про залишення позовної заяви без руху
справа № 415/7337/15-ц
провадження № 2/415/4205/15
09.12.15 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Бойко С.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Лисичанської нотаріальної контори про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності,-
08.12.2015 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі Лисичанської нотаріальної контори про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п.4 ч.2 ст. 119 ЦПК України, а саме: позивачем не вказано ціну позову щодо вимог майнового характеру, яка визначається за правилами, встановленими ст. 80 ЦПК України.
Так, згідно ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на нерухоме майно дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно до п. 5. ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
В позовній заяві позивачем в обґрунтування позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу квартири між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, укладеного 05.12.1994 р., реєстр № 1-7488, посвідченого державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, дійсним та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, не зазначені докази недійсності вищевказаного договору купівлі-продажу, отримання продавцем ОСОБА_2 коштів за продаж спірної квартири, та не надано доказів на підтвердження цих обставин (документ, який підтверджує недійсність договору купівлі-продажу квартири між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, укладеного 05.12.1994 р., реєстр № 1-7488, посвідченого державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, розписки про отримання продавцем ОСОБА_2 коштів за продаж спірної квартири, довідки БТІ м. Лисичанська від 02.04.1997 р. тощо). Згідно позову та доданих до нього документів вбачається, що договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 05.12.1994 р., реєстр № 1-7488, посвідчений державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, є дійсним, а право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачем, про що свідчить реєстраційний напис на договорі купівлі-продажу спірної квартири.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Оскільки захищатися може тільки порушене або оскаржене право, з позову не вбачається за захистом яких порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів звернувся позивач.
Крім того, з позову вбачається, що відповідачем зазначено Державу України в особі Лисичанської нотаріальної контори, однак із позовних вимог не вбачається, чим саме відповідачем були порушені права позивача.
Також, позивачем зазначено, що його право власності на спірну квартиру ніде та ніким в судах України не оспорювалося.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 138 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.
Про те, що подання потрібних доказів є неможливим та у позивача є складнощі з приводу подання вищевказаних доказів, в позові не зазначено. Клопотання про забезпечення доказів позивачем не заявлено.
Позовна заява не відповідає вимогам ч.5 ст.119 ЦПК України, оскільки до позовної заяви не додано документ, який підтверджує сплату судового збору.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач за подання до суду позову щодо вимог майнового характеру повинен сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та на підставі ч. 1 ст. 121 ЦПК України, надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 82, ч. 5 ст. 119, ч. 1 ст. 121, ст.ст. 209-210 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Лисичанської нотаріальної контори про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності - залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому для усунення зазначених недоліків п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, позов вважатиметься неподаним і буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Лисичанського міського суду ОСОБА_5