09 грудня 2015 р. Справа № 876/11523/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Бедрій Х.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області щодо реєстрації декларації ЛВ 18212060463 від 19.04.2012 року, скасувати реєстрацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 19.04.2012 року за № ЛВ 18212060463.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем порушено норми чинного законодавства при реєстрації зазначеної вище декларації, зокрема: Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж (далі Порядок), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 року № 91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.07.2011 року № 830/19568. Квартира №2 в житловому будинку № 16 на провул. Трускавецькому в м.Дрогобич належить позивачу на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину /р. № 821/ 24.07.2012, тобто він вважається співвласником житлового будинку. Земельна ділянка, на якій розташована прибудова до житлового будинку, знаходиться у спільному користуванні позивача та третіх осіб, отже їх право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток цих осіб у праві власності на це домоволодіння. Таким чином, заява про прийняття в експлуатацію реконструйованої частини індивідуального житлового будинку з прибудовою з урахуванням приписів абз. 2 п. 3.2 Порядку та ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України повинна бути підписана усіма співвласниками земельної ділянки та домоволодіння за адресою: провул.Трускавецький, 16 м.Дрогобич, що в даному випадку зроблено не було. Інспекція ДАБК у Львівській області зобов'язана була перевірити відповідність поданої замовником третіми особами заяви про прийняття в експлуатацію об'єкта вимогам Порядку, однак, відповідачем зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка оформлена і подана третіми особами, з порушенням вимог п.п. 3.2 Порядку.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила представник ОСОБА_5, діюча за дорученням від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано підставами, зазначеними у позовній заяві.
На підставі ст. 55 КАС України судом здійснено заміну відповідача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області замінено на правонаступника останньої Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що декларація зареєстрована відповідно до вимог законодавства України, а саме Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також Наказу № 91 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельни конструкцій та інженерних мереж» та з врахуванням рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 21.06.2012р. № 251 «Про оформлення право власності на квартиру».
Колегія суддів вважає наведений висновок підставним і обґрунтованим, при цьому враховує наступне.
Предметом розглядуваного позову є скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (реконструкції з прибудовою до частини індивідуального житлового будинку на пров.Трускавецькому 16/1 в м.Дрогобичі № ЛВ 18212060463 від 19.04.2012р.).
Спірні правовідносини регулюються приписами ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), згідно яких прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затв. постановою КМ України № 461 від 13.04.2011р. «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» (у редакції, чинній на момент виникнення цих відносин), прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація) (п.2).
У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Таким чином, спірна декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована компетентним органом, при цьому будь-яких підстав для повернення декларації або відмови в її реєстрації відповідачем не виявлено.
Достовірність зазначених у цій декларації відомостей не спростована позивачем та відповідачем під час судового розгляду справи.
Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи убачається, що будинок № 16, який знаходиться за адресою провул.Трускавецький в м.Дрогобичі Львівської області є двоквартирний.
ОСОБА_6 являлася власником квартири № 2, що підтверджується договором купівлі - продажу від 29.04.1991 року. 17.07.2011 року вона померла, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 20 липня 2011р. Серії 1- СГ № 259332.
Спадкоємець померлої ОСОБА_1 зареєстрував право власності на квартиру № 2 буд.№ 16 по провул. Трускавецькому у м.Дрогобичі 25.07.2012р., що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав за №34942506 від 25.07.2012р.
Квартира №1 загальною площею 39.6 кв.м в будинку № 16 належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом на право власності на квартиру від 28.07.2006 року.
Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 21.06.2012р. № 251 «Про оформлення право власності на квартиру» оформлено право власності на квартиру №1 загальною площею 57,0 кв.м, житловою площею 19,2 кв.м..
Окрім цього, колегія суддів вважає, що позивач не є учасником публічно-правових відносин, через що оскаржувані дії відповідача по реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка подана третьою особою у справі, не порушує прав та інтересів позивача.
За змістом ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.
Зі змісту регулювання, яке міститься у КАС України, також убачається, що і право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.
Позивач ОСОБА_1 оспорив реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка є правовим актом індивідуальної дії. Такі правові акти породжують права й обов'язки тільки тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Таким чином, відсутність у будь-кого (окрім третьої особи ОСОБА_2.), в тому числі і позивача, прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваною реєстрацією декларації про готовність об'єкта до експлуатації не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
Наведені обставини є визначальними при вирішенні заявленого спору, через що решта доводів сторін не носять принципового характеру.
Зокрема, треті особи звернулися в Інспекцію ДАБК у Львівській області для оформлення Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме реконструкції з прибудовою до частини індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1.
19.04.2013р. Інспекція ДАБК у Львівській області зареєструвала декларацію № ЛВ 18212060463 про готовність об'єкта (реконструкції з прибудовою до частини індивідуального житлового будинку на провул.Трускавецькому 16/1 в м.Дрогобичі) до експлуатації.
На час реєстрації вказаної декларації право власності на квартиру № 2 буд. № 16 по пров.Трускавецькому у м.Дрогобичі за фізичною особою оформлено не було, оскільки колишній власник ОСОБА_6 17.07.2011 року померла, а ОСОБА_1 зареєстрував право власності лише 25.07.2012 р..
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що права та інтереси ОСОБА_1 при реєстрації спірної декларації порушено не було, оскільки він станом на 19.04.2012 р. власником квартири № 2 буд. № 16 по провул.Трускавецькому у м.Дрогобичі та власником земельної ділянки не був.
Окрім цього, на думку колегії суддів, позивачем обраний невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації не відновлює його прав та інтересів, які, на думку позивача, порушені через прибудову до частини індивідуального житлового будинку третьою особою.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним та правильним висновок суду першої інстанції про те, що заявлений позов є безпідставним та необгрунтованим, а тому такий не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої ухвали не впливають та висновків суду не спростовують.
У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.41, ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року у справі № 813/5633/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_7