21 грудня 2015 року Справа № 876/7451/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.
суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України третя особа Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання до вчинення дій,
08.06.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України третя особа Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Мінсоцполітики України від 31.03.2015 року щодо не підтвердження йому статусу ліквідатора другої категорії. Визнати протиправним та скасувати рішення обласної тимчасової комісії Івано-Франківської ОДА по перевірці правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» про позбавлення статусу ліквідатора другої категорії ОСОБА_1 . Рекомендувати обласній комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Івано-Франківській ОДА розглянути повторно надані ОСОБА_1 документи щодо поновлення йому статусу ліквідатора другої категорії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він в період з 18.07.1986 року по 15.08.1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини НОМЕР_1 . Отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 2 серії НОМЕР_2 . Рішенням тимчасової комісії Івано-Франківської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 позбавлено статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Не погодившись з вищевказаним рішенням позивач звернувся до відповідача щодо поновлення йому відповідного статусу. 31.03.2015 року Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Мінсоцполітики, протокольним рішенням за № 84 не підтверджено ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, а тому просить суд визнати протиправними та скасувати вищевказані рішення.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення до справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржувану постанову суду з підстав та доводів, наведених в апеляційній скарзі, та прийняти нову постанову, якою визнати протиправним рішення Комісії зі спірних питань Міністерства соціальної політики України від 31.03.2015 року про не підтвердження статусу ліквідатора другої категорії та зобов'язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської ОДА винести повторно на засідання обласної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Івано-Франківській ОДА питання щодо поновлення ОСОБА_1 статусу ліквідатора другої категорії на підставі військового квитка та довідки командира військової частини про оплату праці за роботу в зоні відчуження, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20 січня 1997 року «Про затвердження порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки від осіб, які беруть участь у справі, не поступило клопотань про розгляд справи за їх участю, апеляційний суд у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорія 2) серії НОМЕР_2 від 15.01.1993 року.
У довідці Управління Державної пожежної охорони при УМВС України в Івано-Франківській області від 12.08.1997 року № 283 зазначено про те, що ОСОБА_1 дійсно в період з 18.07. по 15.08.1986 року в складі Івано-Франківського батальйону протипожежної служби (в/ч НОМЕР_1 ) приймав участь в ліквідації наслідків аварії в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, а саме: виконував господарські роботи в наметовому містечку в с.Оране. Доби, відпрацьовані в зоні Чорнобильської АЕС, оплачувалися у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР № 524-156 від 07.05.1986 р., наказами МВС СРСР № 0130 від 11.05.1986 р., № 0149 від 26.05.1986 р. і Постановою Ради Міністрів СРСР № 665-165 від 05.06.1986 р.
Також відповідно до військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 зазначається, що позивач з 18.07.1986 р. по 16.08.1986 р. виконував обов'язки з ліквідації наслідків аварії в 30 кілометровій зоні Чорнобильської АЕС та у відповідності до Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 05.07.1986 р. № 665-195 зараховується у трудовий стаж та стаж, який надає право на пільгову пенсію за Списком № 1 у трьохкратному розмірі.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 зазначається, що ОСОБА_1 в період з 14.07. по 17.08.1986 року перебував на навчальних зборах і за ним зберігається за місцем роботи середній заробіток, який належить йому виплатити за місцем постійної роботи за період з 18.07. по 16.08.1986 року (тридцять днів) зарплату в двохкратному розмірі. Крім того, згідно наказу МВС СРСР від 07.06.1986 р. йому встановлено додаткову відпустку два дня.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 р. №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 04.02.1997 року №135 "Про перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", розпорядженням голови Івано-Франківської облдержадміністрації від 26.03.1997 року за № 184 така комісія утворена в Івано-Франківській області.
