28 грудня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/1282/15-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дембіцького П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до Управління освіти, молоді та спорту Новоселицької РДА про виконання вимог,-
Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача виконати вимоги Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області від 08.04.2015 р. № 24-23-13/65, а саме: забезпечити відшкодування збитків в сумі 30448,63 грн. у дохід загального фонду районного бюджету за рахунок винних осіб якими допущено вказане правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що в період з 22.12.2014 року по 18.03.2015 року в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Управління освіти, молоді та спорту Новоселицької районної державної адміністрації за період з 01.05.2013 року по 31.01.2015 року посадовими особами позивача було виявлено ряд фінансових порушень, які зафіксовані в Акті ревізії від 25.03.2015 року № 24-23-37/1.
08.04.2015 року Глибоцькою МДФІ на адресу Управління освіти, молоді та спорту Новоселицької районної державної адміністрації направлено вимогу від 08.04.2015 року № 24-23-13/365 про усунення порушень законодавства виявлених ревізією в термін до 08.05.2015 року.
На момент подачі позову до суду відповідач порушення виявлені ревізією фінансово-господарської діяльності Управління освіти, молоді та спорту Новоселицької РДА, а саме вимогу в частині стягнення з винних осіб коштів, понесених витрат за сторонніх осіб, які самовільно підключилися до повітряної електролінії табору "Калинка" в сумі 30448,63 грн., з яких 28707,25 грн., перерахувати до загального фонду районного бюджету, не усунув (а.с. 98).
У судовому засіданні представник позивача з урахуванням зазначених обставин, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач надіслав до суду заперечення у якому просив суд зупинити провадження у справі до прийняття рішення Новоселицьким РВ УМВС України з даного питання, однак представник позивача заперечив щодо зупинення провадження у справі, зазначаючи про обов'язковість виконання вказаної вимоги відповідачем.
Представник відповідача, неодноразово у судових засіданнях намагався примиритись у зв'язку з необхідністю стягнення коштів з винних осіб. При цьому зазначав, що органом досудового розслідування відкрито кримінальне провадження, яке триває, вживаються заходи щодо встановлення винних осіб. (а.с.115-118, 190-191).
Сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи викладене, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено наступне.
У період з 22.12.2014 р. по 18.03.2015 року посадовими особами позивача відповідно до плану роботи на підставі направлень № 24-23-37/225 від 22.12.2014 року, №24-23-37/226 від 25.12.2015 року, № 24-23-37/18 від 02.02.2015 року, №1149 від 22.12.2014 року, №1153 від 24.12.2014 року, №1154 від 30.12.2014 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління освіти, молоді та спорту Новоселицької районної державної адміністрації за період з 01.05.2013 року по 31.01.2015 року.
Під час проведення ревізії, посадовими особами позивача виявлено порушення п.1, п.5, п. 20. п 29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 в частині здійснення об'єктом контролю витрат не пов'язаних із виконанням своїх функцій установи. Внаслідок допущеного порушення загальному фонду районного бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 30448,63 гривень.
За наслідками ревізії складено Акт № 24-23-37/1 від 25.03.2015 року, який отримано директором Начальником Управління освіти, молоді та спорту Новоселицької РДА про що свідчить підпис про отримання.
На підставі зазначеного Акту № 24-23-37/1 від 25.03.2015 року, відповідачеві 08.04.2015 року направлено вимогу № 24-23-13/365 про усунення порушень законодавства виявлених ревізією в термін до 08.05.2015 року.
На день звернення до суду, посадовими особами Управління освіти, молоді та спорту Новоселицької РДА, вимога в частині стягнення коштів із винних осіб, які самовільно підключилися до повітряної електролінії табору "Калинка" в сумі 30448,63 грн., не виконана. Вищевказану вимогу в судовому порядку, не оскаржено.
Оскільки відповідач фактично не виконав вимогу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області, позивач звернувся до суду за її примусовим виконанням.
З урахуванням зазначених вище обставин, суд з метою визначення характеру спірних правовідносин та змісту правової вимоги, закону, який їх регулює, а також фактів, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, зобов'язаний з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених обставин.
Судом неодноразово було зобов'язано сторони надати суду належні докази, з приводу виникнення спірних питань. З цього приводу розгляд справи неодноразово відкладався, зупинявся за клопотанням сторін, з метою примирення, отримання належних письмових доказів.
Оскільки сторони на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення не надали належні докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 11, 69-71 КАС України витребовував від письмові докази, які б підтвердили, або спростували виникнення спірних правовідносин.
Частиною 1 ст. 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Дослідженням письмових доказів, а саме вимоги Глибоцької МДФІ від 08.04.2015 року встановлено, що на підставі Акту перевірки № 24-23-37/1 від 25.03.2015 року начальником Глибоцької МДФІ було прийнято вимогу № 24-23-13/365 від 08.04.2015 року «Про усунення порушень законодавства» та зобов'язано вчинити дії.
Так, у пункті 3 зазначеної вимоги зазначено, що в порушення п.1, п. 5, п.20, п.29 Порядку 228 Управлінням освіти понесено витрати за сторонніх осіб, які самовільно підключилися до повітряної електролінії табору «Калинка» на загальну суму 30448,63 грн., внаслідок чого допущено порушення, завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 30448,63 грн. У пункті 4 вимоги щодо зобов'язання вчинити дії, зобов'язано відповідача стягнути коштів із винних осіб, понесені за витрати сторонніх осіб, які самовільно підключилися до повітряної електролінії табору «Калинка» в сумі 30448,63 грн. (а.с. 98).
