'ять) гривень 63 копійки. Зміна валюти Кредиту здійснюється шляхом рефінансування наявної на дату укладення цього Договору № 2 заборгованості за Кредитним договором (окрім нарахованих пені та штрафів) (п. 1.1 Договору № 2);
- встановлено максимальний ліміт кредитування на рефінансування наявної на дату укладення Договору № 2 заборгованості за Кредитним договором (окрім нарахованих пені та штрафів) в сумі 1 608 085 (один мільйон шістсот вісім тисяч вісімдесят п'ять) гривень 63 копійки (п. 1.2 Договору № 2);
- змінено кінцевий термін повернення заборгованості за Кредитом до 09.10.2032р. (п. 1.4 Договору № 2);
- встановлено, що, починаючи з 01.10.2022р. процентна ставка за користування Кредитом є плаваючою (змінною) та її загальний розмір визначається як сума Базової процентної ставки кредитування та Маржі в розмірі 1.00 (одна ціла) процентів річних (п. 1.5.2 Договору № 2); при цьому максимальний можливий розмір плаваючої процентної ставки за користування Кредитом встановлено в розмірі не більшому, ніж 27 процентів річних (п. 1.5.2.3 Договору № 2).
Згідно із частиною 1 статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Позивач та Відповідач-1, уклавши без відома та згоди Відповідача-2 Договір №2 від 10.10.2012р., суттєво збільшили обсяг відповідальності Відповідача-2. Так, зокрема, відповідно до тексту Договору № 2:
1) здійснено рефінансування заборгованості за Кредитним договором та Кредит визначено як сукупність безпосередньо суми залишку по тілу Кредиту разом із нарахованими та простроченими процентами (п. 1.1 Договору № 2);
2) змінено валюту Кредиту та встановлено максимальний ліміт кредитування на рефінансування наявної на дату укладення Договору № 2 заборгованості за Кредитним договором (окрім нарахованих пені та штрафів) в сумі 1 608 085 (один мільйон шістсот вісім тисяч вісімдесят п'ять) гривень 63 копійки (п. 1.2 Договору № 2).
Відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті Національного Банку України станом на дату укладення Договору про внесення змін до Договору поруки №02-10/2718 від 29.09.2006р., тобто станом на 25.06.2009р., узгоджений сторонами максимальний ліміт заборгованості в розмірі 209 080,53 долари США за курсом НБУ в гривні становить:
209 080,53 х 7,6235 = 1 593 925,42 грн.,
що є меншим, ніж максимальний ліміт заборгованості, встановлений в Договорі № 2;
3) встановлено, що, починаючи з 01.10.2022р. процентна ставка за користування Кредитом є плаваючою (змінною) та її загальний розмір визначається як сума Базової процентної ставки кредитування та Маржі в розмірі 1.00 (одна ціла) процентів річних (п. 1.5.2 Договору № 2); при цьому максимальний можливий розмір плаваючої процентної ставки за користування Кредитом встановлено в розмірі до 27 процентів річних (п. 1.5.2.3 Договору №2);
4) збільшено строки погашення заборгованості за Кредитом та строки сплати процентів за користування Кредитом: з 28.09.2018р. (як встановлено в п. 1.1.2 Договору № 1 та в п. 1.1.1 Договору про внесення змін до Договору поруки № 02-10/2718 від 29.09.2006р.) до 09.10.2032р. (включно).
У постанові Верховного Суду України від 21 травня 2012 року № 6-18цс11 зазначено, що за змістом ст. ст. 559, 598 ЦК припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право й кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати. Уживаний законодавцем термін «порука» використовується в розумінні зобов'язального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки. Зі змісту вказаної норми вбачається, що
до припинення поруки призвели або можуть призвести збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди на це. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі підвищення розміру процентів, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами, установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 559 ЦК припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому випадку звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.
Згідно з Листом Верховного Суду України від 01.04.2014р. «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України» у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
Таким чином, збільшення процентної ставки за кредитним договором, яке в порушення умов договору поруки відбулося без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, є підставою для припинення поруки відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року у справі № 6-67цс11; постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України: від 20 лютого 2013 року у справі № 6-172цс12; від 25 вересня 2013 року у справі № 6-97цс13 (копії додаються)).
Відповідно до Висновків Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за перше півріччя 2013 року, від 01.07.2013р. до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.
-Відповідно до п. 1.8 Договору №2 детальний розпис сукупної вартості Кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне подорожчання Кредиту з врахуванням максимально можливого розміру процентної ставки, що передбачений п. 1.5.2.3 цього Договору, наведено в Додатку 1 до цього Договору та є його невід'ємною частиною. Тобто Позивач та Відповідач-1 при укладенні Договору № 2 в самому тексті договору встановили, що згідно його умов відбулось абсолютне подорожчання Кредиту, тобто збільшилося зобов'язання Відповідача-1, а отже, збільшилась і відповідальність Відповідача-2 без його згоди на таке збільшення.
Крім того, згідно з п. 3.2.2 Договору поруки кредитор (Позивач) зобов'язався до моменту виконання зобов'язань, забезпечених порукою, не змінювати умов Договору кредиту без попереднього письмового погодження Поручителя (Відповідача-2). Проте, як слідує з тексту Договору № 2, Позивач порушив дане зобов'язання, що призвело до збільшення обсягу відповідальності Відповідача-2.