Згідно витягу з протоколу №34 від 29.04.1998 р. засідання обласної тимчасової комісії по перевірці правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" постановлено під пунктом 11: розглянути після надходження документів, що підтверджують терміни і місце виконання у зоні відчуження робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, питання про перереєстрацію посвідчень громадян які на даний момент не подали, у тому числі тим, щодо участі яких у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи направлені запити в Центральний архів Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та внутрішніх військ (списки додаються): №249 ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції в судовому засіданні встановив, що обласна тимчасова комісія по перевірці правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" позбавила ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
06.11.2013 року позивач подав директору Департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА заяву про винесення на розгляд комісії його звернення про поновлення статусу ліквідатора другої категорії. При тому додав довідка про зарплату за роботу в зоні відчуження, копія запису у військовому квитку та копію чорнобильського посвідчення.
У зв'язку з тим, що порушене заявником питання є спірним, обласна тимчасова комісія 09.12.2013 року на підставі протокол від 14.11.2013р. № 45 документи ОСОБА_1 направила на розгляд комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України.
Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Мінсоцполітики згідно протоколу №78 від 25.09.2014р. запропоновано обласній державній адміністрації направити запит до підприємства, у якому працював позивач, стосовно кількості днів, за які було нараховано заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у підвищеному розмірі.
ВАТ «Коломиясільмаш» на запит Департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА надано інформацію за №1/370 від 21.10.2014 року стосовно кількості днів, за які було нараховано заробітну плату ОСОБА_1 по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, надавши при цьому копію особового рахунку: всього разом було 34 дні і нараховано грошей 571,52 грн.
31.03.2015 року Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, протокольним рішенням за № 84 не підтвердила статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 , оскільки в поданих матеріалах відсутній період перебування у зоні відчуження та не зазначені населені пункти зони відчуження.
Вважаючи винесення зазначеного рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою відновлення порушеного чи невизнаного права.
Не погодившись із вказаним рішенням та з метою відновлення порушеного чи невизнаного права ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконував господарські роботи в наметовому містечку в с. Оране, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, перебування в якій не дає права на отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на наступне.
Законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).
Статтею 9 Закону України № 796-ХІІ визначення осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно п.1 ч.1 цієї статті особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Відповідно до ст. 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
В примітці до цієї статті роз'яснено, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Частиною 1 ст. 15 Закону № 796-ХІІ передбачені підстави для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно ч.4 ст.65 Закону № 796-ХІІ видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій; порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Безпосередньо такий порядок встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" й відповідно до п.10 вказаного Порядку посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі, зокрема, одного з таких документів: посвідчення про відрядження в зону відчуження; військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; у разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.
Таким чином, вищевказаними нормативно-правовими актами визначено перелік документів, які підтверджують участь особи в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема до них відносяться довідки архівних установ, довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження, військові квитки або довідки командирів військових частин.
З порівняльного аналізу вказаних актів, суд дійшов висновку, що в даному випадку для встановлення відповідного статусу, суб'єктом владних повноважень може використовуватись не конкретний документ, а один із перелічених документів, або декілька документів в їх сукупності.
Аналогічну правову позицію щодо застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах висловив Вищий адміністративний суд України у своїх рішеннях від 28.10.2014 року № К/800/60156/13, від 03.02.2015 року № К/800/19694/14.
Отже, в разі сумніву відповідача в достовірності перебування позивача у зоні відчуження на підставі довідки Управління державної пожежної охорони Івано-Франківської області від 12.08.1997 № 283, він зобов'язаний був взяти до уваги в розумінні ст. 10 Закону № 796-ХІІ та п.10 постанови КМУ № 51 від 20.01.1997 року відомості первинних документів, наданих позивачем, зокрема, військовий квиток ОСОБА_1 , в якому командиром військової частини НОМЕР_1 зазначено, що позивач з 18.07.1986 р. по 16.08.1986 р. виконував обов'язки з ліквідації наслідків аварії в 30 кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, а також довідку в/ч НОМЕР_1 з даними про те, що ОСОБА_1 в період з 14.07. по 17.08.1986 року перебував на навчальних зборах і за ним зберігається за місцем роботи середній заробіток, який належить йому виплатити за місцем постійної роботи за період з 18.07. по 16.08.1986 року (тридцять днів) в двохкратному розмірі, що також підтверджує участь позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Крім того, як вбачається з відповіді ВАТ «Коломиясільмаш» за №1/370 від 21.10.2014 року на запит Департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА стосовно кількості днів, за які було нараховано заробітну плату ОСОБА_1 по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивачу було нараховано підвищену заробітну плату в розмірі 571,52 грн за 34 дні.
