ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
28 грудня 2015 року № 826/9385/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства «Хорол-Інвест ЛТД»
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Приватне підприємство «Хорол-Інвест ЛТД» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 13 січня 2015 року № 0000041502.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/9385/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 09 липня 2015 року.
Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 серпня 2015 року адміністративну справу передано на розгляд судді Гарнику К.Ю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2015 року адміністративну справу № 826/9385/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14 вересня 2015 року, яке було відкладене судом на 28 вересня 2015 року, у зв'язку із неявкою сторін.
У судовому засіданні 28 вересня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському у районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено Приватного підприємства «Хорол-Інвест ЛТД» щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування, за результатом якої складено акт перевірки від 19 грудня 2014 року № 8739/26-53-15-02/36603007.
Перевіркою встановлено порушення Приватного підприємства «Хорол-Інвест ЛТД» пунктів 200.1, 200.3, 200.4, абз. «б» пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року в розмірі 165700,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 13 січня 2015 року № 0000041502, яким Приватному підприємству «Хорол-Інвест ЛТД» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 165700,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 41425,00 грн.
За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 13 січня 2015 року № 0000041502 залишено без змін, скарги позивача - без задоволення (копія рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 31.03.2015 № 5289/10/26-15-10-06 та ДФС України від 29.04.2015 № 9160/6/99-99-10-01-01-25 міститься в матеріалах справи).
Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням - рішенням й зазначає, що помилка у зазначені періоду, в якому виникла сума залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, не позбавляє платника податку права на отримання відповідної суми бюджетного відшкодування.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог з урахуванням вищенаведеного, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктами 200.2-200.3 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.Відповідно до п.200.6 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Пунктом 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодекс України встановлено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Пунктом 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 листопада 2014 року ПП «Хорол-Інвест ЛТД» було подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.
При цьому, у Додатку 2 до податкової декларації, який є розшифровкою до рядку 22 декларації, позивачем відображено, що періодом, у якому виникла сума відємного значення, є жовтень 2014 року.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає про те, що під час заповнення податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року, зокрема, додатку 2, було помилково вказано невірний період, за який заявлено вказану суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Так, зокрема, позивачем зазначено про те, що періодом, в межах якого утворилось відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, є вересень 2014 року., а не жовтень 2014 року, як вказано у відповідній податковій декларації з ПДВ (додатку 2).
При цьому, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав на те, що позивачем було неправомірно зазначено в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року період, за який заявлено суму бюджетного відшкодування в розмірі 165700,00 грн., зокрема, за жовтень 2014 року, оскільки у вказаному періоді позивачем було визначено позитивне значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного вказаного звітного періоду , що в свою чергу, свідчить про безпідставність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 165700,00 грн., в тому числі на рахунок платника податку та у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.
Проте, суд не приймає до уваги вказані твердження відповідача, у звязку з наступним.
Процедура заповнення податкових декларацій з податку на додану вартість визначається Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (далі по тексту - Порядок № 966)
Відповідно до розділу 5 Порядку 3 № 966 встановлено, що, якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18; якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19.
Сума від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 + рядок 21), відображається у рядку 22 (п. 4 Розділу 5 Порядку № 966).
Відповідно до п. 1 розділу 6 Порядку № 966 облік сум залишків відємного значення, що виникли в звітних (податкових) періодах до 01 лютого 2015 року, здійснюється в (Д2) (додаток 2), результати якого відображаються в розділі IV декларації.
Судом було досліджено зміст поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та додатку № 2 до вказаної декларації та встановлено, що позивачем було зазначено, що жовтень 2014 року є звітним (податковим) періодом, в якому виникла сума залишку відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в розмірі 265150, 00 грн., у той час, як в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року позивачем зазначена сума позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 165700, 00 грн.
Отже, порівнявши зміст вищевказаних податкових декларацій з податку на додану вартість, суд дійшов висновку про те, що вірним періодом, за який заявлено суму бюджетного відшкодування є саме вересень 2014 року, а не жовтень 2014 року.
Відтак, суд погоджується з позицією відповідача в частині того, що позивачем не вірно зазначено в Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року період, за який заявлено суму бюджетного відшкодування, разом з тим, суд звертає увагу на те, що положення ст. 200 Податкового кодексу України не обмежують право платника податку заявити про повернення суми бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло відємне значення.
Суд вбачає за доцільне зазначити і про те, що відповідна помилка в заповненні податкової декларації за жовтень 2014 року, зокрема Додатку № 2 до неї (Довідка про залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається погашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), не вплинула на розрахунки позивача із бюджетом або на визначення розміру від'ємного значення. Зворотного відповідачем як суб'єктом владних повноважень суду не доведено.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року була прийнята контролюючим органом 18 листопада 2014 року, що підтверджується квитанцією № 1, тобто, до моменту проведення перевірки.
Проте, як вбачається зі змісту акта перевірки, податковим органом під час перевірки було здійснено дослідження виключно податкових декларацій за жовтень 2014, що в свою чергу, на думку суду, свідчить про неповний характер здійсненої перевірки.
Також, слід зазначити і про те, у відповідності до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, завданням контролюючого органу у разі визначення платнику податків грошових зобов'язань за результатами перевірки податкової звітності, складеної з методологічними помилками, є з'ясування економічної суті господарських операцій та визначення податкових зобов'язань як у бік їх збільшення, так і у бік їх зменшення.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що з аналізу вищенаведених норм, виходячи із сутності бюджетного відшкодування, викладеної в пп. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 та в п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому склалася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку, згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів.
Суд звертає увагу, що сума, розрахована за правилами статті 200 Податкового кодексу України, набуває статусу бюджетного відшкодування та підлягає поверненню з бюджету.
Отже, отримання платником податку відповідної суми бюджетного відшкодування є його безпосереднім правом, яке повинно бути реалізоване за умови дотримання вимог, які передбачені в ст. 200 Податкового кодексу України.
Проте, виявлена відповідачем помилка фактично позбавила платника податків права на розпорядженням наявним у нього від'ємним значенням в порядку, визначеного пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу України.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування спірного податкового повідомлення - рішення від 13 січня 2015 року № 0000041502.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного підприємства «Хорол-Інвест ЛТД» підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов Приватного підприємства «Хорол-Інвест ЛТД» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13 січня 2015 року № 0000041502.
3. Судові витрати в сумі 409,75 грн. присудити на Приватного підприємства «Хорол-Інвест ЛТД» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник