Дата документу Справа №
Єдиний унікальний № 310/9983/14 Головуючий у 1 інстанції
№ провадження 22-ц/778/6775/15 ОСОБА_1
Доповідач: Бєлка В.Ю.
24 грудня 2015 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Онищенко Е.А.
ОСОБА_2
При секретарі: Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на своє утримання на період навчання та додаткових витрат на утримання дитини,
У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який в ході розгляду справи уточнювала та доповнювала, до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на своє утримання на період навчання та додаткових витрат на утримання дитини, посилаючись на те, що її батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 26.10.19094 року по 21.01.2003 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
Вона народилась 26 березня 1995 року.
З 01 вересня 2013 року вона навчається у Бердянському державному педагогічному університеті на денному відділенні на платній основі - факультет економіки та управління за спеціальністю 6.030504 Економіка підприємств (Економіка).
Строк закінчення навчання 30 червня 2017 року.
Згідно договору № 3831 від 22.08.2013 року про надання освітніх послуг навчальними закладами загальна вартість освітньої послуги становить 25 200 грн., вартість за семестр навчання становить 3 150 грн.
Вона навчається на стаціонарній формі навчання, не працює, не має ніякого джерела доходу, знаходиться повністю на утриманні своєї матері, та потребує матеріальної допомоги.
Зазначає, що відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги в оплаті навчання не надає.
Вказує, що батько, у відповідності до вимог ст.185 СК України, має обов'язок надавати їй допомогу на період навчання та брати участь у додаткових витратах на утримання дитини.
Посилаючись на зазначені обставини просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на період навчання у розмірі 1 000 грн., починаючи стягнення з моменту подачі позову до суду і до 30.06.2017 року до закінчення навчання, стягнути додаткові витрати у розмірі 12 600 грн. та додаткові витрати в сумі 1 220 грн.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 вересня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку платника аліментів щомісячно на період її навчання, починаючи з 28 листопада 2014 року по 30 червня 2017 року.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір на користь держави у розмірі 243 грн. 60 коп.
В частині стягнення аліментів рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 21 січня 2003 року. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається у Бердянському державному педагогічному університеті на 2 курсі денного відділення на платній основі. Згідно контракту плата за один рік навчання складає 6300 грн.
Відповідач є приватним підприємцем, має регулярний дохід, тому суд правильно визначив розмір аліментів у частковому відношенні у розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку. Рішення суду в цій частині відповідно до змісту апеляційної скарги не оскаржується, і колегія підстав для його скасування не вбачає.
Разом з тим, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення 12600 грн. половини вартості навчання та 1220 грн. витрат на придбання одягу, які позивач визначив як додаткові витрати, оскільки всі витрати пов'язані з навчанням дитина у тому числі і вартість навчання передбачені ст. 199 СК України, щодо яких суд і задовольнив позов.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують з наведених вище обставин.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 вересня 2015 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: