24 грудня 2015 року Справа № 876/4434/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» про стягнення заборгованості,
11.03.2014 року управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області (далі - УПФУ в Миколаївському районі) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» (далі - ТДВ «Миколаївцемремонт») про стягнення 29169,87 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплати і доставки пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за січень 2014 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» на користь управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області 29169 (двадцять дев'ять тисяч сто шістдесять дев'ять) грн. 87 коп. боргу. Постанову звернуто до негайного виконання.
З таким судовим рішенням не погодилося ТДВ «Миколаївцемремонт», подавши апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції. В якості обґрунтування відповідач зазначив, що вважає неправомірним призначення колишнім працівникам пільгових пенсій відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а отже, неправомірною є і вимога про стягнення суми заборгованості, зазначеної в позовній заяві, оскільки такі пенсії мали призначатись відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Звірка заборгованості між позивачем та відповідачем не проводилась, а тому відповідач не погоджується із нарахованою сумою пільгових пенсій до відшкодування. Відсутність розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, та копії корінців повідомлення про заявлену до відшкодування суму форми «Ю» в позовній заяві не дає можливості встановити чи мали дані працівники право на призначення пільгової пенсії.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що за правилами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та пп. 6.1, 6.4, 6.8, п. 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 підприємство зобов'язане відшкодувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у ТДВ «Миколаївцемремонт» працювали громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, яким призначено пенсію на пільгових умовах на підставі п.п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки такі працювали у Товаристві на роботах з шкідливими умовами праці.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими, особливо шкідливими і важкими, особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства.
Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Кошти на виплату пільгової пенсії та витрати, пов'язані з доставкою пенсій, перераховуються підприємством, організацією у порядку та строки, визначені правлінням Пенсійного фонду України.
ТДВ «Миколаївцемремонт» зареєстроване як юридична особа, є платником страхових внесків в УПФУ в Миколаївському районі, і відповідно, є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з матеріалів справи, УПФУ в Миколаївському районі направляло до відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 4-29).
Відповідачу скеровано вимогу №7 форми «Ю» від 06 січня 2014 року на суму 29169,87 грн., така відповідачем отримана 28.01.2014 року (а.с. 4).
А тому, вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідач отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року «Про пенсійне забезпечення», та вимогу від 06 січня 2014 року, не оскаржив їх, тому фактично узгодив такі розрахунки.
Враховуючи викладене, відповідач згідно з вказаними положеннями законодавства був зобов'язаний сплатити суму по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 29169,87 грн. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України, неодноразово висловленій у справах цієї категорії, зокрема у постановах від 31 січня 2011 року № 21-69а10, від 13 лютого 2012 року № 21-11а12 та від 19 березня 2013 року № 21-60а13.
Заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 29169,87 грн. на день розгляду справи в суді першої інстанції не була погашена.
Доводи апелянта щодо неправомірності призначення колишнім працівникам пільгових пенсій відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є безпідставними, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та наданими на вимогу апеляційного суду УПФУ в Миколаївському районі копіями протоколів про призначення пенсій та довідками з розрахунком суми позовних вимог, які надійшли до Львівського апеляційного адміністративного суду 16.12.2015 року за вх. № К-29548/15.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року по справі № 813/2139/14, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
ОСОБА_19
Повиний текст виготовлено 28 грудня 2015 року.