Ухвала
23 грудня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Касьяна О.П.,
суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,
ОстапчукаД.О., Савченко В.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом виконавчого комітету Хустської міської ради до ОСОБА_3 про спонукання до вчинення дій та зобов'язання укласти договори
за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 13 березня 2015 року, -
У квітні 2014 року виконавчий комітет Хустської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про спонукання до вчинення дій та зобов'язання укласти договори.
В обґрунтування позову зазначив, що рішенням виконкому № 584 від 31 серпня 2007 року надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проектно-кошторисної документації на розширення ТПК «Карпати» в АДРЕСА_2 за рахунок дворогосподарств по АДРЕСА_1 та пунктом 2.5 даного рішення зобов'язано у відповідності до постанови Кабінету Міністрів № 40 від 24 січня 2007 року «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються до розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів» перерахувати на рахунок виконкому 10 % вартості реконструкції. 28 листопада 2008 року рішенням виконкому № 981 затверджено проектно-кошторисну документацію вартістю 3 051 845 грн та надано дозвіл ОСОБА_3 на розширення ТПК «Карпати» з прибудовою готельного корпусу в АДРЕСА_1. Пунктом 3.1 рішення зобов'язано відповідача укласти договір про обов'язкову пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
Сплата пайових внесків є необхідною умовою здійснення інвестиційної діяльності щодо будівництва (перебудови) об'єктів нерухомості у м. Хуст, якою займається відповідач. ОСОБА_3 отримала дозвіл на виконання будівельних робіт 18 грудня 2008 року за відсутності укладеного договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. 03 серпня 2011 року готельний комплекс ТПК «Карпати» в АДРЕСА_2, зведений нею, прийнято в експлуатацію, у 2013 році ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно.
Разом з тим, рішення виконкому Хустської міської ради № 584 від 31 серпня 2007 року та № 981 від 28 листопада 2008 року відповідачем проігноровані та не виконані.
З огляду на зазначене, позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду, зобов'язати ОСОБА_3 виконати п. 2.5 рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 584 від 31 серпня 2007 року та п. 3.1 рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 981 від 28 листопада 2008 року і укласти договори про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в м. Хуст.
Рішенням Хустського районного суду від суду від 25 листопада 2014 року позов задоволено.
Поновлено виконавчому комітету Хустської міської ради строк на звернення до суду.
У задоволенні позову виконавчого комітету Хустської міської ради до ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача виконати п. 2.5 рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 584 від 31 серпня 2007 року та п. 3.1 рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 981 від 28 листопада 2008 року і укласти договори про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в м. Хуст відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 13 березня 2015 року рішення Хустського районного суду від суду від 25 листопада 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Зобов'язано ОСОБА_3 виконати п. 2.5 рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 584 від 31 серпня 2007 року.
В іншій частині заявлених вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
У справі встановлено, що рішенням виконкому Хустської міської ради № 584 від 31 серпня 2007 року надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проектно-кошторисної документації на розширення ТПК «Карпати» в АДРЕСА_2 за рахунок дворогосподарств по АДРЕСА_1 та пунктом 2.5 даного рішення зобов'язано у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 40 від 24 січня 2007 року «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються до розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів» перерахувати на рахунок виконкому 10 % вартості реконструкції.
28 листопада 2008 року рішенням виконкому № 981 затверджено проектно-кошторисну документацію та надано дозвіл ОСОБА_3 на розширення ТПК «Карпати» з прибудовою готельного корпусу в АДРЕСА_1. Пунктом 3.1 рішення зобов'язано відповідача відповідно до ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову території» укласти договір про обов'язкову пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
18 грудня 2008 року інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області відповідачу ОСОБА_3 надано дозвіл на виконання будівельних робіт за № 2384.
03 серпня 2011 року інспекцією ДАБК у Закарпатській області за № ЗК143110238 зареєстрована Декларація готовність вищевказаного об'єкта до експлуатації.
За змістом ст. 27 Закону України «Про планування і забудову територій», що діяв станом на 31 серпня 2007 року, фізичні та юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, або юридичні особи, які отримали рішення сільської, селищної, міської ради чи уповноваженого на те виконавчого органу про погодження місця розташування об'єкта, мають право на одержання вихідних даних на проектування цього об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт.
Надання вихідних даних фізичним та юридичним особам у повному
обсязі забезпечується виконавчими органами відповідних міських рад або відповідними районними державними адміністраціями не пізніше ніж через два місяці після подання письмової заяви про надання цих даних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, крім випадку, передбаченого частиною сьомою цієї статті.
Вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 40 від 24 січня 2007 року «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів» (діяла станом на 31 серпня 2007 року), граничний розмір коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів (з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування), не може перевищувати: 20 відсотків вартості будівництва інженерних споруд та нежитлових будинків (крім будівель закладів культури і закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення); 10 відсотків вартості спорудження житлових будинків, будівель закладів культури і закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення.
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_3 станом на 31 серпня 2007 року не була забудовником, оскільки не мала дозволу на виконання будівельних робіт, а тому наведені нормативні положення на неї не поширюються, є безпідставними. Рішенням виконкому Хустської міської ради № 584 від 31 серпня 2007 року ОСОБА_3 отримала дозвіл на розробку проектно-кошторисної документації на розширення ТПК «Карпати» в АДРЕСА_2 за рахунок дворогосподарств по АДРЕСА_1 як особа, що має намір здійснити реконструкцію об'єкта містобудування у населеному пункті, а тому є замовником у розумінні ст. 27 Закону України «Про планування і забудову територій» та зобов'язана взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хуст.
Постанова Кабінету Міністрів України № 40 від 24 січня 2007 року втратила чинність на підставі постанови КМ № від 28 квітня 2009 року, а Закон України «Про планування і забудову територій» втратив чинність у зв'язку із прийняттям 17 лютого 2011 року Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно ч. 2 ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
З урахуванням викладеного, рішення виконкому Хустської міської ради № 584 від 31 серпня 2007 року, п. 2.5. якого визначено пайову участь ОСОБА_3 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хуст шляхом відрахування 10 % вартості реконструкції до місцевого бюджету, прийнято на підставі чинного на момент його прийняття законодавства. Тривалість невиконання цього рішення не скасовує його дію.
Крім того, обов'язок участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається й ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За змістом п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.
Щодо доводів скарги про сплив позовної давності та втрату чинності рішення виконкому Хустської міської ради № 584 від 31 серпня 2007 року внаслідок прийняття рішення 28 листопада 2008 року № 981, такі відхиляються.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Разом з тим, такої заяви ОСОБА_3 про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача матеріали справи не містять.
Рішення виконкому Хустської міської ради № 584 від 31 серпня 2007 року визначає розмір пайової участі ОСОБА_3, а рішення від 28 листопада 2008 року № 981 - її обов'язок укласти договір про пайову участь. Крім того, зі змісту рішення від 28 листопада 2008 року № 981 не вбачається умов про скасування дії рішення № 584 від 31 серпня 2007 року.
З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги не становлять підставу скасування ухваленого у справі із додержанням вимог матеріального та процесуального права рішення апеляційного суду, що залишається колегією суддів без змін відповідно до положень ст. 337 ЦПК України.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
Касаційну скаргуОСОБА_3 в особі представника відхилити.
Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 13 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.П. Касьян
Судді: В.І. Амелін
Т.П. Дербенцева
Д.О. Остапчук
В.О. Савченко