Справа № 201/3181//15-ц
2/201/3660/2015
22 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Демидової С.О.
за участю секретаря Пєронкова М.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова компанія» про відшкодування збитків в наслідок ДТП. В обґрунтування своїх позовних вимог з урахуванням їх уточнень позивач посилається на те, що він є власником транспортного засобу «Кіа Ріо» державний номер НОМЕР_1. Так, згідно протоколу АБ 2 № 835376 від 08 січня 2014 року близько 10 години 30 хвилин його син ОСОБА_3 керуючи даним транспортним засобом рухаючись на перехресті вул. Медичної та пр. Гагаріна в м. Дніпропетровську, потрапив у дорожньо - транспортну пригоду, а саме відбулося зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2014 року відносно ОСОБА_3 адміністративне провадження закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Внаслідок ДТП було пошкоджено транспортний засіб позивача та спричинено збитки в розмірі 106 504 грн. яку позивач просить стягнути 50 000 грн. зі страхової компанії відповідно до страхового полісу та 56 504 грн. з ОСОБА_2
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено винність ОСОБА_2 у скоєння даної ДТП.
Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в судове засідання не з*явилися про день, час та місце слухання справи були повідомленні належним чином, надали суду письмові заперечення, в яких просили відмовити в задоволення позовних вимог позивача, оскільки не надано належних доказів, що саме ОСОБА_2 був винний у скоєння дорожньо - транспортної пригоди.
Вислухавши сторони, допитавши в судовому засіданні свідків, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пункт 4 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013р «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК). З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Судом встановлено, що 08 січня 2014 року близько 10 години 30 хвилин ОСОБА_3 керував транспортним засобом «Кіа Ріо» державний номер НОМЕР_1, власником якого є позивач, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу /а.с. 8/, та на перехресті вул. Медичної та пр. Гагаріна в м. Дніпропетровську, потрапив у дорожньо - транспортну пригоду, а саме відбулося зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2.
08 січня 2014 року на ім*я ОСОБА_3 було складено протокол про скоєння адміністративного правопорушення /а.с. 9/, а 07 березня 2014 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська винесено постанову про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення /а.с. 15-16/, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду від 18 квітня 2014 року /а.с. 17-18/.
Цивільно - правова відповідальність власника транспортного засову Додж застрахована в ПАТ «СК Українська страхова група», що підтверджується полісом №АС/8359862 /а.с. 93/.
Стаття 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
09 січня 2014 року до страхової компанії з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування звернувся ОСОБА_2 /а.с. 94-95/, а 02 червня 2014 року до страхової компанії звернувся ОСОБА_1 з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від третьої особи /а.с.96/.
Згідно довідки відділу ДАІ м. Дніпропетровська від 10 липня 2014 року № 14/1-1013 адміністративний протокол на ОСОБА_2 за порушення правил дорожнього руху України не складався, постанова про визнання його винним у скоєння ДТП не виносилась /а.с. 97/, тому позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування /а.с. 97/.
Представником ОСОБА_2. суду надано висновок № 1170-14 судового автотехнічного дослідження за заявою ОСОБА_2 від 15 квітня 2014 року згідно якого вказано «враховуючи те, що водій ОСОБА_3 діяв всупереч вимогам п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України» і не надав переваги в русі автомобілю «Додж, який рухався … з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух», допустив зіткнення з автомобілем «Додж», який здійснював рух по пр. Гагаріна в напрямку вул. Телевізійна, дає підстави дійти висновку про невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п. 8.7.3 «е» Правил Дорожнього руху України. /а.с.45-48/.
Згідно висновку № 7 судової автотехнічної експертизи в адміністративній справі за ст. 124 КУпАП України відносно ОСОБА_3 від 20 лютого 2014 року встановлено, що в даній ДТП з технічної точки зору, для забезпечення безпеки дорожнього руху, учасники ДТП повинні були діяти: водій ОСОБА_3 відповідно вимогам п.п. 8.7.3 «е», 10.1, 12.3 Правид дорожнього руху України, а водій ОСОБА_2 відповідно вимогам п. 11.4 в горизонтальній дорожній відмітці 1.3 ПДР України. В даній дорожній обстановці з технічної точки зору, дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 11.4 та горизонтальній дорожній розмітці 1.3 ПДР України що знаходиться в причинному зв*язку з даною ДТП, та мав технічну можливість не допустити даної пригоди. В діях ОСОБА_3 в даній пригоді з технічної точки зору не вбачається невідповідності вимогам ПДР України, які находяться в причинному зв'язку з даною пригодою. /а.с.54-56/.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили факт скоєння дорожньо - транспортної пригоди 08 січня 2014 року.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
ОСОБА_1 надано суду висновок № 7 судової автотехнічної експертизи в адміністративній справі за ст. 124 КУпАП України відносно ОСОБА_3 від 20 лютого 2014 року, яка на думку позивача, підтверджує вину ОСОБА_2 у даній ДТП, однак суд не може вважати дане дослідження належним доказом вини відповідача ОСОБА_2, оскільки дана експертиза була проведено не у вказаній цивільній справі, а отже суд не може вважатися дану експертизу належним доказом.
В судовому за сіданні сторонами клопотання про призначення автотехнійчної експертизи не заявлялося.
На підтвердження розміру матеріальної шкоди ОСОБА_1 надав
замовлення - наряд на виконання робіт по ремонту обслуговування автомобілів.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, а також те що позивачем не надано належних доказів спричинення даної шкоди саме з вини ОСОБА_2, не доведено, що дії останньої були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілити на підставі ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.О. Демидова