Справа № 2-а-626/11
"07" листопада 2011 р. м. Ананьїв
Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Надєр Л.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області про визнання відмови нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу “дітям війни”неправомірною та зобов'язати вчинити певні дії, -
23 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області, в якому просить визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області виплатити соціальну допомогу, зобов'язати нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період в межах шестимісячного строку позовної давності по день винесення судом рішення по справі, що складає 1371 гривня 00 копійок.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є дитиною війни і отримує пенсію через Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області. Згідно із ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”позивач вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач стверджує, що відповідач не виконує вимоги ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що порушує її законні права на належний соціальний захист. Законами України “Про державний бюджет України на 2007 рік”та “Про державний бюджет України на 2008 рік”положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”щодо виплати соціальної допомоги дітям війни були обмежені. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09.07.2007 року вказані положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” визнано неконституційними. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” також визнано неконституційними. У 2009-2010 роках Законами України про державний бюджет на відповідні роки не обмежувався розмір виплат державної соціальної допомоги дітям війни. При цьому, позивач зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області з проханням зробити перерахунок, але отримала відповідь, відповідно до якої їй було відмовлено у здійсненні перерахунку. Позивач стверджує, що за вказаний період їй не в повному розмірі виплачено соціальну допомогу.
Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області по справі відкрито скорочене провадження за приписами ст. 183-2 КАС України.
Відповідач, у строки, передбачені ч. 3 ст. 183-2 КАС України, надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі не заперечує проти того факту, що позивач є дитиною війни, але позов не визнає, посилаючись на те, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни”№ 2195-ІV від 18 листопада 2004 року передбачено, що фінансування виплат за цим законом проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду. Всі види виплат та їх розміри з Державного бюджету України регламентуються Законами України про Державний бюджет на відповідний рік, який приймається щорічно законодавчим органом -Верховною Радою України і в разі визнання положень цього Закону неконституційними, в першу чергу Верховна рада повинна внести зміни до даного Закону, а після цього органи виконавчої влади зобов'язанні їх виконувати. За рахунок інших джерел фінансування, державна соціальна підтримка дітей війни не здійснюється, отже для стягнення коштів з Пенсійного фонду України відсутні правові підстави.
В зв'язку з наведеним відповідач в задоволенні позовних вимог просить відмовити, так як вимоги позивача про стягнення суми не виплаченої державної соціальної допомоги дітям війни з Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі є безпідставними.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 183 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Проаналізувавши надані позивачем докази, суд встановив, що ОСОБА_1 належить до соціальної групи “Діти війни”і знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області.
Згідно із ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”позивач вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 99 ч. 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами України.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд приймає до уваги, що позивач звернулася до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів щодо невиплати чи неповноти виплати державної соціальної допомоги як дитини війни 23 вересня 2011 року.
З урахуванням позовних вимог, захисту підлягають права позивача за період з 23 березня 2011 року по 07 листопада 2011 року включно.
Суд приймає до уваги відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”від 18 листопада 2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача щодо виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни.
Також суд вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 22 серпня 2008 року “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 49 гривень 80 копійок щомісячно не відповідає ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, якою встановлено право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Разом з тим, згідно внесених змін Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, які набрали чинності 19 червня 2011 року, Прикінцеві положення доповнено п. 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини 3 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік”.
На виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 р. № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 06 липня 2011 року № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, згідно п. 6 якої установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні. Вказана Постанова Кабінету Міністрів набрала чинності 23 липня 2011 року..
Відтак, враховуючи викладене, суд зазначає, що за період з 23 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, соціальну допомогу, визначену ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в редакції від 18.11.2004 року № 2195-ІV, слід рахувати в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням сплаченої ОСОБА_1 виплати у цей період у розмірі 49 гривень 80 копійок.
У зв'язку з цим суд вважає протиправною відмову у нарахуванні і виплаті позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 23 березня 2011 року по 22 липня 2011 року та вважає, що слід зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”від 18.11.2004 року, як дитині війни виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 23 березня 2011 року по 22 липня 2011 року включно з урахуванням виплачених сум. При цьому, суд не зазначає конкретні суми нарахування, оскільки це є повноваженнями органів Пенсійного фонду.
У відповідності до ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”від 18.11.2004 року, ст.ст. 7, 9, 11, 13, ч. 1 ст. 41, ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області про визнання відмови нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу “дітям війни”неправомірною та зобов'язати вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області щодо невиплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 23 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”від 18.11.2004 року як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 23 березня 2011 року по 22 липня 2011 року включно з урахуванням виплачених сум за даний період.
Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ананьївський районний суд Одеської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанцій.
Суддя: ОСОБА_2