Справа № 201/18220/15-к
Провадження № - 1кп/201/232/2015
29 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська заяву лікаря-психіатра ОСОБА_3 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку в умовах КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка № 1 відносно ОСОБА_4 , 1976 року народження, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6
лікар ОСОБА_3
обвинувачена ОСОБА_4
Лікар-психіатр звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з заявою в якій просить продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку в умовах КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка № 1 відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування заяви посилався на те, що ОСОБА_4 обвинувачувалась у вчиненні дій, які підпадають під ознаки злочину передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України, однак рішенням СПЕК від 22.11.2010 р. вона визнана психічно хворою та постановою Ворошилівського районного суду м. Донецька від 10.02.2011 р. до неї застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до Української психіатричної лікарні з суворим наглядом. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.08.2015 р. було змінено вид психіатричної допомоги зі стаціонарної на амбулаторну та ОСОБА_4 розпочала лікування у КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка № 1». При цьому останні щомісячно відвідувала лікаря, регулярно приймала підтримуюче лікування та її психічний стан покращився.
02.12.2015 р. ОСОБА_4 була оглянута комісією лікарів-психіатрів, яка дійшла висновку покращення стану ОСОБА_4 , однак в зв'язку коротким терміном спостереження застосування примусових заходів медичного характеру необхідно продовжити.
В судовому засіданні лікар вирішення заяви залишила на розсуд суду, так як стан ОСОБА_4 значно покращився а необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру викликана тільки тим, що ОСОБА_4 короткий час перебувала на лікуванні в КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка № 1».
ОСОБА_4 та її захисник просили відмовити в задоволенні клопотання лікаря, посилаючись на те, що підстав для продовження застосування примусових заходів медичного характеру не має.
Прокурор просив задовольнити клопотання лікаря.
Заслухавши учасників та дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні актом амбулаторної СПЕ № 1256 від 22.11.2010 р. встановлено, що ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України виявила хронічне психічне захворювання: шизофренія, непереривний тип протікання, параноїдна форма, параноїдний синдром та є неосудною особою.
Постановою Ворошилівського районного суду м. Донецька від 10.02.2011р. до ОСОБА_4 застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді надання психіатричної допомоги шляхом госпіталізації в психіатричну установу з суворим наглядом.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28.01.2015 р. змінено примусові заходи медичного характеру на примусове лікування в психіатричній лікарні зі звичайним наглядом.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.08.2015 р. змінено стосовно ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру з примусового лікування у психіатричному стаціонарі зі звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Як вбачається з висновку № 3829 від 02.12.2015 р. комісії лікарів-психіатрів КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка № 1» ДОР м. Дніпропетровська за період амбулаторного лікування ОСОБА_4 щомісячно відвідувала дільничного психіатра, регулярно приймала підтримуюче лікування. Психічний стан хворої покращився. Захворювання набуло стабільного характеру, про що свідчить упорядкована поведінка, рівний настрій, відсутність психотичної симптоматики, агресивних тенденцій, афективних порушень з виявленням правильних соціальних настанов. Враховуючи стабільний психічний стан хворої, впорядковану поведінку, відсутність психотичної симптоматики можна констатувати ремісію класу «В» хронічного психічного захворювання, що свідчить про відсутність на даний час проявів соціальної небезпеки хворої для оточуючих, але зважаючи на короткий термін спостереження в амбулаторних умовах - з 01.09.2015р. - комісія вважала за необхідне продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторного примусового лікування в умовах КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка № 1» ДОР.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 КК України продовження застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження застосування таких примусових заходів.
Згідно ч. 3 ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченомустаттею 95 Кримінального кодексу України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До письмової заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження застосування таких примусових заходів.
Як вбачається з висновку № 3829 від 02.12.2015 р. комісії лікарів-психіатрів КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка № 1» ДОР та пояснень лікаря в судовому засіданні ОСОБА_4 фактично не потребує продовження застосування до неї примусових заходів медичного характеру, а висновок лікарів ґрунтується лише на нетривалості перебування ОСОБА_4 на амбулаторному лікуванні, тобто висновок лікарів по суті не обґрунтовує необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 .
За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви лікаря та, як наслідок, необхідність відмови в її задоволенні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 95 КК України, ст. 514 КПК України
В задоволенні заяви лікаря-психіатра ОСОБА_3 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку в умовах КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка № 1 відносно ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня проголошення ухвали суду.
Суддя: ОСОБА_1