24 грудня 2015 року Справа № 876/6245/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 14 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про стягнення та перерахунок соціальних виплат,
ОСОБА_1 29.04.2015 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії в межах строку позовної давності відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж роботи 15 років.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 14 травня 2015 року (прийнятою в порядку скороченого провадження), позов задоволено, визнано протиправними дії відповідача, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, починаючи з 29 жовтня 2014 року, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, постанову в межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом не було взято до уваги, що з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким з 12.01.2005 року було встановлено доплату за понаднормативний стаж шляхом збільшення розміру пенсії на 1% мінімальної пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років для жінок. Крім того, в прикінцевих положеннях Закону встановлено, що дія статті поширюється на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності цим Законом. Ч. 5 ст. 55 Закону України № 7096-ХІІ не передбачає проведення перерахунку пенсії Згідно Закону, а лише її призначення.
Виходячи з вищевикладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням Серії Б № 247173, виданого Волинською облдержадміністрацією.
Пенсію позивачу призначено з 16.09.1995 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також судом з'ясовано, що ОСОБА_1 26.01.2015 року та 18.02.2015 року зверталася до відповідача з заявою про перерахунок їй пенсії згідно частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак їй було відмовлено.
Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй призначається одна пенсія за її вибором.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за Списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Отже, ОСОБА_1 має право вибору виду пенсійного забезпечення. Це право не було враховано відповідачем при перерахунку пенсії, внаслідок чого збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи відбулося зі стажу понад 20 років, тоді як статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлена інша межа - після 15 років стажу.
Враховуючи викладене, відмова у збільшенні пенсії позивача на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років порушує її права, встановлені статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у місті покладено обов'язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд першої інстанції правильно вважав за необхідне зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в Любешівському районі Волинської області.
Приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції вірно визначений період, з якого належить здійснити перерахунок та виплату спірної пенсії, а саме з 29.10.2014 року.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області - залишити без задоволення, постанову Любешівського районного суду Волинської області від 14 травня 2015 року у справі № 162/896/15-а - без змін.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
ОСОБА_2