Справа №201/17913/15-к
Провадження 1-кс/201/10345/2015
24 грудня 2015 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015, -
ОСОБА_3 звернулася до суду із вищезазначеним клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що в рамках здійснення досудового слідства кримінального провадження №32015040650000001 від 12.02.2015 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 08 жовтня 2015 року накладено арешт на майно, яке належить ФОП ОСОБА_3 на праві власності. Оскільки ОСОБА_3 не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, остання просить скасувати арешт на належне ФОП ОСОБА_3 майно та повернути останнє.
Представник заявника надав суду заяву, в якій просив задовольнити клопотання, що з урахуванням ч. 6 ст. 9 КПК України, дозволяє суду застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дане клопотання без участі останнього, з метою прийняття процесуального рішення по ньому в розумні строки.
Слідчий надав суду заяву, в якій заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту з майна.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2015 року у справі №201/15681/15-к (провадження 1кс/201/9283/2015) було задоволено клопотання слідчого СВ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, в тому числі і на майно, яке належить ФОП ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 4 ч 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.
Вирішуючи вимоги заявника у судовому засіданні, а також приймаючи до уваги відсутність законодавчо визначених підстав для подальшого арешту майна ФОП ОСОБА_3 , а також те, що як встановлено у судовому засіданні у кримінальному провадженні ОСОБА_3 не є підозрюваною особою, не має будь-якого процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні, не був присутніми при накладенні арешту, у кримінальному провадженні не встановлено осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не встановлено достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
До того ж, слідчий суддя вважає за необхідне послатися на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
З огляду на це слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право зяавника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Зважаючи на викладене, вимоги клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015 на майно, яке належить ФОП ОСОБА_3 , підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 170-174, 376 КПК України, суд -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015 задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015 у справі № 201/15681/15-к на майно, яке належить ФОП ОСОБА_3 , скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1