2/8650/15
760/21126/15-ц
28 грудня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_3, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
Заявник звернувся до суду із вищезазначеною заявою
Ухвалою суду від 04 грудня 2015 року заяву було залишено без руху. Так, судом акцентована увага заявника на необхідності приведення заяви у відповідність до вимог ст. ст. 119-120 ЦПК України.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення 14 грудня 2015 року заявник отримав вказану ухвалу.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд прийшов до наступного висновку.
Імперативні положення ст.258 ЦПК України прямо передбачають реквізити, які обов'язково має містити заява про встановлення того чи іншого факту. Так, зокрема, заявником не зазначено, яка мета встановлення факту.
Визначення мети допоможе заявнику визначитись і з порядком розгляду його заяви, встановити перелік заінтересованих осіб, які необхідно залучити до участі в справі.
Так, зокрема, мова може йти про виключну підсудність розгляду справи, оскільки в заяві порушується питання про можливе прийняття спадщини нерухомого майна.
Частиною 3 статті 235 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Тобто на вказану категорію справ розповсюджуються вимоги ст.ст.119 - 121 ЦПК України, а відповідно в разі наявних недоліків, заява може бути залишена без руху.
Проте заявник цих вимог не дотримався.
Відповідно до ч 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Заявник зобов'язаний сплатити судовий збір та надати суду на підтвердження оригінал платіжного документа (ч.5 ст.119 ЦПК України), проте зазначені вимоги також не були дотримані.
Крім того, згідно п.5 ч.2 ст.119 ЦПК України заявник зобов'язаний викласти всі обставини на підтвердження своїх вимог і зазначити докази на їх підтвердження, проте останній цих вимог закону не дотримався.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Отже, суд приходить до висновку, що вищезазначені судом недоліки, в строк не були усунені, відтак позовна заява вважається неподаною і належить поверненню позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_3, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - визнати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявникові, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .
Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя В.С. Кицюк