На думку апеляційного суду наведені обставини підтверджують участь позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Не спростовує участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС й довідка Управління Державної пожежної охорони при УМВС України в Івано-Франківській області від 12.08.1997 року № 283, у якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно в період з 18.07. по 15.08.1986 року в складі Івано-Франківського батальйону протипожежної служби (в/ч НОМЕР_1 ) приймав участь в ліквідації наслідків аварії в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, а саме: виконував господарські роботи в наметовому містечку в с. Оране. Доби, відпрацьовані в зоні Чорнобильської АЕС, оплачувалися у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР № 524-156 від 07.05.1986 р., наказами МВС СРСР № 0130 від 11.05.1986 р., № 0149 від 26.05.1986 р. і Постановою Ради Міністрів СРСР № 665-165 від 05.06.1986 р.
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків видів робіт і місць за межами зони відчуження, де за урядовими завданнями у 1986 - 1987 роках виконувались роботи в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи» від 15.11.1996 року за №1391 визначено перелік головних доріг та населених пунктів за межами зони відчуження, де були розташовані контрольно-дозиметричні і регулювальні пости державної та військової автоінспекції, в якому зазначено і с. Оране Київської області.
У наведеній постанові визначено перелік виробництв, видів робіт, а також професій та посад осіб, які працювали за межами зони відчуження на роботах в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі приймальні, спеціалізовані і спеціально створені відділення медичних і науково-дослідних установ, перепрофільовані медичні заклади, виїзні бригади (загони), а саме: санітар, прибиральник. Також роботи, пов'язані з гасінням лісових пожеж, а саме: пожежник (робітник, залучений до гасіння пожежі).
З пояснень ОСОБА_1 слідує, що він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на посаді санітара батальйонного медичного пункту Івано-Франківського протипожежного батальйону (в/ч НОМЕР_1 ) та в його обов'язки входило санітарне обслуговування особового складу батальйону в кількості 259 чоловік: стеження за санітарним станом у наметовому містечку, опіка над хворими воїнами, допомога лікарям у відборі аналізів крові та медичному обстеженні воїнів перед відправкою на дезактиваційні роботи на третій та четвертий реактори Чорнобильської АЕС тощо. При тому село Оране виконувало виключно роль поштової адреси.
Отже, факт прийняття позивачем участі у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому, відсутність інформації про те, в якому населеному пункті чи на об'єкті здійснювались роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не є беззаперечною підставою для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки об'єктивна неможливість дослідження будь-яких інших документів не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні позову за умови, коли право на визнання учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів.
Перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що відповідач прийшов до необґрунтованого висновку про не підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
На наведені вище положення на встановлені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, а тому дійшов до помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Слід зазначити, що звернення особи за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто в захисті права, що порушується. Суд, встановивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (ст.ст.7,8,11, ч.4 ст.112, ст.162 КАС України).
Поряд з тим, позовна вимога про визнання протиправним та скасувати рішення обласної тимчасової комісії Івано-Франківської ОДА по перевірці правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» про позбавлення статусу ліквідатора другої категорії ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на те, що ні позивачем не представлено доказів прийняття такого рішення, ні матеріалами справи не здобуто даних про прийняття обласною тимчасовою комісією Івано-Франківської ОДА по перевірці правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» рішення щодо позивача про позбавлення його статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність його висновків обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції з прийняттям нової про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2015 року по справі № 809/2257/15 скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, оформлене протоколом № 84 від 31.03.2015 року, щодо не підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.
Зобов'язати Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Івано-Франківській обласній державній адміністрації повторно розглянути надані ОСОБА_1 документи щодо поновлення (підтвердження) статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 з урахуванням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 року та встановлених обставин.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді Н.Г. Левицька
І.М. Обрізко