19 жовтня 2015 р. Справа № 804/12748/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді - Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
31.08.2015р. Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з останнього на користь держави кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1223,09грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування та повинен сплачувати єдиний податок, проте в порушення вимог чинного законодавства він не сплатив у граничні строки визначені законом суму єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1223,09грн., що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Ухвалою суду від 03.09.2015р. відкрито скорочене провадження у адміністративній справі №804/11615/15 та запропоновано відповідачу у 10-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття скороченого провадження та копій документів подати заперечення проти позову та докази, які у нього є, або заяву про визнання позову.
Відповідачем, якому ухвали суду надсилались у відповідності до вимог, встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано вимог ухвал суду, заперечень на позовну заяву та докази, які у нього є, або заяву про визнання позову не подано.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи у порядку скороченого провадження.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) знаходиться на податковому обліку як платник податків в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується довідкою податкового органу, що міститься в матеріалах справи.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
На підставі п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно з п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Відповідно до п. 294.2 ст. 294 ПК України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
ФОП ОСОБА_1 16.02.2015р. було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій платник обрав групу платника єдиного податку та ставку податку відповідно до розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 295 ПК України визначено порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.
Відповідно до п.295.3 вказаної статті платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідач на час звернення до суду з адміністративним позовом не сплачував до бюджету у встановлені законодавством строки суми єдиного податку з фізичних осіб, належні до щомісячної сплати, в зв'язку з чим останній має податкову заборгованість по єдиному податку (недоїмку) в сумі 1223,09грн.
Податковий борг виник внаслідок:
-несплати суми щомісячного авансового внеску, нарахованого за заявою платника про застосування спрощеної системи оподаткування №1504645104384 від 16.02.2015р. по строку сплати 20.04.2015р. у розмірі 243,60грн.;
-несплати суми щомісячного авансового внеску, нарахованого за заявою платника про застосування спрощеної системи оподаткування №1504645104384 від 16.02.2015р. по строку сплати 20.05.2015 року в розмірі 243,60 грн.;
-несплати суми щомісячного авансового внеску, нарахованого за заявою платника про застосування спрощеної системи оподаткування №1504645104384 від 16.02.2015р. по строку сплати 20.06.2015 року в розмірі 243,60 грн.;
-несплати суми щомісячного авансового внеску, нарахованого за заявою платника про застосування спрощеної системи оподаткування №1504645104384 від 16.02.2015р. по строку сплати 20.07.2015 року в розмірі 243,60 грн.;
-несплати суми щомісячного авансового внеску, нарахованого за заявою платника про застосування спрощеної системи оподаткування №1504645104384 від 16.02.2015р. по строку сплати 20.08.2015 року в розмірі 243,60 грн.
Відповідні розрахунки суми заборгованості підтверджуються довідкою позивача станом на 27.08.2015р. та копією облікової картки відповідача, що знаходиться в матеріалах справи.
Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 59 вказаного Кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом з'ясовано, що контролюючим органом на адресу відповідача направлялась податкова вимога від 25.05.2015р. №3380-25. Докази надіслання вимоги містяться в матеріалах справи.
Матеріалами справи підтверджується, що загальна сума боргу ФОП ОСОБА_1 складає 1223,09грн.
Докази сплати такої відповідачем в повному обсязі у справі відсутні.
Згідно з ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому, податкові зобов'язання відповідача підлягають погашенню за рахунок примусового стягнення його активів.
Керуючись ст.ст.158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1223,09грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2