Викладене у своїй сукупності свідчить, що при укладенні Позивачем та Відповідачем-2 Договору № 2 збільшилося зобов'язання Відповідача-1 перед Позивачем, і, відповідно, збільшився обсяг відповідальності Відповідача-2. Проте сам Відповідач-2 свою згоду на таке збільшення відповідальності не надавав, про що свідчить відсутність відповідної укладеної додаткової угоди до Договору поруки. Отже, Договір поруки є припиненим на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.
-Як слідує з розрахунку позовних вимог, доданого Позивачем до позовної заяви, Відповідач-1 почав порушувати свої зобов'язання за Кредитним договором ще 27.11.2012р.
Відповідно до ч. 4 ст. 554 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Згідно з п. 6.2 Договору поруки цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання всіх вимог, забезпечених порукою, визначених п.п. 2.1.1-2.1.3 цього Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України).
Таким чином, умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд України (постанови від: 21 травня 2012 р. у справах: № 6-48цс11, № 6-68цс11; 23 травня 2012 р. у справі №6-33цс12; 18 липня 2012 р. у справі № 6-78цс12).
Зокрема, в постанові Верховного Суду України від 21.05.2012р. у справі № 6-68цс11 зазначено: «Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України). Отже, умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки». Ця правова позиція відтворена й у низці інших постанов ВСУ (зокрема, від 21.05.2012р. у справі № 6-48цс11, від 23.05.2012р. у справі № 6-33цс12).
Такими самими є і роз'яснення вищих спеціалізованих судів України, викладені в постановах пленумів (п.4.1.7. постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 24.11.2014р. №1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів», п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Верховний Суд України, ухваливши 17.09.2014р. постанову у справі №6-53цс14, зазначив, що «з огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань, застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. При цьому зазначене положення не виключає можливості пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання».
Як зазначалось вище та слідує із доданих до позову матеріалів, Відповідач-1 почав порушувати свої зобов'язання за Кредитним договором ще 27.11.2012р. Отже, оскільки строк дії Договору поруки в самому договорі не встановлено, враховуючи, що порушення зобов'язання за Кредитним договором відбулось 27.11.2012р. і Позивач протягом шести місяців від цієї дати не пред'явив позовної вимоги до Відповідача-2, порука є припиненою на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.
- В п.1.1 Договору №2 сторони (Позивач та Відповідач-1) зафіксували факт прострочення виконання Відповідачем-1 зобов'язання по сплаті процентів за користування Кредитом.
Як зазначалось вище, Договір поруки не містить строку припинення поруки. Отже, згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. :
Як слідує з п. 1.1 Договору № 2, Позивач, укладаючи його, був обізнаний про порушення Відповідачем-1 зобов'язань по сплаті процентів за користування Кредитом, а отже, повинен був пред'явити вимогу до Відповідача-2 протягом 6 місяців з дати укладення Договору № 2. Проте Позивач у зазначений строк позовну вимогу до Відповідача-1 не пред'явив, а тому Договір поруки є припиненим на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.
- Відповідно до п. 4.5 Кредитного договору у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником (Відповідачем-2) обов'язків, визначених п. п. 3.3.6, 3.3.7 цього Договору, протягом більше, ніж 90 (дев'яносто) календарних днів, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, Позичальник (Відповідач-1) зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Згідно з п. п. 3.3.6, 3.3.7 Кредитного договору Позичальник (Відповідач-1) зобов'язаний погасити в повному обсязі всі транші Кредиту та сплатити нараховані проценти за фактичний час використання Кредиту та можливі штрафні санкції у термін, визначений п. 1.1.2 цього Договору (тобто до 25-го числа кожного місяця, починаючи з жовтня 2007 року (п. 1.1.2 Кредитного договору)) та достроково погасити всі транші Кредиту та сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції у випадках, визначених п. п. 2.6.3, 3.2.3, 4.4, 5.4 цього Договору.
Як слідує з доданих до позову матеріалів, невиконання (неналежне виконання) Відповідачем-2 своїх зобов'язань за Кредитним договором почалось з 27.11.2012р. та триває по сьогодні. Отже, виходячи з умов п. 4.5 Кредитного договору, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, з 25.02.2013р. Тому Відповідач-1 був зобов'язаний не пізніше 26.02.2013р. погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). У зв'язку з цим Позивач повинен був звернутись з вимогою про виконання зобов'язання за Договором поруки до Відповідача-2 протягом 6 місяців, починаючи з 27.02.2013р. Однак Позивач з такою позовною вимогою до Відповідача-2 до 27.08.2013р. не звернувся, а тому Договір поруки є припиненим на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Відповідачем-1 належним чином не виконуються умови договору у зв'язку з чим, станом на 19 червня 2015 року заборгованість за Договором кредиту складає 2 360 426 (два мільйони триста шістдесят тисяч чотириста двадцять шість) гривень 36 копійок, з яких:
Сума заборгованості за кредитом - 1 605 520.58
Сума заборгованості за відсотками - 432 581.54
Розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 64 981.42
Розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 787.27
Розмір інфляційних витрат за кредитом - 85 109.49
Розмір інфляційних витрат за відсотками - 95 446.06
Загальна сума заборгованості - 2 360 426.36
Таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення заборгованості з відповідача-1ОСОБА_2
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 536, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України та ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул.Ковпака, 29, МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019, рахунок 29092010130002) заборгованість за кредитним договором № 40.29-34/425 від 29.09.2006 р. в сумі 2 360 426 (два мільйони триста шістдесят тисяч чотириста двадцять шість) гривень 36 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул.Ковпака, 29, МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019, рахунок 29092010130002) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
В частині стягнення з ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: