02 грудня 2015 року Справа № 876/7495/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» №0000012301 від 21.01.2013 року,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» звернулось з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення «В1» №0000012301 від 21.01.2013 року (а.с. 5-8).
Позивач стверджує, що відповідачем до спірних правовідносин неправомірно застосовано п. 102.5 ст.102 та п. 200.4 «а» ст. 200 Податкового кодексу України, а тому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення «В1» №0000012301 від 21.01.2013 року.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
З висновками суду першої інстанції не погодився апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», звертаючись з апеляційною скаргою, в якій зазначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Калуською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ «Карпатнафтохім» за листопад 2012 року, за результатами якої складено акт за №2987/15-2/33129683 від 29.12.2012 року (а.с. 12-14).
В ході перевірки встановлено, що позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, заявлених у податковій декларації за листопад 2012 року в розмірі 1 395 923 грн..
Актом перевірки зазначено, що в податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року позивачем, до суми рядка 23.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) включено загальну суму 1 395 923 грн., - частину залишку від'ємного значення, фактично сплаченого отримувачем за звітні періоди строки давності яких минули (1095 днів), зокрема: за вересень 2009 р.- 51510 грн., жовтень 2009 р. - 150605 грн., листопад 2009 р. - 24262 грн. та грудень 2009 р. - 1169546 грн., чим порушено п. 102.1 та п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями).
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення «В1» №0000012301 від 21.01.2013 року, яким «Карпатнафтохім» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 395 923 грн. (а.с. 11).
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог зазначив, що згідно п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Судом першої інстанції досліджено, що в податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року ТзОВ «Карпатнафтохім» в рядку 23.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) зазначено загальну суму 15 629 720 грн. (а.с. 36-38). Дана сума відображена в рядку 3 додатку 3 декларації. (а.с. 43). Крім того, вказана сума в розрізі податкових періодів відображена в графі 4 додатку 2 декларації (а.с. 41-42). Так, відповідно додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року позивачем зазначено частину залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг за наступні звітні періоди, в тому числі: за вересень 2009 р. - 51 510 грн., жовтень 2009 р. - 150 605 грн., листопад 2009 р. - 24 262 грн., грудень 2009 р. - 1 169 546 грн.. Таким чином, загальна сума, яка включена позивачем до відшкодування за вказаний період 2009 року складає 1 395 923 грн. . В подальшому, позивач прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку, заповнивши рядок 23.1 декларації та додаток 4 (а.с. 44). Відповідно до заяви про повернення сум бюджетного відшкодування (Д4) до загальної суми бюджетного відшкодування 15 629 720 грн. позивачем включено суму 1 395 923 грн. .
Суд першої інстанції вважав, що ТзОВ «Карпатнафтохім» заяву про повернення бюджетного відшкодування у сумі 1 395 923 грн. подано пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування. Позивачем неправомірно включено до податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року в рядок 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» загальну суму 1 395 923 грн. (вересень 2009 р. - 51 510 грн., жовтень 2009 р. - 150 605 грн., листопад 2009 р. - 24 262 грн., грудень 2009 р. - 1 169 546 грн.).
На думку суду першої інстанції відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС форми «В1» №0000012301 від 21.01.2013 року, яким товариству «Карпатнафтохім» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 395 923 грн..
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що такі висновки не відповідають матеріалам справи та нормам податкового законодавства.
Відповідачем, на підставі пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» з податку на додану вартість за листопад 2009 року, за результатами якої складено акт за №2987/15-2/33129683 від 29.12.2012 року (а.с. 12-14).
За даними камеральної перевірки податковий орган засвідчив про завищення платником податку за листопад 2012 року суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню. Вказане порушення зумовлено порушенням строків визначених пунктом 102.5 статті 102 та пункту 200.4 «а» статті 200 Податкового кодексу України.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 ПК України.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.3 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ПК України, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів/послуг;
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до п.п. 200.10 - 200.13 ст. 200 ПК України, передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно з підпунктом 7.3.6 пункту 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.
Підпунктом 7.5.2 пункту 7.5 цієї статті встановлено, що датою виникнення права на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.
Отже, для операцій із імпорту товарів ( супутніх послуг ) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України декларування суми податкових зобов'язань законом прирівняні до їх сплати.
Така правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 11 травня 2010 року (справа № 10/66), а саме зазначено: у даному випадку всі суми податку на додану вартість з операцій по наданню послуг нерезидентами враховані в податковій декларації після настання підстав, визначених підпунктом 7.3.6 Закону для виникнення права на податковий кредит. Їх реальна сплата для настання права, а відтак і визначення дати виникнення права на податковий кредит (підпункт 7.5.2 Закону), при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, Законом не вимагається.
Відповідно до пункту 5.7 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10 - 15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).
Листом від 17.10.2005 року № 20667/7/16-1517-26 Державної податкової адміністрації України роз'яснено, що починаючи з 28.07.2005 року датою виникнення податкового кредиту при отриманні послуг від нерезидента є дата сплати податку по податкових зобов'язаннях. Датою сплати податку до бюджету в такому разі згідно цих роз'яснень вважається дата подання до податкової інспекції ( адміністрації ) податкової декларації з ПДВ, в якій сума податку на додану вартість за отримані від нерезидента послуги включена до податкових зобов'язань ( рядок 7 ).
Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 цієї статті якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Та обставина, що платник ПДВ по операціях по поставці нерезидентом послуг на митній території України сплачує податок не постачальнику послуг, а безпосередньо до Державного бюджету, не позбавляє його права на бюджетне відшкодування сплаченого податку. При цьому сплаченим податком за змістом Закону є задекларована сума податкового зобов'язання.
Підпунктом 7.7.1. п.п.7.7 ст. 7 Закону № 168 визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Що стосується права позивача на бюджетне відшкодування наступних сум у розмірі 51510 грн. - за вересень 2009 р., жовтень 2009 р. - 150605 грн., листопад 2009 р. - 24262 грн. та грудень 2009 р. - 1169546 грн., колегія суддів вважає, що право на бюджетне відшкодування втрачено за період вересня - жовтня у сумі 202 115, 00 грн., оскільки заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом, подані по завершенні 1095 дня. Що стосується бюджетного відшкодування за листопад, грудень на загальну суму 1 193 808,00 грн., позивачем не порушено строків внесення даних по податку на додану вартість та звернення з заявою про бюджетне відшкодування. позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 193 808,00 грн..
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, колегія суддів приходить до висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст.195, 196, 198, 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» задовольнити.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013 року у справі № 809/511/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС форми «В1» №0000012301 від 21.01.2013 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 193 808,00 грн..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_1