Справа № 201/18141/15-к
Провадження 1-кс/201/10478/2015
25 грудня 2015 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі заявника - ОСОБА_3 , адвоката - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області, -
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо нерозгляду у встановлений строк скарги від 11 грудня 2015 року, поданої в порядку ст. 308 КПК України. У зазначеній скарзі про недотримання розумних строків виконання визначених процесуальних дій в кримінальному провадженні заявник просив прокурора визнати дії прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 незаконними та відсторонити останню від процесуального керівництва у межах кримінального провадження № 42015040000000690.
Скаржник у судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Адвокат ОСОБА_4 підтримав думку ОСОБА_3 та просив скаргу задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на її необгрунтованість.
Вислухавши думку сторін судового провадження, а також дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається зі матеріалів скарги, 11 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до прокуратури Дніпропетровської області із скаргою в межах кримінального провадження №42015040000000690 щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування. Зокрема, у зазначеній скарзі про недотримання розумних строків виконання визначених процесуальних дій в кримінальному провадженні заявник просив прокурора визнати дії прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 незаконними та відсторонити останню від процесуального керівництва у межах кримінального провадження № 42015040000000690.
Однак станом на час розгляду скарги жодної відповіді скаржник не отримав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 308 КПК України прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Статтею 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Кодексу досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 36 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
При цьому частиною 2 цієї норми передбачено повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, повноваження щодо проведення певних процесуальних дій у кримінальному провадженні, зокрема проведення указаних процесуальних дій, є правом прокурора, а не обов'язком, а тому у суду відсутні повноваження щодо зобов'язання його вчинити такі дії.
Частиною 2 ст. 307 КПК України встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що скарга на бездіяльність прокуратури підлягає частковому задоволенню у зв'язку з тим, що станом на момент розгляду скарги заявника не повідомлено про результати розгляду скарги і у зв'язку із тим, що вирішення викладених у ній питань відноситься до виключної компетенції прокурора, слідчого і повинно вирішуватися за наслідками розгляду скарги прокурором по суті із встановленням ним права у заявника на звернення із такою скаргою і з урахуванням встановлених у кримінальному провадженні відомостей та обставин з дотриманням вимог КПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 376 КПК України, суд -
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу прокуратури Дніпропетровської області розглянути скаргу ОСОБА_3 від 11 грудня 2015 року за вих. №С-221 з дотриманням строку, визначеного ст. 308 КПК України, про що його повідомити.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1