Справа № 161/13702/15-ц
Провадження № 2/161/4208/15
(заочне)
09 грудня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі :
головуючого-судді Кирилюк В.Ф.
при секретарі Федорчук Д.Р.
розлянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру.
Свій позов обгрунтовує тим, що 23.04.2004 року між ним, його бабусею ОСОБА_4 з однією сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони було укладено договір обміну, відповідно до умов якого йому та його бабусі перейшла у спільну сумісну власність квартира № 228, яка розташована в місті Луцьку по пр.Соборності,37а, а ОСОБА_2 поступила квартира № 18, яка розташована в місті Луцьку по вул.Винниченка, 29. Вказує, що не встигли здійснити державну реєстрацію прав власності на квартиру, оскільки 14.12.2004 року його бабуся ОСОБА_4 померла. Оскільки він являється єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, йому було відмовлено у реєстрації права власності на вказану квартиру.
В судовому засіданні 24.11.2015 року позивач та його представник підтримали позов з підстав, викладених в позовній заяві, просили позов задовольнити. В судове засідання 09.12.2015 року надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, просили позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання 09.12.2015 року не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності осіб, які беруть участь у справі не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
З матеріалів справи судом встановлено, що 23.04.2004 року між позивачем, його бабусею ОСОБА_4 з однією сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони було укладено договір обміну, відповідно до умов якого йому та його бабусі перейшла у спільну сумісну власність квартира № 228, яка розташована в місті Луцьку по пр.Соборності,37а, а ОСОБА_2 поступила квартира № 18, яка розташована в місті Луцьку по вул.Винниченка, 29. (а.с. 6-8).
14.12.2004 року його ОСОБА_4 померла.
Оскільки частки кожного із власників у спільній сумісній власності квартири не визначені, відповідно до ст.357 ЦК України їх частки вважаються рівними і становлять по 1/2 частині кожному. Відповідно після смерті ОСОБА_4відкрилася спадщина на 1/2 частину даної квартири.
З акту ТзОВ «МЖК» від 23.09.2013 року вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований та проживає ОСОБА_1 разом із своєю бабою ОСОБА_4 до дня її смерті 14.12.2004 року (а.с.5).
З роз'яснення приватного нотаріуса Луцької міської нотаріальної контори ОСОБА_5 від 01.11.2013 року вбачається, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно не була проведена в передбаченому законом порядку, свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 не може бути видане спадкоємцям померлої ОСОБА_4 (а.с.9-10).
Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 14.08.2014 року ОСОБА_1 було відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.11).
Згідно з ст..392 ЦК України, власник майна може пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на квартиру АДРЕСА_3 а в місті Луцьку.
На підставі ст.ст. 392 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 57, 60, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 а в місті Луцьку.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Cуддя Луцького міськрайонного суду В.Ф.Кирилюк