Дослідженням Постанов про накладення адміністративного стягнення, винесених заступником начальника ДФІ в Чернівецькій області від 26.03.2015 року, а саме постанови № 51-25/2015 стосовно ОСОБА_1, постанови № 53-25/2015 стосовно ОСОБА_2, постанови № 52-25/2015 стосовно ОСОБА_3, постанови № 55-25/2015 стосовно ОСОБА_4, постанови № 54-25/2015 стосовно ОСОБА_5, постанови № 56-25/2015 стосовно ОСОБА_6, встановлено, що вказаних осіб визнано винними у неякісному проведенні інвентаризації матеріальних цінностей, накладено стягнення у вигляді штрафу. Інших порушень, пов'язаних із розглядом спірного питання посадовими особами позивача не зазначено, та не притягнуто їх до відповідальності. (а.с. 149-154).
Із змісту супровідного листа від 08.04.2015 року №24-23-15368 вбачається, що позивачем на адресу Начальника Новоселицького РВ УМВС України в Чернівецькій області направлено матеріали по Акту ревізії № 24-23-37/1 від 25.03.2015 року фінансово-господарської діяльності Управління освіти, молоді та спорту Новоселицької РДА для проведення перевірки та встановлення винних осіб. У випадку застосування до працівників управління заходів дисциплінарного впливу позивач просить проінформувати Глибоцьку МДФІ (а.с. 121-123).
Із змісту довідки УМВС України в Чернівецькій області Новоселицького РВВС від 19.06.15р. № 5006 вбачається, що по факту незаконного підєднання та викрадення електроенергії з електромережі, відомості внесено до ЄРДР, триває досудове розслідування, вживаються заходи до становлення винних у вчиненні кримінального правопорушення. (а.с.117-118).
Із змісту довідки ГУ національної поліції в Чернівецькій області Новоселицького райвідділу поліції від 14.12.15 № 37/602 вбачається, що по кримінальному провадженню триває досудове розслідування, вживаються заходи до становлення винних у вчиненні кримінального правопорушення (а.с. 190-191).
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.10 Наказу від 19.10.2006 р. № 346/1025/685/53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 році за № 1166/13040 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України" документування результатів ревізії здійснюється відповідно до законодавства з питань державного фінансового контролю. При цьому в акті ревізії обов'язково відображаються встановлені факти порушень законодавства (назва, дата, номер, стаття чи пункт нормативно - правового акта), розмір матеріальної шкоди (збитків), посадові (службові) особи, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства та завдано матеріальну шкоду.
З урахуванням досліджених письмових доказів, суд приходить до висновку, що у ході вказаної ревізії фінансово-господарської діяльності Управління освіти, молоді та спорту Новоселицької РДА винних осіб, які самовільно підключилися до повітряної електролінії табору "Калинка", не встановлено, матеріали з цього приводу направлено до правоохоронного органу для їх встановлення.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно відмовити з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Із змісту статті 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Викладене свідчить про те, що суд, як орган судової влади, повинен діяти у відповідності до Конституції та Законів України і захищати порушене право в спосіб установлений законом.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” від 26.01.1993 р. № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII в редакції чинній на момент виникнення відносин).
Відповідно до ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Пунктом 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550 (далі - Порядок) визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Відповідно до п. 46 Порядку якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Згідно із п. 49 Порядку у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.
Із змісту вказаних положень законодавства вбачається, що позивач здійснює фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Відповідний контроль здійснюється шляхом проведення ревізії. У випадку встановлення порушень законодавства, відповідач має право пред'являти письмову вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства. Між тим, зміст вимоги відповідача повинен узгоджуватися з приписами чинного законодавства, що, зокрема, означає те, що вимога повинна містити вичерпну вказівку підконтрольному суб'єкту щодо вчинення дій, які відповідно до норм законодавства будуть направлені на усунення порушених вимог закону.
Судом встановлено, що з урахуванням виявлених порушень, відповідач на підставі висновків акту ревізії, надіслав позивачу лист 08.04.2015 р. № 24-23-13/65 “Про направлення вимог щодо усунення порушень” з вимогами.
За змістом п. 1, 7, 10 ст. 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п.п. 4.3 п. 4 Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 р. № 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 р. за № 1212/19950, державна фінансова інспекція, відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Пунктом 2.10 Наказу від 19.10.2006 № 346/1025/685/53, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 році за № 1166/13040 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України" передбачено, документування результатів ревізії здійснюється відповідно до законодавства з питань державного фінансового контролю. При цьому в акті ревізії обов'язково відображаються встановлені факти порушень законодавства (назва, дата, номер, стаття чи пункт нормативно - правового акта), розмір матеріальної шкоди (збитків), посадові (службові) особи, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства та завдано матеріальну шкоду.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
На думку суду, вимога органу державного фінансового контролю, яка стосується забезпечення відшкодування збитків завданих державі чи об'єкту контролю, за рахунок винних осіб, якими допущено вказане порушення, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути кошти на відшкодування виявлених в ході перевірки збитків.
У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, що розглядається, Державна фінансова інспекція у Чернівецькій області пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії Управління освіти, молоді та спорту Новоселицької РДА - стягнути кошти із винних осіб, які самовільно підключилися до повітряної електролінії табору "Калинка" в сумі 30448,63 грн. При цьому, суд констатує, що вимога позивача вказує на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, а тому вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Крім того, аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена в постановах Верховного Суду України від 15.04.2014 р. (справи №21-40а14, 21-63а14), 13.05.2014 р. (справа №21-89а14), 20.05.2014 р. (справа №21-93а14), 28.10.2014 р. (справа №21-462а14), 20.01.2015 р. (справа №21-603а14), висновки яких є обов'язковими для врахування судами у відповідності до положень ч. 2 ст.161 та ч. 1 ст.244-2 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов'язання відповідача виконати вимоги 08.04.2015 р. № 24-23-13/65 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст. 122, статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя П.Д. Дембіцький