Cправа № 127/28506/15-ц
Провадження № 2/127/8578/15
Іменем України
25 грудня 2015 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гуменюк К.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином,
До суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином.
Одночасно, позивачем була подана заява про забезпечення вищезазначеного позову, шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно належне ОСОБА_2 на праві повної або часткової власності, а також на кошти, що містяться на розрахункових та депозитних рахунках належних ОСОБА_2 до вирішення справи по суті.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню з огляду на наступне.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У поданій до суду заяві позивач просять забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно та на кошти, що належать відповідачу, однак, не обґрунтувавши необхідності застосування саме цього виду забезпечення позову та не зазначивши про докази належність даного майна саме відповідачу.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 0,2 розмірі мінімальної заробітної плати, на підтвердження чого заявником не було надано доказів про його сплату.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз'яснено, що оскільки передбачені Законом № 3674-VI пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову (підпункт 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI) здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред'явлення певних позовів.
Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на вищевикладене, заяву про забезпечення позову слід повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 151, 153 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявникові.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області, протягом п'яти днів з дня її отримання.
Суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_3