Справа № 496/4851/14-ц
Провадження № 2-др/496/14/15
(додаткове)
28 грудня 2015 року Біляївський районний суд
Одеської області
в складі: головуючого судді - Трушиної О.І.
при секретарі - Поцелуйко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,-
В провадженні суду знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків їх недійсності.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені:
- договір дарування, згідно якого ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 прийняла в дар ? частку у праві власності на земельну ділянку площею 0,10 га, яка розташована за адресою: Одеська область Біляївський район селище Усатове вул. Польова, 3, посвідчений 04 вересня 2013 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за № 1181 - визнано недійсним;
- договір дарування, згідно якого ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 прийняла в дар ? частку у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Одеська область Біляївський район селище Усатове вул. Польова, 3, посвідчений 04 вересня 2013 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за № 1180 - визнано недійсним;
- скасовано державну реєстрацію ? частки у праві власності навка земельну ділянку і житловий будинок
- встановлено факт отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_4 за спільне майно подружжя - квартири АДРЕСА_1 грошових коштів у розмірі 75000 доларів США;
- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ? частину майна, що є спільною сумісною власністю подружжя - 858896,25 грн., що еквівалентно 37500 доларів США, що складає ? частину коштів, отриманих ОСОБА_2 від продажу квартири АДРЕСА_2;
- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7456,68 грн.
14 грудня 2015 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить ухвалити додаткове рішення стосовно позовної вимоги про поновлення строку для звернення до суду.
Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні заяви наполягав і пояснив, що до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік. 04 вересня 2013 року позивачем було передано в дар відповідачеві нерухоме майно, яке є предметом спору. Строк звернення до суду закінчився 04.09.2014 року, але оскільки лише 09 жовтня 2014 року апеляційним судом Одеської області було ухвалено рішення про по справі, просить поновити строк для звернення до суду.
Представник відповідача до судового засідання не з»явилася, від неї надійшло письмове заперечення на заяву, в якій вона просила відмовити у задоволенні заяви з підстав, викладених в запереченні.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;
3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу;
4) судом не вирішено питання про судові витрати.
З позовної заяви (а.с. 2-4) вбачається, що позивач просить поновити строк для звернення до суду, з цього приводу позивач та представник надавали пояснення.
Оскільки судом з приводу вказаної позовної вимоги не ухвалено рішення, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік встановлюється, зокрема, до вимог про розірвання договору дарування (стаття 728 ЦК України).
З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивачем вимоги про розірвання договору дарування не заявлялися, судом були розглянуті вимоги про визнання договорів дарування недійсними.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
На думку суду, до вимог про визнання правочинів недійсними спеціальна позовна давність не застосовується, на ці вимоги розповсюджується загальний строк позовної давності - три роки, який не пропущений, оскільки спірні правочині укладені 04 вересня 2013 року, а позивач звернувся до суду 16 жовтня 2014 року.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині поновлення строку для звернення до суду.
Керуючись ст. 220 ЦПК України, ст. 257, 258 ЦК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків їх недійсності.
У задоволенні позовної заяви в частині поновлення ОСОБА_5 строку для звернення до суду - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення, через Біляївський районний суд.
Суддя Біляївського районного суду
Одесткої області: ОСОБА_6